- •1. Роль енергетики у народному господарстві
- •2. Значення теплоенергетичних процесів у народному господарстві.
- •Розділ ι: Елементи технічної термодинаміки.
- •1.1 Робоче тіло та параметри його стану
- •1.2 Водяна пара
- •Розділ ιι: Основні поняття про котельні установки.
- •2.1 Котельні установки
- •1. Призначення, класифікація та принципова схема котельної установки.
- •2. Водогрійні котли.
- •2.2 Чавунні секційні водогрійні котли
- •1. Чавунні секційні водогрійні котли типу „Універсал”;
- •2. Чавунні секційні водогрійні котли типу „Енергія”;
- •3. Чавунні секційні водогрійні котли типу „Тула”.
- •2.3 Стальні секційні водогрійні котли
- •1. Стальні секційні водогрійні котли типу ніісту-5, їх технічна характеристи-
- •2. Водогрійні сталеві опалювальні котли.
- •2.4 Парові котли
- •1. Парові котли.
- •2. Спеціальні газові та газомазутні котли.
- •2.5 Вертикально-циліндричні котли
- •1. Вертикально-циліндричні котли.
- •2. Газотрубні котли та котли утилізатори.
- •2.6 Контактні котли
- •1. Контактні та контактно-поверхневі котли.
- •2. Конструктивні елементи котлів.
- •3. Особливості процесу теплообміну, що відбувається у контактній камері
- •Водопоказуючи прилади
- •Гарнітура, каркас і обмуровка котлоагрегати.
- •Розділ ιιι: Спалювання газового палива в котлах.
- •3.1 Горіння палива
- •1. Горіння палива.
- •2. Особливості спалювання газового палива.
- •3. Ентальпія продуктів спалювання.
- •3.2 Газопостачання котелень
- •Розділ ιv: Допоміжне обладнання котельних установок.
- •4.1 Тягодуттьові пристрої.
- •1. Тягодуттьові пристрої.
- •2. Визначення продуктивності та напору тягодуттьових машин.
- •3. Розташування димососів та вентиляторів у котельні.
- •4.2 Живильна вода для котлів та способи її обробки.
- •4.3 Живильні пристрої.
- •1. Живильні пристрої.
- •2. Прилади теплового контролю і автоматичного регулювання котельної
- •3. Ручні поршневі насоси.
- •Розділ V: Експлуатація систем газозабезпечення котельних агрегатів.
- •5.1 Експлуатація систем газозабезпечення котельних агрегатів.
- •1. Експлуатація котельних агрегатів
- •Права і обов'язки оператора котельні. Порядок допуску до обслуговування котлів.
- •5.2 Підтримання котлоагрегату в робочому стані.
- •1. Підтримання котлоагрегату в робочому стані.
- •2. Періодичність огляду і очищення котлоагрегату.
- •5.3 Експлуатація систем газозабезпечення котельних агрегатів.
- •1. Експлуатація систем газозабезпечення котельних агрегатів.
- •2. Газонебезпечні та аварійно-відновлювальні роботи.
- •3. Пуск газу в котельню після довготривалої зупинки та відключення системи
- •Розділ VI: Ефективність роботи газифікованих котельних агрегатів.
- •5.1 Показники ефективності спалювання газового палива в котлах.
- •1. Показники ефективності спалювання газового палива в котлах.
- •2. Собівартість виробленого тепла і пари.
- •Використана література
Водопоказуючи прилади
В котельних для визначення рівня води використовуються водопоказуючі прилади з круглим і плоским склом, знижені показувачі рівня і водопробні крани.
Принцип роботи водопоказуючих приладів – закон сполучених посудин: вода в сполучених посудинах встановлюється на одному рівні незалежно від форми.
Водопоказуюче скло є основним приладом для визначення рівня води в парових котлах – на кожному повинно бути не менше двох водопоказуючих приладів. У котлів паропродуктивністю менше 0,7 т/год можлива заміна одного з них двома пробними кранами, які розміщаються на нижчому і вищому допустимих рівнях води в котлі.
Водопоказуючий прилад складається з круглого або плоского скла і кранів – парового, водяного і продувного.
Водопоказуючі прилади з круглим склом встановлюються на парових котлах і баках з тиском до 0,7 кгс/см2. Висота самого скла може бути від 200 до 1500 мм, діаметр скла 8 – 20 мм, товщина скла 2,5 – 3,5 мм. Скляні трубки встановлюють в крани і ущільнюють з допомогою набивки з кілець.
Рисунок 2.18 – Водопокажчики: а – плоске водомірне скло; б – водопробний кран; 1 – корпус; 2 – отвір для очищення; 3 – рукоятка; 4 – пробка крана; 5 – прохідний отвір;
в – знижені водопоказчики; 1, 10, 16 – посудини; 2 – поплавок; 3 – трос; 4, 8, 9 – з’єднувальні трубки; 5 – вентиль; 6 – водомірне скло; 7 – стержень; 11 – переливна трубка; 12 – грязьовик; 15 – водомірне скло.
Водопоказуючий прилад з плоским склом складається з металічної рамки, в гніздо якої вставляється на тонкій паронітовій прокладці плоске скло, яке щільно притискується до рамки кришкою з болтами.
Плоске скло може бути гладким або рифленим. Рифлене скло „Клінкер” з внутрішньої сторони має вертикальні призматичні канавки, а з зовнішньої сторони відполіроване. В такому склі вода показується темною, а пара світлою. Рифлене скло випускається від 1 – го по 9 – й номери з довжиною 115 – 340 мм, а гладке – шести номерів – 140 – 340 мм.
Зверху і знизу в рамку вкручуються штуцери, якими вона вставляється в паровий і водяний крани. Для ущільнення в кільцевий зазор кладуть кільця з азбестового шнура.
При забрудненні водяного крана рівень води стає нерухомим, а якщо забився паровий, водопоказуюче скло заповнюється водою вище дійсного рівня. Продувку проводять кожну зміну.
З робочого положення (паровий і водяний крани відкриті, а продувочний закритий) послідовність продувки така:
відкриваємо продувний – дуємо парою і водою;
закриваємо водяний – дуємо тільки парою;
відкриваємо водяний – дуємо парою і водою;
закриваємо паровий – дуємо тільки водою;
відкриваємо паровий – дуємо парою і водою;
закриваємо продувний – вода повинна швидко піднятися до певного рівня і злегка коливатись – його потрібно зрівняти з рівнем другого водопоказуючого скла. При такій послідовності продувки скло буде весь час гарячим – це і забезпечить його цілість.
Рисунок 2.19 – Водопоказуючий прилад зі склом „Клінкер”:
1 – паровий кран; 2 – штуцер; 3, 5, 13 – болти; 4 – кришка; 6 – продувочний кран; 7 – водяний кран; 8 – прокладка; 9 – скло; 10 – сальникова втулка; 11 – сальникова набивка; 12 – корпус (рамка) скла.
Якщо водопоказуюче скло знаходиться на висоті більше 6 м від площадки спостереження або рівень води погано проглядується, допускається встановлення двох знижених показувачів рівня води. На них повинні бути нанесені нижчий і вищий допустимі рівні води по водопоказуючому склу, що встановлене на тому ж котлі. В цих випадках допускається установка одного водопоказуючого скла прямої дії.
Прилад працює по принципу зрівноваження двох стовпів води в з’єднувальних трубках при допомозі кольорової рідини, що знаходиться в них, яка має більшу густину, як вода і не змішується з нею. Склад тяжкої рідини буває різний. Наприклад, чотирибромистий вуглець з хлороформом і бензолом.
На всіх водопоказуючих приладах проти допустимого нижчого рівня води в котлі повинен бути встановлений нерухомий металічний покажчик з надписом „НДР”. Цей покажчик повинен бути встановлений не менше як на 25 мм вище нижньої видимої кромки скла.
Такий же покажчик встановлюється нижче на 25 мм верхньої видимої кромки скла з надписом „ВДР”, відповідаючий вищому допустимому рівню води в котлі.
