
- •1. Роль енергетики у народному господарстві
- •2. Значення теплоенергетичних процесів у народному господарстві.
- •Розділ ι: Елементи технічної термодинаміки.
- •1.1 Робоче тіло та параметри його стану
- •1.2 Водяна пара
- •Розділ ιι: Основні поняття про котельні установки.
- •2.1 Котельні установки
- •1. Призначення, класифікація та принципова схема котельної установки.
- •2. Водогрійні котли.
- •2.2 Чавунні секційні водогрійні котли
- •1. Чавунні секційні водогрійні котли типу „Універсал”;
- •2. Чавунні секційні водогрійні котли типу „Енергія”;
- •3. Чавунні секційні водогрійні котли типу „Тула”.
- •2.3 Стальні секційні водогрійні котли
- •1. Стальні секційні водогрійні котли типу ніісту-5, їх технічна характеристи-
- •2. Водогрійні сталеві опалювальні котли.
- •2.4 Парові котли
- •1. Парові котли.
- •2. Спеціальні газові та газомазутні котли.
- •2.5 Вертикально-циліндричні котли
- •1. Вертикально-циліндричні котли.
- •2. Газотрубні котли та котли утилізатори.
- •2.6 Контактні котли
- •1. Контактні та контактно-поверхневі котли.
- •2. Конструктивні елементи котлів.
- •3. Особливості процесу теплообміну, що відбувається у контактній камері
- •Водопоказуючи прилади
- •Гарнітура, каркас і обмуровка котлоагрегати.
- •Розділ ιιι: Спалювання газового палива в котлах.
- •3.1 Горіння палива
- •1. Горіння палива.
- •2. Особливості спалювання газового палива.
- •3. Ентальпія продуктів спалювання.
- •3.2 Газопостачання котелень
- •Розділ ιv: Допоміжне обладнання котельних установок.
- •4.1 Тягодуттьові пристрої.
- •1. Тягодуттьові пристрої.
- •2. Визначення продуктивності та напору тягодуттьових машин.
- •3. Розташування димососів та вентиляторів у котельні.
- •4.2 Живильна вода для котлів та способи її обробки.
- •4.3 Живильні пристрої.
- •1. Живильні пристрої.
- •2. Прилади теплового контролю і автоматичного регулювання котельної
- •3. Ручні поршневі насоси.
- •Розділ V: Експлуатація систем газозабезпечення котельних агрегатів.
- •5.1 Експлуатація систем газозабезпечення котельних агрегатів.
- •1. Експлуатація котельних агрегатів
- •Права і обов'язки оператора котельні. Порядок допуску до обслуговування котлів.
- •5.2 Підтримання котлоагрегату в робочому стані.
- •1. Підтримання котлоагрегату в робочому стані.
- •2. Періодичність огляду і очищення котлоагрегату.
- •5.3 Експлуатація систем газозабезпечення котельних агрегатів.
- •1. Експлуатація систем газозабезпечення котельних агрегатів.
- •2. Газонебезпечні та аварійно-відновлювальні роботи.
- •3. Пуск газу в котельню після довготривалої зупинки та відключення системи
- •Розділ VI: Ефективність роботи газифікованих котельних агрегатів.
- •5.1 Показники ефективності спалювання газового палива в котлах.
- •1. Показники ефективності спалювання газового палива в котлах.
- •2. Собівартість виробленого тепла і пари.
- •Використана література
2.2 Чавунні секційні водогрійні котли
1. Чавунні секційні водогрійні котли типу „Універсал”;
2. Чавунні секційні водогрійні котли типу „Енергія”;
3. Чавунні секційні водогрійні котли типу „Тула”.
1. Чавунні секційні котли в якості водогрійних використовуються для нагріву води до 115 0С зі статичним тиском в системі опалення не перевищуючим 6 кгс/см2 (0,6 МПа) теплопродуктивністю до 1 Гкал/год.
Основною характеристикою цих котлів є поверхні нагріву, що вимірюється в м2. Це поверхня секцій котла, яка з однієї сторони обігрівається продуктами згоряння палива, а з іншої охолоджується водою. Вимірюється по газовій стороні.
Широке застосування в котельнях одержали чавунні секційні котли шатрового типу з нижньою топкою. До них відносяться котли, що випускаються в даний час: КЧ-1, „Універсал-6”, „Універсал-6М”, „Тула-3”, „Факел-Г”, ГАЗ-900, а також зняті з виробництва, але ще знаходяться в експлуатації „Енергія-6”, „Тула-1”, „Мінськ-1” та інші.
Чавунні котли незалежно від їх марки збирають з окремих секцій (рисунок 2.2). Секції з’єднують між собою за допомогою конічних ніпелів і стяжних болтів, які проходять через отвори в ніпелях (рисунок 2.3). Для створення герметичності ніпелів в головки секцій вставляються на графітній або суриковій пасті з підмоткою азбестового шнура, проживленого тією ж пастою. Зазор між секціями допускається не більше 2 мм. Зібрані таким чином два пакети в дзеркальному відображені встановлюються на вогнетривку цегляну кладку, яка являє собою топку і бокові газоходи.
Рисунок 2.2 – Пакет секцій.
1 – Стяжні болти; 3 – Ребра
Рисунок 2.3 – Ніпельне з’єднання.
1 – Стяжні болти; 2 – ніпелі.
Пакети з’єднуються між собою колекторами: через задній нижній зворотна вода подається в котел на підігрів, а через передній верхній гаряча вода надходить в систему опалення або гарячого водопостачання. На верхні ніпельні головки задніх секцій і нижні головки передніх встановлюють заглушки. До передніх нижніх заглушок приєднують зливні або продувочні лінії з вентилями.
Канали в яких рухається вода зображено на рисунку 2.4.
Рисунок 2.4 – Канали для руху води.
3 – Ребра; 4 – канали для води.
Чавунні секційні котли складаються із набору чавунних секцій і в залежності від теплової потужності поставляються у вигляді готового блоку, або збираються на місці при монтажі котельні. Питома теплова потужність залежить від конструкції котла і коливається в межах 6 – 15 Мкал/(годм2). Потужність котла залежить від кількості секцій в ньому і поверхні нагріву кожної секції і визначається як добуток питомої теплової потужності на сумарну поверхню нагріву.
Котли мають малий опір проходу продуктів горіння, що дозволяє експлуатувати їх без димососу, а в багатьох випадках і без дуттьових вентиляторів.
Основні технічні характеристики котлів типу „Універсал” приведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Характеристика чавунних секційних котлів типу „Універсал”
Тип котла |
Площа поверхні нагріву, м2 |
Кількість секцій |
|
Всього |
Середніх |
||
„Універсал” двосторонній |
12,4 |
12 |
8 |
14,6 |
14 |
10 |
|
16,8 |
16 |
12 |
|
19,0 |
18 |
14 |
|
21,2 |
20 |
16 |
|
23,4 |
22 |
18 |
|
25,6 |
24 |
20 |
|
30,0 |
28 |
24 |
|
34,4 |
32 |
28 |
|
„Універсал-3” двосторонній |
18,2 |
14 |
10 |
23,8 |
18 |
14 |
|
29,4 |
22 |
18 |
|
35,0 |
26 |
22 |
|
40,6 |
30 |
26 |
|
46,2 |
34 |
30 |
|
„Універсал-4” односторонній |
10,7 |
7 |
5 |
14,1 |
9 |
7 |
|
17,5 |
11 |
9 |
|
20,9 |
13 |
11 |
|
24,3 |
15 |
13 |
|
27,7 |
17 |
15 |
|
„Універсал-4” двосторонній |
21,4 |
14 |
10 |
28,2 |
18 |
14 |
|
35,0 |
22 |
18 |
|
41,8 |
26 |
22 |
|
48,6 |
30 |
26 |
|
55,4 |
34 |
30 |
|
„Універсал-5” односторонній |
15,2 |
14 |
10 |
19,7 |
18 |
14 |
|
24,2 |
22 |
18 |
|
28,6 |
26 |
22 |
|
33,1 |
30 |
26 |
|
37,6 |
34 |
30 |
|
42,1 |
38 |
34 |
|
„Універсал-6” двосторонній |
19,8 |
18 |
14 |
24,2 |
22 |
18 |
|
28,6 |
26 |
22 |
|
33,0 |
30 |
26 |
|
37,4 |
34 |
30 |
|
41,8 |
38 |
34 |
|
46,2 |
42 |
38 |
Котел „Універсал-6” шатрового типу складається із 2 пакетів, які зібрані із окремих секцій. Секції з’єднуються конічними ніпелями і стяжними болтами, які проходять через отвори ніпелів. Пакети встановлюються на цегляні стінки, які утворюють топку. Продукти спалювання, піднімаючись в топці, омивають Р – подібні виступи середніх секцій, в проміжках які є в верхній частині секцій повертають на 1800 і опускаються по каналах, які утворені ребрами секцій і обмурівкою, в бокові збірні газоходи, звідти напрямляються в боров котельні. Обидві бокові газоходи котла мають шибери, які підвішені на тросах, кінці яких, врівноважені вантажами, виводяться на фронт котла. В верхній частині котла між секціями є перекриті цеглою отвори для чищення котла. Ззовні стінки топки обмуровані червоною цеглою. Бокові, задні і передні стінки пакетів ззовні футерують теплоізоляційною мастикою (70% білої глини і 30% азбестової крихти).
Напівшатровий або односторонній котел „Універсал-6” має не 2, а лише 1 пакет секцій.
Рисунок 2.5 – Секція котла типу „Універсал”.
2. Котли „Енергія-3” та „Енергія-6” випускаються тільки в двосторонній модифікації. В якості крайніх використовують середні секції, встановлені в перевернутому положенні. Ззовні бокові стінки пакетів футерують теплоізоляційною мастикою, передню і задню стінки котла, а також верхню його частину обмуровують цеглою.
Зовнішній вигляд секції, з яких збираються котли типу „Енергія” зображено на рисунку 2.6.
Рисунок 2.6 – Секція котла типу „Енергія”.
Основні технічні характеристики котлів типу „Універсал” приведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Характеристика чавунних секційних котлів типу „Енергія”
Тип котла |
Площа поверхні нагріву, м2 |
Кількість секцій |
|
Всього |
Середніх |
||
„Енергія-3” |
36,8 |
18 |
14 |
55,2 |
26 |
22 |
|
73,6 |
34 |
30 |
|
„Енергія-6” |
27,9 |
20 |
16 |
40,3 |
28 |
24 |
|
52,7 |
36 |
32 |
3. Котли „Тула-1” і „Тула-3” також збираються із двох пакетів однакових секцій, які утворюють шатрову топку. Секції з’єднуються конічними ніпелями і стяжними болтами. Пакети встановлюються на цегляні стінки. Продукти спалювання із топки піднімаються вгору і омивають радіаційну поверхню секцій. Повернувши в канал, який утворений стиковими ребрами, гази омивають поперечні і повздовжні трубчасті поверхні секцій і опускаються вниз. Потім омивають повздовжні і торцеві поверхні секцій, піднімаються вгору і через газохід відводяться в боров котельні. Монтаж котла із нижнім розміщенням відводячи газоходів не допускається. Вертикальні газоходи очищуються зверху через спеціальні дверцята, горизонтальні – через передні дверцята котла.
Зовнішній вигляд секції, з яких збираються котли типу „Тула” зображено на рисунку 2.7.
Рисунок 2.7 – Секція котла типу „Тула”.
Основні технічні характеристики котлів типу „Тула” приведено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Характеристика чавунних секційних котлів типу „Тула”
Тип котла |
Площа поверхні нагріву, м2 |
Кількість секцій |
|
Всього |
Середніх |
||
„Тула-1” |
43,2 |
16 |
16 |
59,4 |
22 |
22 |
|
81,0 |
30 |
30 |
|
„Тула-3” |
28,1 |
18 |
18 |
40,6 |
26 |
26 |
|
53,0 |
34 |
34 |