Фасції голови.
У ділянці голови розрізняють чотири власні фасції з кожного боку: скроневу, жувальну, привушну і щічно-глоткову.
Скронева фасція щільна сполучно-тканинна пластинка, покриває ззовні скроневий м’яз. Розміщена між верхньою скроневою лінією тім’яної кістки, де вона міцно зростається з її окістям, зовнішнім краєм апоневротичного шолома і верхнім краєм виличної дуги. Тут вона розщеплюється на дві пластинки – поверхневу і глибоку. Поверхнева прикріплюється до бічної поверхні виличної дуги, а глибока – до її внутрішнього боку. Простір між пластинками заповнений жировою клітковиною.
Жувальна фасція вкриває однойменний м’яз. Прикріплюється до нижнього краю виличної дуги і до нижнього краю нижньої щелепи, а спереду і
ззаду до її гілки.
Привушна фасція є продовженням попередньої, розщеплюється на два листки – поверхневий і глибокий, які утворюють капсулу для привушної слинної залози. Від її стінок в товщу залози відходять численні відростки, які поділяють залозу на частки. Позаду фасція привушної залози переходить у внутрішньо-шийну фасцію.
Щічно-глоткова фасція пухка сполучнотканинна пластинка, яка вкриває щічний м’яз. Перекидається через крило-нижньощелепну зв’язку і вплітається у глоткову фасцію.
Кістково-фасціальні та міжм’язові простори голови.
На склепінні черепа.
Підапоневротичний простір розміщений між сухожильним шоломом і окістям кісток склепіння черепа, заповнений пухкою сполучною тканиною, забезпечує рухомість шкіри волосистої частини голови. При скальпованих ранах шкіра легко відділяється від кісток склепіння черепа.
Підокістний простір – між окістям і зовнішньою пластинкою кісток склепіння черепа. В ділянці швів черепа окістя міцно зростається з кісткою, тому цей простір обмежений відповідними кістками склепіння черепа.
В скроневій ділянці.
1. Міжапоневротичний простір розташований між поверхневим і глибоким листками скроневої фасції, заповнений жировою клітковиною, в ньому проходять середні скроневі артерія і вена.
2. Підапоневротичний простір – між глибоким листком скроневої фасції і скроневим м’язом, містить відросток жирового комка щоки і вени скроневого м’яза.
3. Глибокий скроневий простір – між глибоким шаром скроневого м’яза і окістям. Знизу простір незамкнений і сполучається з скронево-крилоподібним і надкрилоподібним просторами. В ньому проходять глибокі скроневі судини і нерви (рис. 25).
В боковій ділянці обличчя.
1. Жирова грудка щоки лежить попереду жувального м’яза. Від нього відходять відростки, що проникають у підапоневротичний простір скроневої ділянки, підскроневу ямку і крилоподібно-щелепний простір.
2. Простір привушної залози. В ньому розміщена привушна слинна залоза, лицевий та вушно-скроневий нерви, зовнішня сонна артерія з її гілками, занижньощелепна вена і привушні лімфатичні вузли.
3. Жувально-нижньощелепний простір – між жувальним м’язом і гілкою нижньої щелепи, заповнений жировою клітковиною, в ньому проходять судини і нерви для жувального м’яза. Вгорі цей простір сполучається з скронево-крилоподібним простором.
4. Скронево-крилоподібний простір – між латеральним крилоподібним і скроневим м’язами. В ньому проходять верхньощелепна артерія і венозне крилоподібне сплетення. Вгорі цей простір переходить у глибокий скроневий простір.
Р
ис.
25. Схема фронтального розпилу голови,
проведеного через спинку турецького
сідла, задній відділ суглобової западини
скроневої кістки і гілки нижньої щелепи.
1 – підшкірна клітковина скроневої ділянки; 2 – скроневий м’яз; 3 – підапоневротична клітковина скроневої ділянки; 4 – глибокий шар клітковини скроневої ділянки; 5 – міжапоневротична клітковина скроневої ділянки; 6 – вилична дуга; 7 - скронево-крилоподібна клітковина; 8 – сухожилок скроневого м’яза; 9 – латеральний крилоподібний м’яз; 10 – під- жувальний клітковинний простір; 11 – міжщелепний клітковинний простір; 12 – язиковий нерв; 13 – жувальний м’яз; 14 – нижня щелепа; 15 – медіальний крилоподібний м’яз; 16 – лицеві артерії і вени; 17 – щелепно-під’язиковий м’яз; 18 – піднижньощелепна слинна залоза; 19 – клітковина дна ротової порожнини; 20 – двочеревцевий м’яз; 21 – зовнішня основа черепа; 22 – печеристий синус; 23, 24 – внутрішня сонна артерія; 25 – нижньощелепний нерв; 26 – слухова труба; 27 – нерв м’яза- напружувача піднебіної занавіски; 28 - м’яз-напружувач піднебіної занавіски; 29 – порожнина глотки; 30 – навкологлотковий клітковинний простір; 31 – власна фасція медіального крилоподібного м’яза; 32 – м’яке піднебіння; 33 – піднебінний мигдалик; 34 - язик; 35 – язикова артерія; 36 – підборідно-під’язиковий м’яз.
5. Міжкрилоподібний простір – між латеральним і медіальним крилоподібними м’язами. В ньому проходять нижньощелепний нерв зі своїми гілками, верхньощелепна артерія і глибока частина крилоподібного венозного сплетення
6. Надкрилоподібний простір – між верхньою головкою латерального крилоподібного м’яза і підскроневою поверхнею великого крила клиноподібної кістки. В ньому проходять жувальний і глибокий скроневий нерви, венозне сплетення. Сполучається з міжкрилоподібним, скронево-крилоподібним і глибоким скроневим просторами.
7. Крилоподібно-щелепний простір – між внутрішньою поверхнею гілки нижньої щелепи і медіальним крилоподібним м’язом. В ньому знаходиться нижній альвеолярний нерв, артерія і вени. Сполучається з міжкрилоподібним, скронево-крилоподібним просторами і жировим комком щоки.
8. Крилоподібно-піднебінна ямка – між горбом верхньої щелепи спереду, медіально перпендикулярна пластинка піднебінної кістки і ззаду крилоподібний відросток клиноподібної кістки. Містить верхньощелепний нерв, крилопіднебінний вузол, верхньощелепну артерію з її гілками і венозне сплетення.