
- •М’язова система.
- •М’язи голови.
- •М’язи навколо очної щілини і носа.
- •М’язи навколо ротової щілини.
- •М’язи, що розміщені над ротовою щілиною.
- •М’язи, які розміщені нижче ротової щілини.
- •Жувальні м’язи.
- •Фасції голови.
- •М’язи шиї (серед них м’язи, що опускають нижню щелепу).
- •Обчислення втрати жувальної здатності за методом м. І. Агапова
- •Коефіцієнти функціональної цінності зубів за і. М. Оксманом
М’язи, що розміщені над ротовою щілиною.
М’яз-підіймач верхньої губи і крила носа починається від підочноямкового краю та від лобового відростка верхньої щелепи і вплітається в шкіру верхньої губи в ділянці носо-губної складки та крила носа.
Функція. Підіймає верхню губу, тягне крило носа догори.
М’яз-підіймач кута рота. Починається від іклової ямки і вплітається в кут рота.
Функція. Тягне кут рота догори і вбік.
Великий виличний м’яз. Починається від бічної поверхні виличної кістки, спускається донизу і присередньо, вплітаючись у коловий м’яз рота.
Малий виличний м’яз. Розміщений медальніше від попереднього, починається від бічної поверхні виличної кістки, направляється вниз і медіально, прикріплюється до шкіри кута рота і носо-губної складки.
Функція. Обидва м’язи тягнуть кут рота догори і вбік, поглиблюючи носо-губну складку. Крім того, вони є головними м’язами сміху. При їх сильному скороченні оголюються зуби.
М’яз сміху слабо розвинутий (часто відсутній), починається від жувальної фасції і прикріплюється до шкіри кута рота і щоки.
Функція. Відтягує кут рота назовні, при цьому на щоці утворюється ямка, що свідчить про його наявність.
М’язи, які розміщені нижче ротової щілини.
М’яз-опускач кута рота трикутної форми основою починається від тіла нижньої щелепи (від підборіддя до першого малого кутнього зуба), підіймається вгору і прикріплюється до кута рота.
Функція. Зміщує кут рота донизу і вбік (м’яз смутку).
М’яз-опускач нижньої губи має чотирикутну форму, починається від основи тіла нижньої щелепи на рівні ікла і нижніх малих кутніх зубів і прикріплюється шкіри нижньої губи.
Функція. Опускає нижню губу.
Підборідний м’яз починається від альвеолярних підвищень присередніх і бічних нижніх різців, опускається вниз і прикріплюється до шкіри підборіддя.
Функція. Піднімає шкіру підборіддя, утворюючи на ньому дрібні ямочки, а також висуває нижню губу вперед.
Жувальні м’язи.
Жувальні м’язи розвиваються із загального мезенхімного зачатка першої вісцеральної (мандибулярної) дуги, яка пов’язана з третьою гілкою трійчастого нерва. Всі вони беруть початок на кістках черепа і прикріплюються до нижньої щелепи, діючи на скронево-нижньощелепний суглоб, приводять її в рух.
Жувальний м’яз має чотирикутну форму, розміщений назовні від гілки нижньої щелепи, має дві частини: поверхневу (більшу) і глибоку (меншу). Поверхнева частина починається потужним сухожилком від зовнішньої поверхні виличної кістки і передніх двох третин виличної дуги. Пучки м’язових волокон опускаються вниз і дозаду. Глибока частина м’яза починається від задньої третини нижнього краю і всієї внутрішньої поверхні виличної дуги, пучки м’язових волокон прямують донизу і вперед. Обидві частини м’яза прикріплюються до жувальної горбистості гілки нижньої щелепи.
Функція. При скороченні підіймає нижню щелепу, притискаючи нижні зуби до верхніх, а поверхнева частина м’яза тягне її вперед.
Скроневий м’яз починається від усієї поверхні скроневої ділянки, тобто від лобової луски, лускової частини скроневої кістки, тім’яної кістки, скроневої поверхні великого крила клиноподібної кістки, внутрішньої поверхні скроневої фасції. Пучки волокон його сходяться в один потужний сухожилок, який пройшовши під виличною дугою, прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи (рис. 24).
Функція. Передні і середні пучки м’яза підіймають опущену нижню щелепу, найсильніше діють на змикання передніх зубів. Задні пучки його тягнуть висунуту нижню щелепу назад.
Присередній крилоподібний м’яз починається від крилоподібної ямки крилоподібного відростка клиноподібної кістки, опускається вниз і латерально, прикріплюється до крилоподібної горбистості кута нижньої щелепи.
Функція. Підіймає нижню щелепу, при двобічному скороченні висуває її вперед, а при однобічному – зміщує щелепу в протилежний бік.
Бічний крилоподібний м’яз розміщений збоку від попереднього і проходить майже в горизонтальному напрямку. Має дві головки: верхню (меншу) і нижню. Верхня головка починається від підскроневої поверхні і підскроневого гребеня великого крила клиноподібної кістки, нижня головка починається від бічної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки, м’язові пучки обох головок сходяться, направляються вбік і назад, прикріплюються до крилоподібної ямки шийки нижньої щелепи, суглобової сумки і суглобового диска скронево-нижньощелепного суглоба.
А Б
Рис. 24. Жувальні м'язи.
А – вигляд збоку: 1- скроневий м'яз; 2 - вилична дуга (відрізана); 3 - вінцевий відросток нижньої щелепи; 4 - жувальний м'яз; 5 - бічний крилоподібний м'яз.
Б – вигляд ззаду: 1 - суглобовий диск; 2 – латеральний крилоподібний м’яз (верхня головка); 3 - латеральний крилоподібний м’яз (нижня головка); 4 – кут нижньої щелепи; 5 - медіальний крилоподібний м’яз; 6 – підборідно-під’язиковий м’яз; 7 - жувальний м’яз.
Функція. Під час двобічного скорочення висуває нижню щелепу вперед, відтягує суглобову капсулу і суглобовий диск вперед, при однобічному скороченні зміщує нижню щелепу в протилежний бік.