2. Фінансова реформа 1862 р.

Була викликана необхідністю впорядкування фінансів після Кримської війни

та необхідністю пошуків коштів для проведення селянської реформи. За цією реформою:

• утворювався Державний банк;

• щорічно стали публікуватися звіти про доходи та витрати держави.

3. Судова реформа 1864 р.

• запроваджений єдиний безсословний суд;

• суди стали незалежними від адміністративних органів влади(губернаторів, міністрів тощо);

• судові засідання стали більш демократичними(були відкритими, з"являється суд присяжних, право на адвокатський захист).

Але:

• з 1866 р. судові чиновники стали залежними від губернатора;

• з 1871 р. політичні справи замість суду стала розглядати жандармерія.

4. Реформа місцевого самоуправління (1864-1870 рр.)

• в губерніях та повітах запроваджувалися земські збори, які обирали свої виконавчі органи – земські управи (земства);

• в містах запроваджені міські думи, які обирали свій виконавчий орган - міську управу.

Функції земств та міських дум:

• були позбавлені політичних прав та займалися виключно місцевими господарськими та соціальними питаннями (благодійністю та утриманням шкіл, лікарень, пошт тощо);

Значення земств. Незважаючи на те, що Ленін назвав земства "пятым колесом в телеге российского государственного управления", вони:

• вирішували багато господарських проблем, займалися благодійними справами;

• відіграли велику роль у статистичному вивченні господарств Росії, України та їх території (щорічно випускали статистичні збірки про наявність на їх території кількості селян, міського населення, дітей, лісів тощо);

5. Реформа народної освіти.

Результати:

• почалося бурхливе будівництво початкових, середніх шкіл, училищ, гімназій;

• запроваджений принцип рівності всіх сословій та національностей;

• дозволялося відкривати приватні школи;

• навчальні заклади поділялися на класичні гімназії ( які готували до вступу до університетів), і реальні (училища, які готували до вступу у вищі технічні навчальні заклади);

• надавалася автономія університетам.

Але:

• різко зросла платня за навчання;

• як і раніше, жінкам заборонялося навчатися в університетах;

• зберігалися квоти для євреїв.

5. Військова реформа 1874 р.:

• скорочено строк солдатської служби з 20 до 6 (на флоті – до 7) років ;

• заборонені тілесні покарання;

Значення реформ :

• прискорили розвиток капіталістичних відносин;

• сприяли деякій демократизації суспільства;

• але: тому що реформи проводилися "зверху", в країні залишалися пережитки феодалізму (самодержавна форма правління, поміщицька землевласність).

Хоч реформа 1861 р. була проведена в інтересах великих землевласників, вона прискорила процес формування в Україні індустріального суспільства:

• зростає кількість промислових підприємств(якщо у 1869р.-3712 фабрик, то в 1900 р. - 5301);

• розвивається залізничний транспорт (протягом 1866-1879 рр. в Україні прокладено понад 4,5 тис. верст залізничних колій; на кінець ХІХ ст. довжина залізниць в Україні становила 1/5 всієї залізничної мережі Росії).

• розвиток транспорту підвищив попит на паливо та метал, протягом 1861-1900 рр. видобуток кам"яного вугілля в Донбасі зріс з 10 млн. до 672 млн. пудів і становив 68% загальноросійського видобутку;

• (з 80-х рр. починається розробка багатющих покладів криворізької залізної руди, і вже тоді Україна давала понад 57% видобутку руди в Росії;

• наприкінці 90-х рр. виробництво чавуну в Україні становило 52% загальноросійської виплавки.

• посилився приплив іноземного капіталу, зарубіжні інвестори отримували в Україні високі прибутки, що майже повністю йшли за кордон. Великий вплив іноземного капіталу – одна з особливостей капіталізму в Росії.