Алгоритм №4 «пальпація лімфатичних вузлів»

Положення пацієнта: залежно від стану пацієнта.

Обов’язкові для обстеження лімфатичні вузли та послідовність

пальпації:

• шийні;

• підщелепні;

• надключичні;

• підключичні;

• пахвові;

• ліктьові;

• пахвинні;

• підколінні.

Проведення пальпації та оцінка результатів:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до обстеження. Отримайте згоду на її проведення.

2. Накладіть долонну поверхню пальців правої руки на ділянку лімфатичного вузла.

3. Коловими рухами промацювайте лімфатичний вузол.

4. Для більш глибокої пальпації та визначення рухливості промацювайте лімфатичний вузол кінчиками пальців.

5. Оцініть результат пальпації: величина, консистенція, болючість, рухомість, спаяність зі шкірою і між собою, характер поверхні, наявність рубців.

6. Пальпацію проводіть послідовно у відповідних симетричних ділянках.

Примітка: 1. В нормі лімфатичні вузли не пальпуються.

Алгоритм №5 «пальпація щитоподібної залози»

Положення пацієнта: пацієнт сидить, опустивши руки вздовж тулуба.

Підготовка до пальпації:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до обстеження. Отримайте згоду на її проведення.

2. Станьте позаду пацієнта.

3. Прикладіть долоні на бокові поверхні шиї пацієнта так, щоб 2-5 пальці опинилися в ділянці щитоподібної залози.

Проведення пальпації та оцінка результатів

1. Пальпуйте перешийок і частки щитоподібної залози.

2. Продовжуючи пальпацію попросіть пацієнта зробити ковтальні рухи, під час яких проводіть зміщення залози доверху.

3. Оцініть: величину, поверхню, болючість, консистенцію щитоподібної залози та ступінь збільшення окремих її частин.

Алгоритм №6 «пальпація грудної клітки»

Положення пацієнта: пацієнт стоїть або сидить з оголеним до пояса тулубом.

Підготовка до пальпації:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до обстеження. Отримайте згоду на її

проведення.

Виявлення дихальних рухів, ділянок болючості:

1. Покладіть долонні поверхні пальців правої руки почергово спереду і ззаду, в пахвинну ділянку правої ф лівої половини грудної клітки.

2. Пальпуйте і послідкуйте за:

• дихальною екскурсією легень;

• чи немає відставання однієї половини грудної клітки при акті дихання;

Якщо виявлені болі в грудній клітці, встановіть їх локалізацію, розповсюдженість.

Примітка: 1. В нормі - грудна клітка синхронно приймає участь у акті дихання.

2. В патології - уражена половина грудної клітки може відставати в акті дихання.

3. В нормі - грудна клітка при пальпації не хвороблива.

4. В патології, при ураженні шкіри, міжреберних м’язів, нервів, ребер – при пальпації визначаються болючі ділянки (поверхневий біль).

Визначення ширини епігастрального кута:

1. Притисніть долонні поверхні великих пальців до реберної дуги, а кінці їх впрріть в мечоподібний відросток.

2. Визначте ширину епігастрального кута.

Примітка: 1. Визначення ширини епігастрального кута допомагає встановити форму грудної клітки:

• якщо епігастральний кут прямий – грудна клітка нормостенічна;

• якщо епігастральний кут тупий – гіперстенічна;

• якщо епігастральний кут гострий – астенічна.

Визначення голосового тремтіння:

1. Покладіть долоні рук почергово на симетричні ділянки грудної клітки:

• в надключичні;

• в підключичні;

• в пахвові;

• в надлопаткові;

• в міжлопаткові;

• в підлопаткові.

2. Попросіть пацієнта голосно і неодноразово сказати декілька слів, які містять літеру «Р» і дають найбільшу вібрацію голосу.

3. Визначте силу голосового тремтіння в симетричних ділянках.

Примітка: 1. В нормі: на симетричних ділянках грудної клітки голосове тремтіння приблизно однакове ( дещо голосніше у верхніх і слабкіше у нижніх відділах ).

2. Різні патологічні процеси можуть зумовлювати:

- посилення; - послаблення; - відсутність голосового тремтіння.