Історії та розповіді
Мета: створення умов для підсвідомого засвоєння переконань щодо здорового способу життя.
Спосіб проведення:
Історії та розповіді мають бути цікавими для слухачів, містити елементи гумору, несподіваного розвитку подій тощо. Вони відносяться до трьох типів: "Я сам...", "Мій знайомий одного разу..." або "У казковій країні..."
Історії можуть бути побудовані за принципом "плетіння" – коли розповідається водночас про дві якісь події – або "потрійної спіралі":
Використання таких конструкцій дозволяє привертати напружену увагу слухачів до того, що відбувається в історії, і "вбудовувати" у неї скриті повідомлення. Скриті повідомлення, що вбудовані в текст історій та розповідей, підсвідомо спонукають слухачів до якогось варіанту поведінки.
Короткі, незвичайні історії-притчі запам`ятовуються надовго, і школярі охоче переказують їх одне одному. Довгі, складні історії не запам`ятовуються, інколи викликають у групі стан візуалізації, фантазування, співчуття героям і більшою мірою впливають на підсвідомість.
Читання посібника.
Коли учасники мають отримати деякий обсяг нової інформації і вона викладена у посібнику, то можливі кілька варіантів ознайомлення з нею:
Учасники мовчки читають посібник та обговорюють отриману інформацію по підгрупах.
Учасникі читають по черзі фрагменти тексту вголос.
Тренер пропонує прочитати посібник вдома (навряд чи зроблять...)
Група розбивається на підгрупи, де один читає посібник та потім переказує інформацію іншим.
В будь-якому разі цей процес не дуже цікавий і краще його взагалі уникнути
Захист проектів.
З метою закріплення інформації та приєднання результатів, отриманих на тренінгу до майбутнього використовується захист проектів. Учасники тренінгу, індивідуально або обєднавшись по підгрупам, створюють власні проекти реалізації набутого в тренінгу. Якщо передбачається, що учасники групи мають самостійно проводити аналогічні тренінги, то вони мають розробити власні програми тренінгу та розповісти про специфіку їх проведення. Якщо передбачається якась інша діяльність, то індивідуальні пректи мають стосуватися тої діяльності:
Підвищення обсягу продаж.
План презентації товару.
Проект корпоративної вечірки.
Проект виробничої наради.
Груповий проект записується на фліпчарті, та один з членів підгрупи доповідає та відповідає на запитання інших підгруп. Якщо ми проводили тренінг для організації, то можна обрати найкращий проект для впровадження у практику.
Групова дискусія.
Це обговорення питань, що виникають у тренера або учасників групи. Існують різні варіанти групової дискусії:
якщо група активна, розкута – то зручно, розбивши її на підгрупи, організувати змагання між підгрупами на швидкість відповідей, найскладніше запитання, най ґрунтовнішу відповідь тощо,
якщо група дещо пасивна або тема тренінгу викликає почуття ніяковості, то можна створити письмовий, анонімний "банк запитань" та послідовно виносити їх на обговорення усій групі.
Під час дискусії тренер має звертати увагу та допомагати групі висловити максимально відкрито свої думки щодо обговорюваних питань. Не треба лякатися, коли думки видаються хибними або шкідливими, краще почекати і дати можливість іншим учасникам групи заперечити і довести свої погляди.
Результати групової дискусії, найважливіші висновки зручно записати на листах паперу і залишити в полі зору.
Тренер має слідкувати за тим, що учасники користувалися "Я-висловлюваннями", при незгоді з позицією іншого учасника не переходили до образ, а аргументовано доводили справедливість своєї думки.