Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Державний вищий навчальний заклад
«Ужгородський національний університет»
Фізичний факультет
Коцур М.М.
«Системи технічного захисту інформації»
6 група, 3 курс
Контрольна робота з навчальної дисципліни «Цивільний захист»
Тема: «Аварії і катастрофи на авіаційному транспорті, іх наслідки та причини виникнення»
Виконана на кафедрі медицини
катастроф та невідкладних станів
(з курсом цивільної оборони)
Науковий керівник
ст. викл. Перекіпський Г.О.
«____» _______________2012р.
Ужгород - 2012
Зміст
Вступ. Історія авіакатастроф………………………………………………3
Причини авіакатастроф…………………………………………………….5
Наслідки авіакатастроф…………………………………………………….7
Факти про авіакатастрофи…………………………………………………8
Найбільші авіакатастрофи в історії………………………………………9
Висновки…………………………………………………………………….10
Список літератури………………………………………………………….11
Вступ. Історія авіакатастроф
Аварія – вихід з ладу, зруйнування споруд, будівель, обладнання, транспортних засобів та порушення виробничого чи транспортного процесу, внаслідок якого на об’єкті, певній території створюються загроза життю та здоров’ю людини.
Катастрофа – раптова, швидкоплинна подія викликана силами природи чи діяльності людини та спричинила значні людські жертви, завдала шкоди та загрозу здоров’ю значній кількості людей, руйнування чи знищення об’єктів та інших матеріальних цінностей у значних розмірах, а також спричинила шкоду довкіллю.
Авіаційна катастрофа з людськими жертвами – авіаційна подія, яка призвела до загибелі або пропажі без вісті одного або більше людей, які знаходились на борті повітряного судна(пасажирів або членів екіпажу). До катастроф відносяться також випадки загибелі кого-небудь з осіб, які находились на борті, в процесі їх евакуації з повітряного судна.
Перші авіакатастрофи виникли тоді, коли почалась ера повітроплавання, тобто в кінці ХІХ ст. Як число самих авіакатастроф, так і число їх жертв було відносно невеликим до початку використання літаків для бойових дій та як громадського транспорту. З розвитком міжнародних авіаперевезень сформувалася система запису та класифікації авіакатастроф, почалась розробка міжнародних стандартів авіа безпеки.
З початком ери масових авіаперевезень в другій половині 1940-х років число авіакатастроф і кількість жертв стало стрімко зростати. Збільшення надійності літаків і підвищення стандартів безпеки призвело до зниження цих показників в 1950-х роках.
Однак початок реактивної ери й експансії авіатранспорту в країни третього світу призвели до нового числа катастроф , які припинилися лише в середині 1960-х. До цього часу на ринок були виведені нові, більш надійні реактивні лайнери, налагоджена відносно безпечна робота авіації в усіх країнах світу.
Свого піку щорічно число авіакатастроф досягло в 1970-х. Зв’язано це було не тільки зі зростанням авіаперевезень, але і зі збільшенням вмістимості авіалайнерів.
Новим фактором зниження авіабезпеки в 1970-х роках став тероризм.
Після серії великих авіакатастроф почалось планомірне посилення стандартів контролю за станом повітряних суден, їх обслуговування, підготовка екіпажу та спостереження за пасажирами. В результаті середнє число загиблих в авіакатастрофах до середини 1980-х зменшилось більше як у два рази. В останні півтора десятиліття воно знову виросло – від 1000 до 1500 людей лишалися життя в результаті авіакатастроф. Це було зв’язано не так зі збільшенням авіаперевезень, як зі збільшенням пасажиромісткості авіалайнерів, масове розповсюдженням широко фюзеляжних літаків.
Статистика авіакатастроф в громадській авіації за останні шість десятиліть показує тенденцію до пониження від піку в 616 катастроф з 15689 загиблих в 1970-ті до трішки більше 300 катастроф з приблизною кількістю загиблих у 8000 людей в 2000-ні.
В 2010-му році відбулося 28 авіакатастроф, в яких загинуло 828 людей.
Причини авіакатастроф
Авіаційні катастрофи можуть виникнути з моменту запуску двигунів, під час розбігу, польоту, посадки, аж до моменту вимкнення двигунів. 50% авіакатастроф стається в повітрі, інша половина – на льотному полі.
Причини авіаційних катастроф:
Помилки людини – 50-60%;
Метеорологічні умови – 10-15%;
Саботаж та воєнні дії – 10%;
Технічне обслуговування – 5-10%;
Пошкодження елементів конструкції – 5%.
Основною причиною, що призводить до трагедій у небі, залишається людський фактор. Аналіз показує, що пілоти і диспетчера роблять помилки, повністю покладаючись на автоматизовані системи, які обслуговують польоти. Така довіра до автоматичної роботі приладів призводить до того, що додаткові перевірки та уточнення просто не проводяться. У результаті через технічні збої трапляються трагедії, які було б можливо запобігти при точному виконанні заходів з контролю їх роботи.
До факторів, пов'язаних з участю людини, належить погане навчання і низька дисципліна льотного складу. На жаль, навіть досвідчені льотчики часом втрачають самоконтроль, а медичний огляд перед польотом не завжди проводиться належним чином. Бувають випадки, коли екіпаж допускається до управління літаком без необхідної практики. Кілька годин на тренажерах не замінюють тренувань в небі - про це часто забувають керівники авіакомпаній, намагаючись заощадити на навчанні пілотів.
До причин, обумовленим людським фактором, можна віднести недостатні або неправильні інструктивні та регламентують матеріали органів, які відповідальні за безпеку на повітряному транспорті. На цю проблему накладається і те, що льотний склад не виконує вимоги, передбачені цими документами. Пілоти порушують польотні інструкції та приписи, де будь-яка дрібниця при виникненні позаштатної ситуації може стати фатальною. Компанії-авіаперевізники, крім того, більше турбує економія коштів на обслуговування і експлуатацію літаків, ніж безпека польотів.
Не секрет, що авіаперевізники поповнюють парк своїх літаків, закуповуючи на Заході машини, давно експлуатуються на місцевих авіалініях. Ніяка надійна сама по собі техніка просто не витримує такого терміну експлуатації. Знос парку літаків також є причиною відмов і збоїв у роботі механізмів. До цього додається погане технічне обслуговування. Кілька років тому розгорівся скандал, коли з'ясувалося, що для заміни та ремонту літаків поставлялися несертифіковані деталі, виготовлені невідомо де, зате незрівнянно дешевші.