Ііі. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

20. Опрацювати матеріали рекомендованої літератури.

21. Скласти план обстеження дитини з сечокам’яною хворобою.

22. Скласти план обстеження дитини з синдромом набрякової калитки.

23. Скласти план консервативного лікування дитини з сечокам’яною хворобою.

24. Обрати вид та обсяг хірургічного лікування дитини з синдромом набрякової калитки.

25. Скласти план профілактики сечокам’яної хвороби у дитини.

ІУ. Контрольні питання до теми:

1. Назвіть головні чинники, які можуть призвести до розвитку сечокам’яної хвороби.

2. Які найбільш характерні клінічні прояви сечокам’яної хвороби?

3. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу сечокам’яної хвороби?

4. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу при нирковій коліці?

5. Чому в клінічному діагнозі сечокам’яної хвороби важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення?

6. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих на сечокам’яну хворобу?

7. Які головні методи діагностики допоможуть при визначенні діагнозу сечокам’яної хвороби?

8. Які захворювання об’єднані в групу синдрома набряклої мошонки?

9. Що необхідно виявити у хворого при наявності синдрому набряклої мошонки?

10. Чому важливо знати послідовність скарг при синдромі набряклої мошонки?

11. Які головні захворювання, з якими необхідно провести диференційну діагностику при синдромі набряклої мошонки?

12. Які симптоми можна виявити при синдромі набряклої мошонки?

13. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу захворювань при синдромі набряклої мошонки?

14. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих із гострим орхоепідідімітом, перекрутом гідатиди Морган’ї, перекрутом яєчка та гострою водянкою оболонок яєчка?

15. Які ускладнення можуть виникнути при гострому захворюванні яєчка?

У. Самостійна аудиторна робота:

6. Провести курацію дитини з сечокам’яною хворобою.

7. Провести курацію дитини з синдромом набрякової калитки.

8. Опанувати техніку катетеризації сечового міхура.

9. Скласти план консервативного лікування дитини з сечокам’яною хворобою.

10. Провести диференційну діагностику синдрому набрякової калитки.

11. Провести перев’язку дитини з синдромом набрякової калитки.

УІІ. Література для студентів

Основна:

4. Ашкрафт К.У., Холдер Т.М. Детская хирургия.- СПб,1996.- Т.1-2..

5. Баиров Г.А. Срочная хирургия детей.- Сиб.Питер, 1997.

6. Библюк Й.І. Библюк Ю.Й., Хірургія дитячого віку. – Івано-Франківськ, 2006. – 380 с.

7. Лопаткин Н.А., Пугачев А.Г. Детская урология.- М.: Медицина, 1986.

Додаткова:

1. Возіанов О.Ф.. Сеймівський Д.А., Бліхар В.С. Вроджені вади сечових шляхів у дітей.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 220 с.

2. Исаков Ю.Ф. Хирургические болезни у детей. Москва.: Медицина, 1993. – 576с.

3. Медицина дитинства / Пiд ред. П.С.Мощича. – Київ, 1994 - 1999.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

до практичного заняття з дитячої хірургії для студентів 5-го курсу медичного факультету на тему “ Гнійні захворювання легень та плеври: класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування. Гострий гематогенний остеомієліт: класифікація, етіопатогенез, клініка, діагностика, лікування ”.

Актуальність теми. Гнійно-запальні захворювання є одною із найважливіших проблем в дитячій хірургії. Серед хворих дітей, які знаходяться на стаціонарному лікуванні у відділеннях дитячої хірургії, більш як 25% займають діти з гнійно-запальними захворюваннями. Слід відмітити зростання за останній час гнійно-запальних захворювань кісток та суглобів у дітей. Летальність при гострому гематогенному остеомієліті у дітей останніми роками вже випереджає летальність при гострому апендициті. Тому розуміння та знання етіології, патогенезу, клінічних проявів гнійно-запальних захворювань, а також їх ускладнень, дасть можливість своєчасно діагностувати та розпочати повноцінне лікування.

Навчальні цілі.

Знати:

• анатомо-фізіологічні особливості дихальної та кістково-м’язової систем у дітей;

• етіологію та сучасні теорії патогенезу бактеріальної деструкції легень у дітей;

• етіологію та сучасні теорії патогенезу гострого гематогенного остеомієліту;

• особливості клінічної картини гострого гематогенного остеомієліту у дітей різного віку та методи об’єктивного обстеження цих хворих;

• особливості клінічної картини бактеріальної деструкції легень у дітей та методи об’єктивного обстеження цих хворих;

• зміни в даних лабораторних, інструментальних та апаратних методів дослідження у цих хворих;

• можливі ускладнення, методи їх діагностики, лікування та профілактики;

• диференціально- діагностичні ознаки гострого гематогенного остеомієліту та соматичних і інфекційних захворювань у дітей.

Вміти:

• зібрати анамнез у хворих та їх батьків;

• провести об’єктивне обстеження дитини раннього віку з підозрінням на гострий гематогенний остеоміліт;

• призначити необхідні додаткові методи обстеження та правильно їх оцінити;

• провести диференціальну діагностику гострого гематогенного остеомієліту з інфекційними та соматичними захворюваннями;

• складати план передопераційної підготовки і післяопераційного ведення хворих дітей з гострим апендицитом та перитонітом;

• провести перев’язку оперованої дитини, зняти шви.