1.3.Поділ мереж за зонами обслуговування.

Залежно від території, яку покриває комп'ютерна мережа, або її протяжності, мережі поділяють на глобальні, регіональні та локальні.

Глобальні мережі зв'язують абонентів у межах країни, континенту чи всієї планети. Тут на першому плані організація засобів зв'язку. Основним видом зв'язку є супутниковий, радіорелейний або оптоволоконний. Приклади: міжнародна мережа авіакомпаній для замовлення квитків, інформаційна мережа Internet.

Регіональні мережі з'єднують абонентів у межах міста, області, групи закладів чи підприємств, інститутів та ін. Приклади: АСУ Львівської області, міста Львова (проекти), інформаційна мережа в межах міністерства (поки що нереалізований проект).

У глобальній та регіональній мережах основні види робіт – інформаційні. Обчислювальні машини не об'єднують обчислювальні ресурси в динаміці, через мережу, а обмінюються файлами програм і даних. Це потрібно найперше для того, щоб продовжити термін морального старіння ЕОМ і програм. Якщо в одному з ОЦ навантаження на стару ЕОМ зменшилось, наприклад, до 20% від початкового, то утримувати обслуговуючий персонал і площі під ЕОМ уже недоцільно, водночас деякі задачі ще виконуються на ЕОМ, а перепрограмовувати їх невигідно. Якщо така ситуація є в кількох ОЦ, то залишивши, наприклад, з десяти ЕОМ дві й об'єднавши їх у мережу, можна забезпечити виконання тих задач і завантажити ЕОМ. У таких мережах вартість засобів зв'язку більша, ніж вартість обладнання. Однак термін служби та морального старіння засобів зв'язку значно більший, ніж обладнання ЕОМ (приблизно ще раз так).

Локальні обчислювальні мережі (ЛОМ), або локальні комп'ютерні мережі (ЛКМ), об'єднують ЕОМ, які розташовані на площах, обмежених одним навчальним закладом, підприємством або будівлею. Відстані малі, отже лінії з'єднання дешевші (у кілька разів від регіональних чи глобальних мереж). Тому можна досягти більших швидкостей передавання інформації, застосовуючи спеціальні лінії передач, наприклад, коаксікальні чи оптоволоконні кабелі. Для порівняння наведемо деякі цифри: швидкості передавання по телефонних лініях становлять 2.0-28 Кбод, коаксіальних та оптоволоконних – 1-100 Мбод, тобто на 2-3 порядки більше. Такі швидкості співмірні зі швидкодією каналів ЕОМ. Це дає змогу використовувати ЛКМ не тільки як інформаційну мережу, але й для об'єднання обчислювальних ресурсів. Майже всі ЛКМ є інформаційно - обчислювальними, а їх архітектура є одним з видів архітектури обчислювальної системи. Приклади: наша навчальна ЛКМ, локальні мережі банківських організацій, податкових служб.

1.4. Організація передавання повідомлень у мережах. Комутація пакетів

Є два основні типи організації багатоточкового зв'язку:

комутація ліній та комутація пакетів.

З комутацією ліній ми ознайомлені давно, це телефонний зв'язок, який відбувається за такою схемою:

тел1  лінія  станція  група комутаційних блоків [ лінія  група комутаційних блоків  станція ]  лінія  тел2

Недолік — низький коефіцієнт корисної дії, високий рівень завад.

Комутація пакетів передбачає постійний зв'язок абонентів. Лінії закріплені за мережею, а інформація передається певними порціями — пакетами. Під пакетом розуміємо блок даних фіксованої довжини, який має таку структуру:

заголовок (службові поля, де зазначені адреси в мережі, пункт джерела пакета, пункт споживача, номер повідомлення та ін.);

інформаційний блок;

контрольна сума пакета.

Кожний пакет передається незалежно один від одного. У вузлах мережі, через які передається пакет, формується повідомлення — повний обсяг інформації, що передається за одне звертання до мережі, згідно з наведеним вище принципом. Для такого пересилання цей вузол буде джерелом. Пакети відправляють у мережу через найближчий вільний вузол у потрібному напрямку. Вони можуть проходити через кілька вузлів, а у вузлі призначення формується повідомлення і передається адресату.