7.1 Нормативні вимоги до будівництва газопроводів систем газопостачання населених пунктів

При будівництві систем газопостачання, крім вимог робочих проектів далі - проектів) та вимог ДБН В.2.5-20-2001, викладених нижче, слід дотримуватися вимог ДБН А.3.1-5-96, СНиП 3.01.03-84, СНиП ІП-4-80*, ДБН А.3.1-3-94, ДНА-ОП 0.00-1.20-98 і ДНАОП 0.00-1.07-94, НАПБ А.01.001-95 і «Правил пожежної безпеки в газовій промисловості України».

Монтаж та випробування тимчасових газопроводів та газового устаткування слід виконувати згідно з проектом та вимогами ДБН В.2.5-20-2001, викладеними нижче.

Труби, з'єднувальні деталі, зварювальні та ізоляційні матеріали, які застосовані згідно з проектом, повинні мати сертифікати, паспорти або інші документи заводів-виготовлювачів (або їх завірені копії), що засвідчують їхню якість.

Устаткування, арматура діаметром понад 100 мм, вузли, з'єднувальні деталі та ізолювальні фланці повинні мати технічні паспорти заводів-виготовлювачів, центрально-заготівельних майстерень (далі ЦЗМ) або центрально-заготівельних заводів (далі ЦЗЗ) будівельно-монтажних організацій (далі БМО).

На ізоляційні покриття, виконані в умовах ЦЗМ або ЦЗЗ, повинен складатися технічний паспорт (акт), в якому вказується: дата виконання ізоляційних робіт, тип ізоляційного покриття та результати контролю його якості.

До виконання робіт із зварювання сталевих та поліетиленових газопроводів допускаються особи, які мають відповідні посвідчення на право виробництва зварювальних робіт.

Кожному зварнику наказом по будівельно-монтажній організації повинен бути наданий номер (клеймо).

При зварюванні сталевих труб:

- клеймо повинно проставлятися зварником наплавленням або вибиватися на поверхні труби на відстані 50-100 мм від звареного ним стику на газопроводі з боку, доступному для огляду;

- при зварюванні труб умовним діаметром понад 400 мм двома зварниками кожний із них повинен поставити (наплавити або вибити) по номеру (клейму) на межі своїх ділянок.

При зварюванні поліетиленових труб:

- нагрітим інструментом у стик клеймо наноситься холодним маркером на гарячому розплаві зварювального грата;

- нагрітим інструментом врозтруб та терморезистор-ному зварюванні клеймо наноситься нагрітим маркером на поверхні з'єднувальної деталі.

На закінчені будівництвом підземні та надземні газопроводи, газові вводи, внутрішньобудинкове та внутрішньоцехове газообладнання, ГРП та ГРУ, а також резервуарні установки СВГ слід складати будівельні паспорти за формами додатків П, Р, С, Т ДЕН В.2.5-20-2001 та виконавчо-технічну документацію (далі - ВТД) в обсязі виконаних робіт.

При будівництві підземних газопроводів протяжністю понад 100 м та резервуарів СВГ слід складати журнали виробництва робіт.

Земляні роботи

Земляні та буро-вибухові роботи з улаштуванням траншей та котлованів повинні виконуватись після розбивання траси газопроводів, визначення меж улаштування траншей або котлованів та установки покажчиків щодо наявності на даній ділянці траси підземних комунікацій та виконуватися згідно з вимогами СНиП 3.02.01-87 та СНиП ІІІ-4-80* та вимогами ДБН В.2.5-20-2001, наведеними нижче.

Розкриття інженерних комунікацій, що перетинаються газопроводами, повинно виконуватись у присутності представників зацікавлених організацій, при цьому повинні вживатися заходи щодо захисту розкритих комунікацій від пошкоджень, а у зимових умовах - також від промерзання.

Ширина траншей для газопроводів (сталевих та поліетиленових) приймається:

- при прокладанні газопроводів діаметром до 700 мм окремими трубами або зварених у нитки ширина траншеї по постелі повинна бути (D+0,3) м, але не менше 0,7 м, діаметром понад 700 мм - 1,5 D м;

- при прокладанні труб без зварних з'єднань або зварених у нитки та улаштуванні траншей траншейними екскаваторами (роторним, ланцюговим, фрезерним) ширина траншеї повинна бути для труб діаметром до 110 мм не менше (D+0,2) м, для труб діаметром понад 110 мм - не менше (D+0,3) м;

- при безтраншейному трубозаглибленні (поліетиленових труб діаметром до 90 мм без зварних з'єднань) ширина траншеї приймається рівною ширині робочого органу (щілинорізу).

Для зварювання газопроводів (окремих труб або ниток) у траншеї слід передбачати приямки.

Розміри приямків для всіх діаметрів, м:

- для сталевих газопроводів довжина 1,0, ширина (D+1,2), глибина на 0,7 нижче дна траншеї;

- для поліетиленових газопроводів довжина 0,6, ширина (D+0,5), глибина на 0,2 нижче дна траншеї.

Ширина розкриття смуги доріг та міських проїздів для влаштування траншей приймається при бетонному покритті або асфальтовому покритті на бетонній основі на 10 см більше ширини траншеї з кожного боку з урахуванням кріплення, при інших конструкціях дорожніх покриттів - на 25 см; при дорожніх покриттях із збірних залізобетонних плит ширина розкриття повинна бути кратною розмірам плит.

Глибина траншеї установлюється проектом згідно з вимогами розділу 4 ДБН В.2.5-20-2001.

Улаштування траншей повинно виконуватися в загальному потоці з іншими роботами з прокладання газопроводів.

Перебори грунту нижче проектних позначок при розкритті траншей не допускаються.

Окремі місця випадкових переборів повинні бути підсипані до проектних позначок піщаним грунтом або місцевим грунтом без органічних домішок із ретельним пошаровим його ущільненням. Така ж підсипка повинна передбачатися у місцях видалення великих каменів, старих фундаментів та інших предметів.

Приямки для зварювання неповоротних стиків, а також котловани для установлювання конденсатозбірників, гідроза-творів та інших пристроїв на газопроводах повинні розкриватися безпосередньо перед виконанням цих робіт.

Водовідлив із траншей при прокладанні газопроводів повинен виконуватися без порушення природної структури грунту основи та не допускати осідання і розмиву прилеглої поверхні землі та споруд, розташованих поблизу траси газопроводів.

За наявності в основі траншеї для газопроводів поверхневого розрідженого шару грунту його слід видалити та замінити сухим грунтом або штучною основою.

При укладанні газопроводів у скельних, валунних грунтах або грунтах, що містять крупний щебінь, гравій та інші тверді включення, у грунтах із включенням будівельного сміття, під газопроводом необхідно влаштовувати основу з піщаного або глинистого грунту товщиною не менше 10 см (над виступаючими нерівностями основи). Засипання газопроводів на висоту не менше 20 см над верхньою твірною труби слід робити таким самим грунтом, як і для основи.

У грунтах із несучою здатністю менше 0,025 МПа, а також у грунтах із включенням будівельного сміття та перегною дно траншеї слід посилювати шляхом підкладання антисептованих дерев'яних брусів, бетонних брусів, улаштування пальової основи або втрамбовуванням щебеню чи гравію. У цьому випадку підсипку грунту під газопровід та засипання його слід виконувати так, як зазначено вище.

Засипання траншей та приямків на повну глибину повинно виконуватися після присипання та випробування газопроводів на міцність. При цьому повинні вживатись заходи, що виключають можливість пошкодження ізоляції та зміщення газопроводів грунтом, що засипається.

Грунт основи траншей та котлованів, розроблюваних у зимовий час, необхідно захищати від промерзання (за винятком сухих піщаних, супіщаних та гравійних грунтів, а також скельних порід) шляхом недобору грунту або укриття його утеплювачем. Зачистка дна основи виконується безпосередньо перед укладанням газопроводу. Зворотне засипання виконується негайно після укладання газопроводу талим грунтом, що виключає пошкодження захисного покриття.

Траншеї та котловани на ділянках перетину з існуючими дорогами, вулицями, проїздами, площами населених пунктів та промислових площадок, що мають покриття удосконаленого типу, повинні засипатися на всю глибину піщаним, галечниковим, гравійним грунтом, відсівом щебеню або іншим аналогічним малостисливим матеріалом.

При засипанні траншеї галькою, гравієм, щебенем або відсівом щебеню для збереження ізоляційного покриття газопроводу його необхідно засипати піщаним грунтом на висоту не менше 20 см над верхньою твірною труби.

При виконанні робіт із застосуванням машин в охоронних зонах повітряних ЛЕП необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.1.013-78.