Житлова сфера

Завершення робіт з оснащення житлового фонду лічильниками газу, перехід на оплату населенням фактично спожитого об'єму газу. Установлювання лічильників здійснюватиметься поетапно залежно від обсягу споживання газу, зокрема:

перший етап - у квартирах житлового фонду, де газ використовується комплексно: для опалення, гарячого водопостачання, приготування їжі та кормів -1,4 млн. квартир, лередусім у житловому фонді, де проживають малозабезпечені сім'ї, які отримують субсидії для оплати спожитого газу. Це забезпечить облік близько 80 відсотків об'єму газу, що використовується населенням;

другий етап - установлення в існуючому багатоквартирному житловому фонді, де газ використовується тільки для приготування їжі та гарячого водопостачання, лічильників газу на будинок або на групу будинків. Надалі в цих будинках передбачається установлення лічильників газу в кожній квартирі.

З метою прискорення оснащення житлового фонду лічильниками газу передбачається:

- продовжити їх установлення населенню з розстроченням оплати та розпочати установлення цих приладів населенню за кошти підприємств галузі на безоплатній основі, передусім у регіонах, де мають місце значні втрати газу в побуті. Зокрема, передбачається завершити у 2002 році установлення лічильників газу в житловому фонді Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей;

- удосконалити диференціацію ціни на газ, що споживається мешканцями будинків і квартир, оснащених лічильниками та неоснащених ними.

Для забезпечення технічного обслуговування лічильників газу, що перебувають у власності населення, передбачається передати їх (за згодою) у власність підприємств нафтогазової галузі.

Для зменшення втрат газу в побуті передбачити запровадження коригування показів вимірювання об'єму газу побутовими лічильниками залежно від температури навколишнього середовища і тиску газу.

На останньому етапі буде об'єднано верхні рівні систем обліку газу сфери видобування, транспортування, зберігання та сфери споживання і створено єдину галузеву систему обліку газу.

Фінансове забезпечення заходів Концепції

Фінансування заходів Концепції здійснюватиметься за ра- лунок коштів підприємств нафтогазової галузі, споживачів, місцевих бюджетів, кредитів міжнародних фінансових організацій та інших джерел, не заборонених законодавством.

Буде запроваджено два рівня цін. Перший, більш низький, - для громадян, які оплачують спожитий газ за показами лічильників, установлених за власні кошти. Другий, підвищений, - для громадян, які оплачують газ за нормами споживання або за показами лічильників, установлених за кошти підприємств нафтогазової галузі.

5.6 Технічне обслуговування газорегуляторних пунктів

Нижче узагальнені основні вимоги до технічного обслуговування газорегуляторних пунктів, які наведені у ДНАОГІ 0.00-1.20-98 та у проекті галузевого стандарту України "Система газопостачання. Технічна експлуатація систем газопостачання України" (перша редакція).

На кожні ГРП (ГРУ), ШРП підприємство газового господарства (експлуатаційна організація) повинно мати експлуатаційний паспорт.

У кожному ГРП (ГРУ) на видному місці повинні вивішуватись схеми обладнання, попереджувальні написи та інструкції з експлуатації, протипожежної безпеки і охорони праці. Режим роботи ГРП і ГРУ встановлюється у відповідності з проектом і фіксується в затверджених режимних картках.

Вихідний робочий тиск газу з ГРП (ГРУ) і комбінованих будинкових регуляторів тиску (КБРТ) повинен регулюватися згідно з встановленими режимами тиску в газовій системі споживача.

Параметри настроювання обладнання ГРП і ГРУ промислових та сільськогосподарських підприємств, котелень та інших організацій, де установлюється газовикористовувальне обладнання, повинні визначатися проектом і уточнюватися при пусконалагоджувальних роботах.

Максимальний робочий тиск газу після регулятора тиску, який подає газ побутовим газовим приладам, установлюється залежно від номінального перед приладами, але не більше 3000 Па. Не допускається коливання тиску газу після регуляторів, яке перевищує 10 % робочого тиску.

У системах газопостачання запобіжно-скидні клапани (ЗСК) ГРП, ШРП і ГРУ повинні спрацьовувати раніше, ніж спрацюють запобіжно-запірні клапани (ЗЗК).

ЗСК, у тому числі вмонтовані в регулятори тиску, повинні забезпечувати скидання газу при перевищенні максимального робочого тиску газу після регулятора не більше, ніж на 15 %, а верхня межа спрацювання ЗЗК не повинна перевищувати максимальний робочий тиск газу після регулятора не більше, ніж на 25 %.

Для систем газопостачання низького тиску до 3000 Па нижня межа спрацювання ЗЗК встановлюється спеціалізованим підприємством із газопостачання та газифікації, але не менше, ніж 700 Па у найбільш віддаленого споживача.

Перевірка і настроювання запобіжних пристроїв і регуляторів тиску повинно виконуватись із забезпеченням безпечного газопостачання.

Несправності регуляторів, які викликають підвищення або зниження робочого тиску, неполадки в роботі запобіжних клапанів, а також витоки газу необхідно ліквідовувати в аварійному порядку.

Включення в роботу регуляторів тиску проводиться після встановлення причин спрацювання ЗЗК та їх усунення.

Запірні пристрої на обвідній лінії (байпасі) повинні бути у закритому положенні (перед ЗСК - у відкритому) і опломбовані. Газ по обвідній лінії допускається подавати тільки протягом часу, що необхідний для ремонту обладнання і арматури, а також у період зниження тиску газу перед ГРП або ГРУ до величини, яка не забезпечує надійної роботи регулятора тиску. При цьому на весь період подачі газу по байпасу повинен бути забезпечений постійний контроль за вихідним тиском газу.

Використання в ГРП (ШРП) обвідної лінії (байпасу) допускається тільки тимчасово на час, що необхідний для поточного ремонту регуляторів чи арматури. При цьому на весь час роботи обвідної лінії в ГРП (ШРП) повинна бути забезпечена присутність чергового для ручного регулювання тиску газу на виході з ГРП (ШРП). В інший час засувки на байпасі повинні бути закриті та опломбовані.

Використання в ГРП (ШРП) обвідної лінії (байпасу) як транзитного газопроводу без присутності чергового персоналу допускається у випадку, якщо тиск газу у газопроводі до ГРП (ШРП) не перевищує тиску після ГРП (ШРП). У цьому випадку спеціалізованим підприємством з газопостачання та газифікації повинен бути виданий відповідний наказ, а постачальник повинен бути повідомлений письмово. Дане положення стосується тільки газопроводів високого та середнього тисків перед і після ГРП (ШРП).

Температура повітря в приміщеннях ГРП, де розміщені обладнання і контрольно-вимірювальні прилади, повинна бути не нижче за передбачену в паспортах заводів-виробників.

Під час експлуатації ГРП і ГРУ повинні виконуватися технічний огляд, регулювання обладнання, технічне обслуговування, поточний ремонт (ревізія) і капітальний ремонт.

Згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.20-98 технічний огляд здійснюється на:

ГРП з регулювальними клапанами "ВО" і "ВЗ" - щоденним оглядом;

інших ГРП (ГРУ) - не рідше одного разу на сім днів;

ГРП з телемеханікою - не рідше одного разу на десять днів;

регулювання обладнання ГРП (ГРУ) і перевірка параметрів спрацювання ЗСК і ЗЗК - не рідше одного разу на три місяці, а також після ремонту обладнання.

Згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.20-98 технічне обслуговування здійснюється не рідше одного разу на шість місяців. Поточний ремонт здійснюється не рідше одного разу на 12 місяців, якщо завод-виробник регуляторів тиску, запобіжних клапанів, телемеханічних пристроїв не вимагає проведення ремонту в інші терміни.

Капітальний ремонт здійснюється при заміні обладнання, засобів вимірювань, ремонту будівлі, системи опалення, вентиляції, освітлення - на підставі дефектних відомостей, складених за результатами обстежень.

Під час технічного обслуговування ГРП (ШРП) повинні виконуватись такі роботи:

огляд технологічного обладнання, будівлі (шафи), захисту від блискавки, продувних свічок тощо;

перевірка тиску газу перед і після регуляторів;

контроль за правильністю положення молоточка зачеплення важелів ЗЗК;

перевірка справності КВП і А;

перевірка герметичності зварних з'єднань;

зміна картограм реєструючих приладів, заливка чорнила, заведення годинникових механізмів;

зняття показників вимірювальних приладів та перевірка їх на нуль;

перевірка вентиляції, справності освітлення, телефону;

очищення приміщення від пилу, бруду та сторонніх предметів;

перевірка температури повітря в приміщенні та справності системи опалення;

візуальне виявлення тріщин та нещільностей стін, які розділяють основне і допоміжне приміщення;

перевірка засувок і запобіжних клапанів;

змащення частин механізмів, які труться один об другий;

визначення герметичності і чутливості мембран регуляторів тиску і керування;

продування імпульсних трубок до регуляторів тиску, ЗЗК, вимірювальних приладів.

Покази приладів та результати огляду повинні бути занесені до журналу обслуговування ГРП. Усунення несправностей обладнання ГРП (ШРП) повинно проводитись персоналом під керівництвом майстра чи бригадира. Витоки газу, а також непередбачене підвищення чи зниження вихідного тиску повинні усуватись робітниками аварійних бригад негайно після отримання заявки від слюсарів.

Після перевірки та налагодження обладнання слід перевірити герметичність всіх з'єднань. В міру необхідності виконується ремонт будівлі ГРП. Перевірка та прочищення димоходів, ремонт систем опалення, включаючи опалювальну установку, повинна проводитись один раз на рік перед опалювальним сезоном.

Під час виконання поточного ремонту в приміщенні ГРП повинен бути організований нагляд знадвору через відчинені двері. Для цього із складу бригади ремонтних робітників повинен призначатися черговий, в обов'язки якого входить:

невідлучно перебувати біля входу в приміщення ГРП, підтримувати зв'язок з працюючими в приміщенні та спостерігати за їх станом;

не допускати куріння та відкритого вогню біля ГРП;

бути готовим до надання допомоги робітникам, в разі потреби викликати швидку допомогу, міліцію та доповісти адміністрації газового господарства про те, що скоїлось;

стежити, щоб при роботі у протигазах шланги не мали переломів, а відкриті кінці їх були розташовані за межами будівлі з навітряного боку на відстані не менш, ніж 5 м від ГРП та закріплені.

У випадку, коли виявляється наявність газу в повітрі приміщення, необхідно вжити заходи щодо його провітрювання чи вентиляції. В цих умовах вхід в приміщення дозволяється тільки в шланговому або ізолювальному протигазі.

При підтягуванні болтів фланців, сальників чи різьбових з'єднань на газопроводах середнього та високого тиску на ділянках газопроводів, що ремонтуються, необхідно попередньо знизити тиск згідно з виробничою інструкцією, але до значення більшого, ніж 0,1 МПа (1 кгс/см²).

Забороняється паління та розведення вогню в приміщенні ГРП. На видних місцях зовні приміщення ГРП повинні бути нанесені попереджувальні написи „ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО!", „НЕ РОЗВОДИТИ ВОГОНЬ!", „НЕ ПАЛИТИ!"

Роботи з ремонту електрообладнання ГРП та заміни перегорілих електроламп необхідно проводити при відключеній напрузі. У приміщенні ГРП повинна знаходитись аптечка з медикаментами та перев'язочними матеріалами. Приміщення ГРП повинні бути укомплектовані первинними засобами пожежогасіння (згідно з додатком 2 ДНАОП 0.00-1.20-98).

Зберігання обтиральних горючих матеріалів та інших матеріалів в основному приміщенні ГРП не дозволяється.

Установлювання та використання комбінованих будинкових регуляторів тиску газу здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.5-20-2001. Згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.20-98 технічне обслуговування комбінованих будинкових регуляторів тиску повинно проводитись не рідше одного разу на три роки або за заявкою власника. При цьому регулятор повинен пройти дефекацію, ремонт і налагодження згідно з технічними умовами у майстернях спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації. Замість знятого спеціалізоване підприємство з газопостачання та газифікації установлює справний регулятор.

Під час експлуатації телемеханізованих ГРП необхідно проводити:

технічний огляд - один раз на тиждень;

технічне обслуговування - один раз на місяць;

технічне обслуговування сигналізаторів загазованості -один раз на 45 днів;

технічне обслуговування давана спрацювання ЗЗК, а також кабельних ліній від них - один раз на півроку;

держповірку сигналізаторів загазованості - один раз на півроку;

держповірку всіх приладів - один раз на рік.

Всі роботи повинні виконуватись згідно із затвердженим графіком.

При технічному огляді передбачається виконання таких робіт:

провітрювання приміщення ГРП;

перевірка його на загазованість;

перевірка імпульсної лінії арматури;

ліквідація виявлених витоків газу на обладнанні телемеханізації;

зменшення тиску газу для перевірки "0" на апаратурі, відновлення робочого тиску;

перевірка ліній зв'язку та електроживлення;

перевірка роботи контрольного пункту (КП) і відповідність виміряних параметрів і параметрів на ГРП;

встановлення зв'язку з іншими ГРП за допомогою приладу;

видалення пилу з апаратури;

доповісти в центральну диспетчерську (ЦД) про виконану роботу;

зробити запис у журналі, який знаходиться в ГРП, про виконану роботу.

Технічне обслуговування ГРП передбачає такі роботи:

провітрювання приміщення;

перевірка на загазованість приміщення;

перевірка ліній зв'язку та живлення;

відключення живлення на ТМ і давача телемеханізації;

перекриття запірних пристроїв по середньому та низькому тисках;

випуск газу, ліквідація витоків газу; провітрювання приміщення;

перевірка роботи давачів на рівні "0", за необхідністю проведення коригування;

включення живлення;

підключення давачів до імпульсних ліній, а також подання тиску середнього і низького;

ліквідація витоків газу; перекриття тиску середнього і низького; розбирання контрольного пункту і прочищення його за допомогою пилососа та щітки;

промивання контактів спиртом; збирання контрольного пункту;

відновлення тиску, ліквідація витоків газу;

включення живлення контрольного пункту;

перевірка ліній зв'язку за допомогою приладу;

видалення пилу, прибирання приміщення.

Про виконану роботу необхідно доповісти в центральну диспетчерську та зробити відповідний запис у журналі, що знаходиться в ГРП.

При технічному обслуговуванні сигналізаторів загазованості необхідно:

провітрити приміщення ГРП;

подати тиск компресором через шланг на давач;

провести компенсацію початкового небалансу;

відключити компресор, подати з балона газову суміш на давач;

перевірити наявність сигналу та за необхідності відкоригувати сигналізатор "Щит-2" за максимальним тиском;

провітрити приміщення ГРП і зробити запис у журналі;

доповісти в ЦД про виконану роботу.

При технічному обслуговуванні давачів відкривання дверей та давачів спрацювання ЗЗК необхідно:

провітрити приміщення, перевірити на загазованість приміщення;

відключити живлення на контрольному пункті;

прив'язати молоточок ЗЗК;

відкрутити кришку давача, перевірити приєднання до контактів;

тестером перевірити давачі на спрацювання; закрутити кришку давача;

перевірити щупами зазор між кришкою та давачем, а також місця ущільнення вводу кабеля;

розв'язати молоточок, розкрутити кришку давача дверей;

перевірити контакти;

перевірити тестером на спрацювання та закрутити кришку;

перевірити щупами зазор між кришкою та давачем, а також місця ущільнення кабелю;

візуально перевірити кабель від давача ЗЗК до контрольного пункту, а також від давача дверей до контрольного пункту;

доповісти в ЦД про виконану роботу.

При держповірці приладів необхідно:

провітрити приміщення; перевірити на загазованість приміщення; відключити живлення;

перекрити запірні пристрої на середньому і низькому тиску;

перевірити на наявність витоків газу, якщо вони є - то терміново їх усунути;

відключити проводи та кабелі від усіх давачів;

демонтувати їх, на їх місцях установити заглушки; ще раз перевірити витоки газу;

зробити запис у журналі та доповісти в ЦД;

відвезти давачі в орган держповірки.

За наявності заяви абонента про відхилення тиску газу від номінального слід перевірити його величину на виході регулятора. Тиск газу перевіряється також на приладі абонента, від якого надійшла заява, при відсутності відбору газу.

Для покращання якості експлуатації газорозподільних систем та підвищення їх техніко-економічних показників спеціалізовані підприємства з газопостачання та газифікації повинні забезпечувати виконання такого комплексу робіт:

виявляти та усувати спричинені різними причинами конструктивні недоліки у системах газопостачання, які негативно впливають на режими розподілу газу;

виявляти наявні резерви пропускної здатності існуючих газопроводів, використовувати їх при розширенні систем газопостачання, скорочуючи таким чином додаткові капітальні вкладення на підключення нових споживачів газу;

визначати коло споживачів газу, черговість та графік переводу їх на інший вид палива з врахуванням технології виробництва, розташування відносно джерела газу та інших місцевих особливостей для повного усунення чи зниження до мінімуму виробничих втрат, спричинених зменшенням подачі газу;

вивчати режими роботи газових мереж при зниженні тиску газу на виході з ГРС та виконувати заходи, що забезпечують безперебійну подачу газу населенню та комунально-побутовим підприємствам в необхідній кількості та з тиском, достатнім для ефективної роботи газових приладів;

вирішувати диспетчерські завдання із керування системами газопостачання, включаючи «програвання» можливих аварійних ситуацій.

Зазначені роботи повинні проводитись систематично силами спеціалізованих підприємств з газопостачання та газифікації із залученням організацій, які розробили проект системи газопостачання за відповідними договорами.

Для можливості виконання наведених вище робіт усі спеціалізовані підприємства з газопостачання та газифікації повинні мати виконавчі схеми існуючих газових мереж низького, середнього та високого тисків, які містять:

а) довжину та діаметри труб усіх ділянок газопроводів;

б) розташування та характеристики основного обладнання газорегуляторних пунктів, що пов'язують між собою газопро води високого, середнього та низького тисків, із зазначенням їх експлуатаційних номерів;

в) промислові і комунально-побутові підприємства, опа лювальні котельні та інші споживачі газу, які підключені до газопроводів із зазначенням погодинних витрат газу і умовних шифрів на схемах;

г) розташування та основні характеристики (максималь ний об'єм і тиск подачі газу) ГРС;

д) дані про всі регуляторні пристрої, установлені в місь ких газорегуляторних пунктах;

е) перелік та розташування промислових підприємств та опалювальних котельних з даними про максимальну кількість газу, що використовується за годину.

Зазначені дані повинні постійно (не рідше, ніж один раз на рік) уточнюватись в міру розвитку систем газопостачання та підключення до них нових споживачів.