- •1. Сутність і функції грошей
- •2. Вартість грошей
- •1. Концепції походження грошей
- •2. Еволюція грошей
- •1. Грошова маса та грошові агрегати
- •2. Швидкість обігу грошей
- •3. Закон грошового обігу
- •1. Суть грошового ринку
- •2. Структура грошового ринку
- •1. Поняття попиту на гроші
- •2. Чинники впливу на попит на гроші
- •3. Графічна модель попиту на гроші
- •1. Поняття пропозиції грошей
- •2. Графічне зображення пропозиції грошей
- •3. Графічна модель грошового ринку
- •1. Суть та елементи грошової системи
- •2. Державне регулювання грошової системи
- •1. Сутність інфляції
- •2. Антиінфляційна політика держави
- •1. Поняття валюти
- •2. Валютний ринок
- •3. Валютний курс
- •4. Валютне регулювання
- •Лекція. Необхідність і сутність кредиту
- •1. Необхідність кредитування
- •2. Сутність кредиту
- •3. Принципи кредитування
- •Лекція. Форми, види та функції кредиту
- •1. Форми та види кредиту
- •2. Функції кредиту
- •Лекція. Процент за кредит
- •1. Сутність проценту за кредиту
- •2. Обчислення процентів за кредит
- •Лекція. Банки як посередники на грошовому ринку
- •1. Сутність і функції банків
- •2. Побудова банківської системи держави
- •Лекція. Небанківські фінансово-кредитні установи
- •1. Сутність небанківських фінансово-кредитних установ
- •2. Договірні фінансові посередники
- •3. Інвестиційні фінансові посередники
- •Лекція. Центральний банк країни
- •1. Призначення центрального банку
- •2. Функції центрального банку
- •1. Призначення та класифікація комерційних банків
- •2. Діяльність спеціалізованих банків
- •1. Пасивні операції комерційних банків
- •2. Активні операції комерційних банків
1. Поняття попиту на гроші
Попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент.
Виділяються три групи мотивів попиту на гроші з боку економічних суб'єктів: трансакційний (операційний) мотив, мотив завбачливості, спекулятивний мотив.
Трансакційний мотив полягає в тому, що економічні суб'єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на належному рівні своє особисте та виробниче споживання. Ці гроші повинні бути в формі, придатній для їх негайного використання в платежі, тобто бути наявними (готівка чи вклади до запитання).
Мотив завбачливості зводиться до того, що юридичні і фізичні особи бажають мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності, з тим щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої непередбачувані потреби чи скористатися перевагами несподіваних можливостей.
Спекулятивний мотив попиту на гроші полягає в тому, що економічні суб'єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні фінансові інструменти, а при погіршенні цих умов і появі загрози зниження дохідності та ризику збитковості наявних фінансових інструментів перетворити їх у грошову форму, яка хоч і малодохідна, але безризикова.
2. Чинники впливу на попит на гроші
На динаміку попиту на гроші впливають такі чинники:
а) зміна обсягів виробництва (обсягів ВНП) Q – чим більший обсяг виробництва ВНП, тим більшим може бути обсяг операцій щодо його реалізації і тим більшим має бути запас грошей для виконання цих операцій;
б) зміна абсолютного рівня цін P та реального обсягу виробництва (фізичного обсягу ВНП) Y – у міру зростання цін чи збільшення фізичного обсягу виробництва відповідно зростатиме попит на гроші, а при їх зниженні попит буде скорочуватися;
в) зміна норми процента (норми доходу на капіталізовані активи) R – у міру зростання норми процента (очікуваного доходу на альтернативні грошам активи) тривалість зберігання грошей буде скорочуватися і попит на гроші знижуватися, а в міру зниження очікуваного доходу – зростати.
Сучасна теорія грошей почала визнавати ще ряд чинників впливу на попит: накопичення багатства, інфляція, зміни в очікуваннях перспектив щодо кон'юнктури ринку та інші.
Чинник накопичення багатства полягає в тому, що економічні суб'єкти, накопичуючи багатство у формі різних активів, відносно рівномірно розміщують приріст його між всіма видами активів, у тому числі й у вигляді запасу грошей. В умовах інфляційного зростання цін запас грошей, який мають у своєму розпорядженні економічні суб'єкти, неминуче знецінюється і вони зазнають втрат, що само по собі провокує скорочення їх попиту на гроші. З інфляційними очікуваннями тісно переплітаються очікування погіршення кон'юнктури ринків взагалі, зокрема скорочення товарної пропозиції, посилення товарного дефіциту, погіршення якості продукції тощо. В усіх цих випадках економічні суб'єкти віддадуть перевагу накопиченню багатства у товарній формі, а не в грошовій, і попит на гроші скоротиться.