2. Функції центрального банку

Центральний банк виконує такі функції:

• емісійний центр готівкового обороту – центральний банк має монопольне право емісії банкнот і розмінної монети;

• банк банків – центральний банк забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків;

• орган банківського регулювання та нагляду – центральний банк здійснює заходи щодо регулювання діяльності комерційних банків та наглядає за функціонуванням грошового ринку;

• банкір та фінансовий агент уряду – центральний банк веде рахунок міністерства фінансів (казначейства);

• провідник монетарної політики – центральний банк проводить визначення і реалізацію монетарної політики держави.

Центральним банком в Україні є Національний банк України (НБУ). НБУ представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн, в міжнародних фінансово кредитних установах. НБУ проводить реєстрацію комерційних банків, видає ліцензії на ведення валютних та інших операцій, здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків, встановлює правила функціонування міжбанківського кредитного ринку України. На НБУ покладені операції, пов’язані з функціонуванням валютного ринку. Він встановлює офіційний валютний курс гривні, створює валютні резерви, організовує операції з монетарними металами. Основною економічною задачею НБУ є забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Лекція. Комерційні банки

1. Призначення та класифікація комерційних банків.

2. Діяльність спеціалізованих банків.

1. Призначення та класифікація комерційних банків

Комерційні банки – це кредитні установи, функціями яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок коштів клієнтів, касове та розрахункове обслуговування, виконання валютних та інших банківських операцій.

Комерційні банки класифікують:

1. залежно від кола здійснюваних операцій:

• універсальні – виконують широкий спектр операцій та надають та надають різноманітні послуги своїм клієнтам;

• спеціалізовані – надають обмежене коло послуг (ощадні, іпотечні, інвестиційні, розрахункові банки);

1. за формою власності:

• державні – банк, 100% статутного капіталу якого належить державі;

• колективні – статутний капітал створений за рахунок випуску і розміщення акцій банку (публічні акціонерні товариства);

• кооперативні – статутний капітал формується за рахунок внесків грошових коштів учасників (пайовиків);

1. за розміром активів:

• малі;

• середні;

• великі;

1. залежно від наявності філій:

• багатофілійні;

• малофілійні;

• безфілійні.

2. Діяльність спеціалізованих банків

Найбільш поширеними спеціалізованими банками є ощадні, інвестиційні й іпотечні.

Ощадні банки – це, як правило, невеликі кредитні установи, які функціонують у регіональному просторі (у межах міста, регіону тощо). Головним клієнтом цих банків є населення. Вклади населення залучаються на поточні, інвестиційні та інші рахунки. Розміщення коштів здійснюється у формі надання споживчих, іпотечних, бланкових (незабезпечених) кредитів, купівлі акцій та облігацій.

Інвестиційні банки здійснюють мобілізацію довгострокового позичкового капіталу і надають його підприємницьким структурам і державі. Механізмом залучення коштів клієнтів є емісія і розміщення облігацій та інших видів зобов'язань (сертифікатів, векселів). Інвестиційні банки вивчають фінансові потреби клієнтів, узгоджують умови позичок, визначають строки випуску і види цінних паперів з урахуванням стану ринку, їх емісію і наступне розміщення серед інвесторів. Інвестиційні банки виконують не тільки посередницьку функцію між позичальниками та інвесторами, а й продають великі пакети акцій та облігацій за власний рахунок, надають кредит покупцям цінних паперів.

Іпотечні банки спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомості – землі і міських будівель. Ресурсами іпотечних банків є власні накопичення та іпотечні облігації.

Лекція. Операції комерційних банків

1. Пасивні операції комерційних банків.

2. Активні операції комерційних банків.