2. Обчислення процентів за кредит
При здійсненні кредитних відносин можуть нараховуватись прості та складні проценти.
Величина плати за кредит при нарахуванні простих процентів здійснюється за формулою:
,
де К – сума кредиту, грн.;
і – річний процент за кредит, %;
Д – термін кредитування, років.
Якщо при визначенні величини плати за кредит враховується інфляція, визначають реальну величину плати за кредит.
,
де ір – реальний річний процент за кредит.
,
де І – величина інфляції.
При нарахуванні складних процентів проценти за кожен наступний період нараховуються і на проценти, що були нараховані за попередні періоди. Величина плати за кредит при нарахуванні складних процентів обчислюється за формулою:
,
де МВ – майбутня вартість грошей (кошти, які інвестор отримає в майбутньому);
ТВ – теперішня вартість грошей (кошти, якими інвестор володіє в даний момент).
Майбутня вартість грошей обчислюється:
,
де n – період, за який нараховуються проценти.
Лекція. Банки як посередники на грошовому ринку
1. Сутність і функції банків.
2. Побудова банківської системи держави.
1. Сутність і функції банків
В економічному розумінні, банк – це фінансовий посередник, який виконує комплекс із трьох базових операцій – депозитних, кредитних та розрахункових.
Тобто до банківської діяльності відноситься комплекс із трьох посередницьких операцій:
приймати грошові вклади від клієнтів;
надавати клієнтам позички і створювати нові платіжні засоби;
здійснювати розрахунки між клієнтами.
Банки виконують такі функції:
трансформаційну;
емісійну.
Трансформаційна функція банків полягає у зміні (трансформації) таких якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки, як рівень ризикованості, строковість, обсяги та просторове спрямування.
У зв'язку з цим можна виділити такі напрями цієї функції:
трансформація ризиків – банки, діяльність яких пов'язана з високим ризиком, вживаючи відповідних заходів, можуть звести ці ризики для своїх вкладників та акціонерів до мінімуму;
трансформація строків – мобілізуючи значні обсяги короткострокових коштів і постійно поповнюючи їх, банки одержують можливість деяку їх частину спрямовувати в довгострокові позички та інші довгострокові активи;
трансформація обсягів – мобілізуючи великі обсяги дрібних вкладів, банки дістають можливість акумулювати великі маси капіталу для реалізації масштабних проектів;
просторова трансформація – банки можуть акумулювати ресурси з багатьох регіонів і навіть з інших країн і спрямувати на фінансування проектів одного регіону, однієї країни, одного об'єкта.
Емісійна функція банків полягає в тому, що тільки вони можуть створювати додаткові платіжні засоби і спрямовувати їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей, або ж вилучати їх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей.
2. Побудова банківської системи держави
Банківська система – сукупність різних видів банків у їх взаємозв’язку, яка існує в країні.
В більшості країн існує дворівнева система, яка представлена центральним банком і системою комерційних банків. В Україні побудована також дворівнева банківська система. Перший рівень – Національний банк України (НБУ), другий рівень – банки та інші банківські установи.
Банківська система здійснює функції:
трансформаційна – банківська система трансформує (перетворює) вільні кошти в кредити;
стабілізаційна – будь-яка нестабільність у банківському секторі може викликати розлад діяльності всього грошового ринку, спровокувати загальноекономічну кризу. Тому банківська система створює спеціальні механізми забезпечення стабільності банківської діяльності – страхування ризиків, створення резервів, здійснення централізованого нагляду за діяльністю банків, здійснення заходів щодо фінансової підтримки комерційних банків тощо;
функція створення грошей і регулювання грошової маси (емісійна функція) – банківська система оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи чи зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. Тобто банківська система управляє пропозицією грошей.