Лекція. Сутність грошей

1. Сутність і функції грошей.

2. Вартість грошей.

1. Сутність і функції грошей

Гроші – це специфічний товар, що виконує роль загального еквівалента, тобто виражає вартість інших товарів.

Сучасна західна теорія дає визначення сутності грошей як всього того, що використовується як гроші.

За суспільним призначенням розрізняють гроші як гроші і гроші як капітал. Гроші як гроші використовуються для реалізації наявної споживчої вартості, тобто виступають посередником при обміні. Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості, тобто використовуються для формування позичкового капіталу.

Виділяють такі функції грошей:

• Міра вартості – функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форми ціни. Кожна грошова одиниця має власну міру вартості (масштаб цін). Держава може змінити міру вартості грошей, провівши грошову реформу.

• Засіб обігу – функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг (Т-Г-Т′). Ця функція втрачає значення за умов нестабільності, коли виникають бартерні відносини (Т-Т′).

• Засіб платежу – це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають в процесі розширеного відтворення.

• Засіб нагромадження – функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості, тобто забезпечують їх власнику покупну здатність в майбутньому. Повною мірою цю функцію паперові гроші можуть виконувати лише за умов стабільності.

• Світові гроші – функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують розрахунки між країнами.

2. Вартість грошей

Сучасна світова економічна думка розрізняє два аспекти в питанні про вартість грошей: вартість грошей як грошей і вартість грошей як капіталу.

Гроші як капітал набувають своєї вартості на грошовому ринку під впливом попиту і пропозиції, і виступає вона у формі процента. Вартість грошей як грошей формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість їх набуває форми купівельної спроможності.

Для повноцінних грошей характерне роздвоєння їх сутності. Наприклад, золото може використовуватись як звичайний товар і як гроші. Реальна дійсність свідчить про роздвоєння мінової вартості золота як звичайного товару і як грошей. Особливо відчутно це роздвоєння виявляється в обігу монет. Від тривалого обігу монети стираються і вартість золота, яка реально залишається в монеті, зменшується. Проте в обігу монети продовжували перебувати у своїй попередній вартості, яка залишилась лише номінальною.

Якщо ж реальна вартість повноцінних грошей зменшувалася порівняно з міновою, то в кінцевому підсумку підривалася довіра до таких грошей та їх емітента, наставав розлад грошового обігу і системи цін. З припиненням розміну паперових банкнот на золото, гроші залишились в обігу тільки у своїй номінальній вартості.

Забезпечення довіри до неповноцінних грошей обумовлює специфічну форму їх вартості — купівельну спроможність. Якщо всі суб’єкти ринків, зокрема продавці товарів, довіряють таким грошам, то власники їх зможуть за певну грошову суму придбати певну масу товарів, послуг, цінних паперів, валюти тощо.

Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визначається рівнем їх цін: чим ціни вищі, тим менше товарів можна купити на грошову одиницю, і навпаки. Отже, між вартістю (купівельною спроможністю) кредитних грошей та рівнем цін на товари існує обернена залежність. Тому зміну вартості грошей за певний період можна визначити за формулою:

,

де І_в.г — зміна вартості грошей;

І_ц — індекс середнього рівня цін за певний період.

Лекція. Походження грошей

1. Концепції походження грошей.

2. Еволюція грошей.