
- •Львівський інститут менеджменту Кафедра гуманітарних дисциплін «Історія України»
- •Дослов’янське населення України.
- •2. Формування давньоруської ранньофеодальної держави. Концепції походження
- •3. Характеристика політичного та суспільного ладу
- •4. Господарська діяльність.
- •5. Культура та релігія Київської Русі.
- •6. Етнічні процеси в Київській Русі.
- •Причини і процес захоплення українських земель Литвою та Польщею.
- •2. Становище українських земель, їх політичний та адміністративний устрій у складі Великого князівства Литовського та Польщі.
- •3. Литовсько-польські унії та їх наслідки для історії українських земель.
- •Причини і джерела виникнення українського козацтва. Запорізька Січ.
- •1. Визвольна війна українського народу серед. XVII ст. Та її наслідки. Формування української державності в ході війни
- •2. Криза української державності після смерті б.Хмельницького (період Руїни)
- •3. Соціально-політичне і економічне становище Гетьманщини в і пол. XVIII ст
- •4. Ліквідація російським царизмом української автономії
- •Особливості розвитку українського суспільства в кінці хvііі – поч. Хх ст.: територія, етносоціальна структура населення, політичне та соціальне становище.
- •Модернізація економіки України в 19 – поч. Хх ст.
- •Українське Відродження в контексті світових цивілізаційних процесів.
- •1.Особливості розвитку українського суспільства в кінці хvііі – поч. Хх ст.: територія, етносоціальна структура населення, політичне та соціальне становище.
- •2.Модернізація економіки України в хіх – початку хх ст.
- •3. Українське Відродження в контексті світових цивілізаційних процесів.
- •Тема V. Альтернативи державотворення в Україні в період революції 1917-1920 – рр.
- •1. Утворення та діяльність Української Центральної Ради
- •2. Гетьманство п. Скоропадського
- •3. Політика Української Директорії
- •4. Західноукраїнська Народна Республіка
- •5. Причини поразки українського самостійницького руху
- •Тема vі. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1939 рр.).
- •Зміни в геополітичному становищі України на початку 1920-х рр. Створення срср і Україна.
- •2. Відбудова господарства на основі неПу.
- •3. Трагедія соціалістичної модернізації (індустріалізація, колективізація).
- •4. Україна в умовах великого терору.
- •Тема vіі. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).
- •1. Україна напередодні і на початку Другої світової війни.
- •2. Участь українського народу в Великій Вітчизняній війні срср проти німецько-фашистських загарбників:
- •3. Завершальний етап війни. Вклад України в перемогу над фашизмом, уроки і наслідки війни.
- •1. Україна напередодні і на початку Другої світової війни.
- •2. Участь українського народу в Великій Вітчизняній війні срср проти німецько-фашистських загарбників:
- •3. Завершальний етап війни. Вклад України в перемогу над фашизмом, уроки і наслідки війни.
- •Тема vііі. Соціально-економічний та політичний розвиток України у 1946-1991 рр.
- •Геополітичні наслідки Другої світової війни. Зміни в післявоєнній Україні (територія, кордони, чисельність та состав населення).
- •Соціально-економічний і політичний розвиток українського суспільства (іі пол. 40-х – початок 80-х рр.).
- •Україна і процес «перебудови» в срср (1985-1991 рр.).
- •1. Геополітичні наслідки Другої світової війни. Зміни в післявоєнній Україні (територія, кордони, чисельність та состав населення).
- •2. Соціально-економічний і політичний розвиток українського суспільства (іі пол. 40-х – початок 80-х рр.).
- •3. Україна і процес «перебудови» в срср (1985-1991 рр.).
- •Державотворчі процеси розбудови незалежності.
- •Становлення багатопартійності в Україні.
- •Проблеми реформування економіки.
- •Державотворчі процеси розбудови незалежності.
- •Становлення багатопартійності в Україні.
- •3. Проблеми реформування економіки.
- •Література:
3. Завершальний етап війни. Вклад України в перемогу над фашизмом, уроки і наслідки війни.
Перемога під Сталінградом у лютому 1943 р., розгром німецьких військ у Курській битві в серпні 1943 р. створили необхідні передумови для наступу ЧА по всьому фронту. 14 лютого 1943 р. частини Південного фронту оволоділи Ворошиловградом (Луганськ).
У результаті успішної Чернігівсько-Прип’ятської операції, що розпочалася в серпні 1943 р., ЧА в ніч на 9 вересня форсувала Десну. До 14 вересня було звільнено понад 100 населених пунктів. Протягом вересня 1943 р. Харківську, Сумську, Чернігівську, Полтавську області та лівобережні райони Київщини було звільнено від гітлерівців.
Німцям не вдалося втримати й Донбас, не вистояв і могутній Міуський рубіж. Наступальну операцію за оволодіння Донбасом війська Південного і Південно-Західного фронтів почали 13 серпня 1943 р. Вона тривала до 23 вересня 1943 р., гітлерівці були вигнані із Горлівки, Макіївки, а 8 вересня 1943 р. звільнили Сталіно (Донецьк).
3 листопада 1943 р. частини 1-го Українського фронту розпочали наступ на Київ. (Сталін наказав взяти столицю до 7 листопада). Ціною величезних жертв Київ було взято. (За різними даними загинуло від 417 тис. до 2 млн. червоноармійців).
У 1944 р. було проведено ряд операцій, котрі дали чотирьом українським фронтам розгромити німецькі угруповання військ «Південь» і групу «А», зайняти всю Україну і Крим. Так, у результаті Житомирсько-Бердічевської операції до середини січня майже повністю очистили Житомирську, частково Київську, Вінницьку і Ровенську області. Війська 2-го Українського фронту під час Кіровоградської операції відкинули ворога від Дніпра і створили загрозу Корсунь-Шевченківській групі німецьких військ, оточеній 28 січня 1944 р. 17 лютого вона перестала існувати.
Одночасно розпочалася і Рівненсько-Луцька операція, після чого радянські війська вийшли з болотисто-лісової місцевості на оперативний простір. У березні 1944 р. майже одночасно розпочали наступ 3 Українських фронти. За період 4-17 квітня 1944 р. війська пройшли 350 км. Оволодівши Вінницею, Хмельницьким, Тернополем, Чернівцями, 17 липня ЧА перейшла кордон СРСР і вступила на територію Польщі. 27 липня 1944 р. радянські війська ввійшли у Львів.
У результаті Карпатсько-Ужгородської операції закінчилося звільнення від фашистської окупації території України в її довоєнних кордонах. 28 жовтня 1944 р. завершилося звільнення Закарпатської України.
Звільнення коштувало величезних людських жертв. Так, з січня 1943 р. по жовтень 1944 р. ЧА втратила близько 3,5 млн. людей. В середньому в день гинуло понад 70 тис. солдатів.
Однак, багатьох мешканців на звільнених землях чекали нові репресії. Так, у травні 1944 р. із Криму було виселено 165 тис. татар за офіційним звинуваченням у пособництві нацистам. Наголошувалося на фактах: лише у Бахчисарайському районі на службу німцям за 20 днів записалися майже 10 тис. татар тощо. Але повністю ігнорувалися інші дані: 26 тис. бійців-татар загинули в рядах ЧА; в ній воювали 4 генерали татарина, понад 80 полковників, 7 Героїв Радянського Союзу, а льотчик А.Хан-Султан – став двічі Героєм тощо.
Трагічні часи пережили й українці, які проживали на землях, що відійшли до Польщі після закінчення війни – Лемківщині, Надсянні, Підляшші, Холмщині. Уже в 1944 р. розпочалося примусове переселення українців звідти на схід. За 1945-46 рр. майже 500 тис. було виселено. Загострився україно-польській конфлікт. Приміром, поляки повністю винищили село Завадка Мороховська тощо. Операції у відповідь здійснювали кількатисячні загони УПА-Захід. Загинув польський генерал К.Свєрчевський. У 1947 р. було проведено операцію «Вісла» - переселення всього населення Лемківщини. 150 тис. українців виселено на західні території Польщі. Щоб полонізувати лемків, їх селили по 2-3 родини в кожне польське село.
Підсумком всесвітньо-історичної перемоги над фашизмом стали величезні втрати. Відступаючи з України фашисти знищували за собою все, що міг би використати противник. На руїни було перетворено 720 великих і малих міст, понад 28 тис. сіл України. У Донбасі було затоплено всі шахти, знищені домни, понад 16 тис. промислових підприємств, зруйновані мости, залізниці тощо. Україна дала в Червону армію 7 млн. людей. З них половина загинула. Половина з тих, хто вижив, повернулася інвалідами. (У канадській армії воювало 35-50 тис. українців, у армії США - 40 тис.). Радянськими бойовими нагородами було відзначено 2,5 млн. українських вояків, 2072 з них стали Героями Радянського Союзу, 32 – двічі Героями, а льотчик Іван Кожедуб – тричі.
Уроки війни:
Головний урок полягає в тому, що третьої світової війни не повинно статися – в ній не буде переможців, вона знищить людську цивілізацію.
За іншої передвоєнної політики війни можна було б уникнути. Цього не сталося, насамперед внаслідок кризи довіри між державами, особливо між СРСР і західними демократіями. Не вдалося створити системи колективної безпеки.
Досвід війни показує, що політика Мюнхена, тобто «умиротворення» агресора, укладення безпринципних угод і таємних протоколів – створює умови для виникнення війни. Не можна гарантувати свою безпеку за рахунок інших країн.
Наявність тоталітарних режимів з їх ідеологією та мілітаризмом, формування агресивних військових блоків можуть призвести до нової світової пожежі, як це сталося у 1939-1945 рр.