- •Львівський інститут менеджменту Кафедра гуманітарних дисциплін «Історія України»
- •Дослов’янське населення України.
- •2. Формування давньоруської ранньофеодальної держави. Концепції походження
- •3. Характеристика політичного та суспільного ладу
- •4. Господарська діяльність.
- •5. Культура та релігія Київської Русі.
- •6. Етнічні процеси в Київській Русі.
- •Причини і процес захоплення українських земель Литвою та Польщею.
- •2. Становище українських земель, їх політичний та адміністративний устрій у складі Великого князівства Литовського та Польщі.
- •3. Литовсько-польські унії та їх наслідки для історії українських земель.
- •Причини і джерела виникнення українського козацтва. Запорізька Січ.
- •1. Визвольна війна українського народу серед. XVII ст. Та її наслідки. Формування української державності в ході війни
- •2. Криза української державності після смерті б.Хмельницького (період Руїни)
- •3. Соціально-політичне і економічне становище Гетьманщини в і пол. XVIII ст
- •4. Ліквідація російським царизмом української автономії
- •Особливості розвитку українського суспільства в кінці хvііі – поч. Хх ст.: територія, етносоціальна структура населення, політичне та соціальне становище.
- •Модернізація економіки України в 19 – поч. Хх ст.
- •Українське Відродження в контексті світових цивілізаційних процесів.
- •1.Особливості розвитку українського суспільства в кінці хvііі – поч. Хх ст.: територія, етносоціальна структура населення, політичне та соціальне становище.
- •2.Модернізація економіки України в хіх – початку хх ст.
- •3. Українське Відродження в контексті світових цивілізаційних процесів.
- •Тема V. Альтернативи державотворення в Україні в період революції 1917-1920 – рр.
- •1. Утворення та діяльність Української Центральної Ради
- •2. Гетьманство п. Скоропадського
- •3. Політика Української Директорії
- •4. Західноукраїнська Народна Республіка
- •5. Причини поразки українського самостійницького руху
- •Тема vі. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1939 рр.).
- •Зміни в геополітичному становищі України на початку 1920-х рр. Створення срср і Україна.
- •2. Відбудова господарства на основі неПу.
- •3. Трагедія соціалістичної модернізації (індустріалізація, колективізація).
- •4. Україна в умовах великого терору.
- •Тема vіі. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).
- •1. Україна напередодні і на початку Другої світової війни.
- •2. Участь українського народу в Великій Вітчизняній війні срср проти німецько-фашистських загарбників:
- •3. Завершальний етап війни. Вклад України в перемогу над фашизмом, уроки і наслідки війни.
- •1. Україна напередодні і на початку Другої світової війни.
- •2. Участь українського народу в Великій Вітчизняній війні срср проти німецько-фашистських загарбників:
- •3. Завершальний етап війни. Вклад України в перемогу над фашизмом, уроки і наслідки війни.
- •Тема vііі. Соціально-економічний та політичний розвиток України у 1946-1991 рр.
- •Геополітичні наслідки Другої світової війни. Зміни в післявоєнній Україні (територія, кордони, чисельність та состав населення).
- •Соціально-економічний і політичний розвиток українського суспільства (іі пол. 40-х – початок 80-х рр.).
- •Україна і процес «перебудови» в срср (1985-1991 рр.).
- •1. Геополітичні наслідки Другої світової війни. Зміни в післявоєнній Україні (територія, кордони, чисельність та состав населення).
- •2. Соціально-економічний і політичний розвиток українського суспільства (іі пол. 40-х – початок 80-х рр.).
- •3. Україна і процес «перебудови» в срср (1985-1991 рр.).
- •Державотворчі процеси розбудови незалежності.
- •Становлення багатопартійності в Україні.
- •Проблеми реформування економіки.
- •Державотворчі процеси розбудови незалежності.
- •Становлення багатопартійності в Україні.
- •3. Проблеми реформування економіки.
- •Література:
5. Причини поразки українського самостійницького руху
Українська революція була наслідком логічного розвитку подій, що відбувалися у контексті європейської і світової історії. Прагнення українського народу до самовизначення і незалежності вилилися в могутній вибух національно-визвольного руху. Однак, українська національна революція 1917–1920 рр., як і революція у середині XVII ст., закінчилася поразкою.
Причини поразки Української революції, яка увібрала в себе і національні, і соціальні проблеми, зумовлені низкою об’єктивних і суб’єктивних факторів:
соціальна структура українського народу потенційно не відповідала завданням, що їх мала розв’язати національно-демократична революція. Лідерами українських політичних сил була зроблена спроба вирішити національне питання шляхом створення незалежної держави, але народні маси прагнули перш за все вирішення соціально-економічних проблем;
боротьба різноманітних політичних сил за владу після падіння Російської та Австро-Угорської імперії привела до створення кількох державних форм влади – УНР, Гетьманат, ЗУНР, УСРР, які часом конфліктували між собою. Це ускладнювало політичну ситуацію настільки, що очевидцям або учасникам тих драматичних подій було досить непросто визначити своє відношення до тієї чи іншої влади;
політичні розбіжності між партіями, які очолювали визвольний рух, розбіжності всередині української політичної еліти, відсутність чіткої революційної програми та брак досвіду державницького управління;
регіональна роз’єднаність України, намагання керівництва різних державних утворень без погодження з іншими йти до мети;
згубний вплив зовнішнього чинника. Особливості боротьби за владу у Україні полягали в тому, що у протистояння місцевих національно-патріотичних і ліворадикальних революційних сил втручалися сусідні держави – Німеччина, Австро-Угорщина, Польща, Радянська Росія. Вони намагалися використати політичну боротьбу в Україні в своїх інтересах;
небажання і невміння лідерів революції створити регулярні збройні сили, інші силові ефективні й дієздатні структури держави.
Всі ці прорахунки українських національно-демократичних сил призвели до того, що політична боротьба 1917-1920 рр. за владу в Україні закінчилися перемогою більшовиків. Причинами їх перемоги також були: активні й рішучі дії РКП(б) та інших ліворадикальних політичних сил; підтримка ліворадикальних сил трудящими верствами (перехід на їх бік селян, солдат, робітників, що були незадоволені соціально-економічною політикою національних урядів); наявність у більшовиків власної регулярної армії (загони Червоної гвардії); допомога Ради Народних Комісарів і Червоної Гвардії Росії; розкол в українському суспільстві за соціальною, політичною і навіть регіональною ознакою.
Отже, Українська національно-демократична революція не привела до незалежності і соборності України. І все ж, великі жертви українського народу не були марними – не досягши своєї мети, Українська національно-демократична революція започаткувала традицію державності, яку було реалізовано через декілька десятиліть, ще в ХХ ст.