- •Львівський інститут менеджменту Кафедра гуманітарних дисциплін «Історія України»
- •Дослов’янське населення України.
- •2. Формування давньоруської ранньофеодальної держави. Концепції походження
- •3. Характеристика політичного та суспільного ладу
- •4. Господарська діяльність.
- •5. Культура та релігія Київської Русі.
- •6. Етнічні процеси в Київській Русі.
- •Причини і процес захоплення українських земель Литвою та Польщею.
- •2. Становище українських земель, їх політичний та адміністративний устрій у складі Великого князівства Литовського та Польщі.
- •3. Литовсько-польські унії та їх наслідки для історії українських земель.
- •Причини і джерела виникнення українського козацтва. Запорізька Січ.
- •1. Визвольна війна українського народу серед. XVII ст. Та її наслідки. Формування української державності в ході війни
- •2. Криза української державності після смерті б.Хмельницького (період Руїни)
- •3. Соціально-політичне і економічне становище Гетьманщини в і пол. XVIII ст
- •4. Ліквідація російським царизмом української автономії
- •Особливості розвитку українського суспільства в кінці хvііі – поч. Хх ст.: територія, етносоціальна структура населення, політичне та соціальне становище.
- •Модернізація економіки України в 19 – поч. Хх ст.
- •Українське Відродження в контексті світових цивілізаційних процесів.
- •1.Особливості розвитку українського суспільства в кінці хvііі – поч. Хх ст.: територія, етносоціальна структура населення, політичне та соціальне становище.
- •2.Модернізація економіки України в хіх – початку хх ст.
- •3. Українське Відродження в контексті світових цивілізаційних процесів.
- •Тема V. Альтернативи державотворення в Україні в період революції 1917-1920 – рр.
- •1. Утворення та діяльність Української Центральної Ради
- •2. Гетьманство п. Скоропадського
- •3. Політика Української Директорії
- •4. Західноукраїнська Народна Республіка
- •5. Причини поразки українського самостійницького руху
- •Тема vі. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1939 рр.).
- •Зміни в геополітичному становищі України на початку 1920-х рр. Створення срср і Україна.
- •2. Відбудова господарства на основі неПу.
- •3. Трагедія соціалістичної модернізації (індустріалізація, колективізація).
- •4. Україна в умовах великого терору.
- •Тема vіі. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).
- •1. Україна напередодні і на початку Другої світової війни.
- •2. Участь українського народу в Великій Вітчизняній війні срср проти німецько-фашистських загарбників:
- •3. Завершальний етап війни. Вклад України в перемогу над фашизмом, уроки і наслідки війни.
- •1. Україна напередодні і на початку Другої світової війни.
- •2. Участь українського народу в Великій Вітчизняній війні срср проти німецько-фашистських загарбників:
- •3. Завершальний етап війни. Вклад України в перемогу над фашизмом, уроки і наслідки війни.
- •Тема vііі. Соціально-економічний та політичний розвиток України у 1946-1991 рр.
- •Геополітичні наслідки Другої світової війни. Зміни в післявоєнній Україні (територія, кордони, чисельність та состав населення).
- •Соціально-економічний і політичний розвиток українського суспільства (іі пол. 40-х – початок 80-х рр.).
- •Україна і процес «перебудови» в срср (1985-1991 рр.).
- •1. Геополітичні наслідки Другої світової війни. Зміни в післявоєнній Україні (територія, кордони, чисельність та состав населення).
- •2. Соціально-економічний і політичний розвиток українського суспільства (іі пол. 40-х – початок 80-х рр.).
- •3. Україна і процес «перебудови» в срср (1985-1991 рр.).
- •Державотворчі процеси розбудови незалежності.
- •Становлення багатопартійності в Україні.
- •Проблеми реформування економіки.
- •Державотворчі процеси розбудови незалежності.
- •Становлення багатопартійності в Україні.
- •3. Проблеми реформування економіки.
- •Література:
4. Західноукраїнська Народна Республіка
Із завершенням Першої світової війни почався новий етап національно–визвольного руху на західноукраїнських землях. В умовах глибокої кризи Австро-Угорської імперії 18-19 жовтня 1918 р. у Львові відбулося представницьке зібрання українських послів до парламенту та крайових сеймів Східної Галичини і Буковини, єпископату, делегатів українських партій, яке обрало Українську Національну Раду (УНРаду) на чолі з адвокатом Є. Петрушевичем. 1 листопада вона проголосила утворення національної держави. Українська Національна Рада поширила свій плив на значну територію. Її територія охоплювала 70 тис. км2 (Галичина, Буковина й Закарпаття), а населення налічувало майже 6 млн. осіб. 11 листопада був утворений виконавчий орган влади – Державний секретаріат на чолі з К. Левицьким, а вже через два дні було затверджено конституційні основи новоствореної держави – Західноукраїнської Народної Республіка (ЗУНР). Президентом республіки став Є. Петрушевич.
Така позиція українців вступала в протиріччя з намірами поляків, які прагнули всю повноту влади у краї зосередити в руках представників своєї адміністрації після розформування австрійських органів управління. Вже 21 листопада польські військові загони оволоділи Львовом. Невдовзі польські війська контролювали вже 10 із 59 повітів, у яких ЗУНР проголосила свою владу. Уряд Західноукраїнської Народної Республіки змушений був переїхати до Тернополя, а потім до Станіслава. У цей час молода українська держава енергійно шукала підтримки на міжнародній арені. Проте українську державність світове співтовариство, особливо країни Антанти, визнавати не поспішали.
З метою протидії Польщі УНРада затвердила проект договору про возз’єднання ЗУНР з УНР, а 22 січня 1919 р. в Києві було проголошено Злуку двох частин України. ЗУНР було перейменовано у Західну Область Української Народної Республіки (ЗОУНР). На жаль, ця історична подія мала чисто символічний характер – кожна частина України мала свої органи влади і місії за кордоном і втрачала в цей час і свої позиції, і свою територію.
Однак, слід відмітити, що уряд УНР надав ЗУНР грошову і військову допомогу. Реорганізована Українська Галицька Армія (УГА) за участю офіцерів армії УНР налічувала у своїх лавах у середині січня 1919 р. майже 60 тис. осіб. Навесні 1919 р. вона перейшла у контрнаступ проти польських військ (Вовчухівська офензива), але зазнала невдачі. Поразкою закінчилася і Чортківська операція влітку цього ж року. Поляки окупували майже всю Західну Україну і Антанта санкціонувала цю окупацію. Після радянсько-польської війни 1920 р., за умовами Ризького миру (1921 р.), Галичина і Західна Волинь переходили до складу II Речі Посполитої і тільки в 1939 р. вони будуть возз’єднані з УРСР. В листопаді 1918 р. Північну Буковину захопила Румунія, а Закарпаття Версальська конференція (1919 р.) передала Чехословаччині.
Отже, національно-визвольні змагання в західноукраїнських землях за незалежність і суверенність України закінчилися поразкою. Але, незважаючи на невдачу, спроба визволити західноукраїнські землі та об’єднати їх із землями УНР чітко окреслила етнографічні кордони українського народу, збагатила його новим досвідом боротьби за національну державність.