Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка - 5 курс Маг. (останній варіант).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.78 Mб
Скачать

Кришталь М.А., Горбаченко Ю.М.,

Грибенюк Г.С., Капля А.М.,

Кришталь Т.М., Щерба Т.О.

Організація управління діяльністю з попередження та ліквідації

надзвичайних ситуацій

Навчально-методичний посібник для курсантів, студентів, слухачів

вищих навчальних закладів МНС України

Черкаси

2010

УДК 159.9:35 (075.8)

П-32

ББК 88.57. я 64

Рекомендовано для використання в навчальному процесі вченою радою факультету управління Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України (протокол № 4 від 09.11.2010 р.)

Кришталь М.А., Горбаченко Ю.М., Грибенюк Г.С., Капля А.М.,

Кришталь Т.М., Щерба Т.О.

К68 Організація управління діяльністю з попередження та ліквідації

надзвичайних ситуацій / Навчально-методичний посібник для курсантів, студентів, слухачів вищих навчальних закладів МНС України. – Черкаси, 2010. – 254 с.

ISBN 966-521-215-5

У навчально-методичному посібнику розглядаються питання організації управління діяльністю з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій. Навчальна дисципліна «Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки» є дисципліною фахового спрямування, яка формує методологічний апарат, необхідний для діяльності керівника. Вона є частиною блоку нормативних дисциплін, що несуть основне навантаження в процесі підготовки та підвищення кваліфікації керівників. Опанування навчальною дисципліною «Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки» націлене на самостійне вивчення курсантами, студентами, слухачами теорії управління і оволодіння принципами організації управлінської діяльності.

Авторський колектив:

Кришталь М.А., Горбаченко Ю.М., Грибенюк Г.С., Капля А.М., Кришталь Т.М., Щерба Т.О.

Рецензенти:

Перший заступник начальника ГУ МНС України в Черкаській області, к.і.н., доцент, полковник служби цивільного захисту Сташенко С.І.

Проректор з науково-дослідної роботи і міжнародних зв’язків Черкаського державного технологічного університету, д.е.н., професор Качала Т.М.

ЗМІСТ:

ВСТУП 12

Форми контролю 14

САМОСТІЙНА РОБОТА МАГІСТРАНТІВ 16

ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 16

Структурна схема по темах 18

Логічна послідовність вивчення дисципліни 19

Семінар 2.4.2. Алгоритм реагування у випадках загрози та виникнення НС. 21

Розділ 1. Організація та управління діяльністю системи цивільного захисту. 21

Лекція 1.1.1. Управління складними об'єктами.(на прикладі Управління єдиною державною системою цивільного захисту). 21

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 1.1.1. 31

Семінар 1.1.2. Побудова організаційної структури управління сферою цивільного захисту та системність в її діяльності. 31

2. Керівництво діяльністю єдиної системи цивільного захисту. Функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту. 31

4. Урядовий орган державного нагляду у сфері цивільного захисту у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту. 31

Лекція 1.2.1. Управління функціональною та територіальною підсистемами єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. 34

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 1.2.1. 34

Семінар 1.2.2. Побудова організаційної структури управління функціональної та територіальної підсистем. Системність в їх діяльності. 34

Лекція 1.3.1. Перевірка та оцінка готовності функціональних і територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту. 36

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 1.3.1. 37

Семінар 1.3.2. Оцінка ефективності діяльності функціональних і територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту. 37

Лекція 1.4.1. Координація діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту. 39

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 1.4.1. 39

Семінар 1.4.2. Комісії як координаційні органи діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту. 39

Розділ 2. Аналітико-оціночна діяльність органів управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій. 40

Лекція 2.1.1 Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями 41

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 2.1.1. 41

Семінар 2.1.2. Класифікація НС, порядок їх обліку та реєстрації 41

Лекція 2.2.1 План реагування як основа для розробки регламентів типових дій при виникненні надзвичайних ситуацій згідно з Класифікатором НС 43

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 2.2.1. 44

Семінар 2.2.2. Дії органів управління, сил і засобів, які залучаються до реагування на надзвичайні ситуації 44

Розділ 3. Організація управління реагуванням на НС 46

Лекція 3.1.1. Організація оповіщення і порядок подання інформації у режимі підвищеної готовості та у режимі надзвичайної ситуації 46

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 3.1.1. 47

Семінар 3.1.2. Організація зв’язку, оповіщення і подання інформації у випадку загрози чи виникнення надзвичайних ситуацій. 47

Лекція 3.2.1. Дії по переведенню органів управління, сил та засобів функціональних та територіальних підсистем у режим підвищеної готовності та у режим НС. 48

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 3.2.1. 49

Семінар 3.2.2. Алгоритм реагування при загрозі та виникненні НС. 49

Лекція 3.3.1. Утворення угрупування сил та засобів реагування на НС та організація взаємодії. 54

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 3.3.1. 54

Семінар 3.3.2. Всебічне забезпечення заходів при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій 54

Лекція 3.4.1. Організація дій при загрозі та виникненні окремих видів надзвичайних ситуацій 59

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 3.4.1. 59

Семінар 2.4.2. Алгоритм реагування при загрозі та виникненні НС. 59

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 62

Мета виконання курсової роботи  62

НАВЧАЛЬНА МЕТА: 62

ВИХОВНА 63

ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ 63

Етапи підготовки курсової роботи 64

Підбір, вивчення спеціальної літератури 64

та нормативно-правових актів 64

Складання плану курсової роботи 64

Завдання курсової роботи 65

Хід виконання та оформлення курсової роботи 65

Після підбору і вивчення зібраної літератури, визначення плану курсової роботи слід приступати до викладення матеріалу, який являє собою узагальнення та систематизацію зібраного матеріалу роботи. Саме при викладенні матеріалу в повній мірі проявляються навики до самостійної роботи, вміння систематизувати та аналізувати зібраний матеріал, робити висновки та пропозиції. 66

При викладенні матеріалу слід звернути увагу на: 66

самостійність у підході до матеріалу, що викладається; 66

правильне цитування літератури, що використовується, з обов'язковим посиланням на джерела; 66

використання всієї рекомендованої літератури, враховуючи можливі зміни чинного законодавства; 66

написання курсової роботи за планом роботи; 66

повноту розкриття змісту всіх питань теми; 66

чіткість та ясність викладення 66

Пояснення 69

Пояснення 72

Пояснення 74

Перелік завдань на виконання курсової роботи 81

1. Вибух на складах боєприпасів. 81

2. Руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот” 81

3. Циклон. 82

4. Кишкове інфекційне захворювання. 82

15. Вибух на складах боєприпасів. 85

16. Руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот” 85

17. За інформацією Черкаського обласного центру з гідрометеорології циклон із швидкістю 120 км/год наближається до Черкаської області. Очікуються інтенсивні зливи (140-160% жовтневої норми опадів) та шквалисте посилення вітру (до 45 м/с). Можливе утворення інтенсивного поверхневого місцевого стоку, формування швидкоплинних паводків на річках області, наповнення та переповнення водосховищ, що в свою чергу призведе до підтоплення господарських споруд, об'єктів суб'єктів господарювання та населених пунктів області, порушення функціонування систем життєзабезпечення населення. 86

САМОСТІЙНА РОБОТА МАГІСТРАНТІВ ФЗН ТА ДН 87

Вимоги до оформлення контрольної роботи 89

Таблиця визначення номеру завдання за номером залікової книжки 92

Перелік завдань до виконання контрольної роботи 93

магістрантами ФЗН та ДН 93

3) Ефективність діяльності пожежно-рятувального підрозділу та методи її оцінки. 93

3) Критерії і методи оцінки ефективності управлінських рішень. 93

3) Основні проблемні питання систем у теорії управління у сфері цивільного захисту та шляхи їх розв’язання. 95

3) Система управління та її елементи. 96

1) Використання сіткових моделей при вирішенні задач планування та управління в пожежно-рятувальній службі. 96

1) Розвиток управління в системі цивільного захисту населення і територій. 96

2) Структура та склад оперативно-рятувальної служби. 96

ЛІТЕРАТУРА 98

ПОНЯТТЄВА СТРУКТУРА КУРСУ 102

ДОДАТКИ 138

Зразок оформлення 140

титульного аркушу 140

контрольної роботи 140

Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (Витяг). 165

ВИТЯГ ІЗ НАКАЗУ 235

Типове положення 235

про функціональну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру 235

Органи управління функціональної підсистеми 238

Фінансування функціональної підсистеми 242

Типове положення 243

про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру 243

Це Положення визначає принципи створення територіальної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, основні завдання, склад сил і засобів, порядок виконання завдань і взаємодії структурних підрозділів, а також регулює основні питання функціонування територіальної підсистеми. 243

У Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: 243

Основною метою створення територіальних підсистем в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є забезпечення реалізації на відповідній території державної політики у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, цивільного захисту населення. 244

Територіальна підсистема створюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для організації роботи, пов’язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій від їх наслідків. 245

Територіальна підсистема складається з постійно діючих місцевих ланок і мають три рівні — регіональний, місцевий та об’єктовий. 245

Територіальна підсистема забезпечує постійний контакт і взаємодію з регіональними структурами функціональних підсистем єдиної державної системи. За надзвичайних ситуацій сили і засоби функціональних підсистем єдиної державної системи регіонального, місцевого та об’єктового рівнів підпорядковуються в межах, що не суперечать законодавству, органам управління територіальної підсистеми. 245

Структура та порядок діяльності територіальної підсистеми і підпорядкованих їм сил і засобів визначаються в положеннях про територіальну підсистему єдиної державної системи, які розробляються на підставі Типового положення, затверджуються Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за узгодженням з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. 245

Органи управління територіальною підсистемою 245

Територіальна підсистема має координувальні і постійні органи управління щодо розв’язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви матеріальних і фінансових ресурсів, системи зв’язку та інформаційного забезпечення. 246

Регіональні, місцеві та об’єктові комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації) забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на надзвичайну ситуацію або на загрозу її виникнення. 246

Положення про регіональну комісію та її персональний склад затверджуються рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. 246

До системи повсякденного управління територіальної підсистеми входять оснащені належними засобами зв’язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації: 247

Інформаційне забезпечення функціонування єдиної державної системи здійснюється: 247

Режим функціонування єдиної державної системи 247

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, за рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчого органу місцевих рад у межах конкретної території може існувати один з таких режимів функціонування територіальної підсистеми: 247

Основні заходи, що реалізуються територіальною підсистемою: 248

Забезпечення фінансування територіальної підсистеми 250

Територіальна підсистема фінансується за рахунок державного та місцевих бюджетів, позабюджетних коштів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів рад, коштів державних підприємств, установ та організацій, страхових фондів та інших джерел. 250

Якщо для локалізації або ліквідації надзвичайної ситуації потрібні матеріальні та фінансові ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості, то місцева або об’єктова комісія звертаються за допомогою до відповідної регіональної комісії, яка, приймаючи рішення щодо надання необхідної допомоги, бере на себе відповідальність за координацію дій або керівництво роботою з ліквідації цієї ситуації. 250

У разі нестачі матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайної ситуації місцевого або регіонального рівня на клопотання районних державних адміністрацій, виконавчих органів рад зазначені ресурси можуть бути виділені їм у встановленому законодавством порядку з резервів фінансових ресурсів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. 250

1. Затвердити Порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків (додається). 251

2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з Міністерством фінансів, Міністерством економіки та Державним комітетом з матеріальних резервів у тримісячний термін розробити і затвердити Інструкцію про облік і звітність щодо використання коштів і матеріально-технічних ресурсів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. 251

3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям під час розроблення бюджетів на 1999 рік і наступні роки передбачати окремим рядком витрати на запобігання та ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру в обсязі, передбаченому статтею 20 Закону України “Про бюджетну систему України”. 251

ВСТУП

У зв'язку із прийняттям Закону України "Про правові засади цивільного захисту" та відповідно до закону України "Про пожежну безпеку", діяльність органів та підрозділів пожежної безпеки як структурної складової служби цивільного захисту набуває нового змісту, постають нові управлінські та організаційні завдання щодо функціонування підрозділів пожежної безпеки, зокрема, в запобіганні надзвичайним ситуаціям, оперативному реагуванні на них, методичному, правовому, інформаційному, матеріально-технічному, науковому забезпеченні власної діяльності.

В основу предмету «Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки» покладено вивчення методів та форм розв’язання проблем організаційної та управлінської діяльності в сфері цивільного захисту.

Знання основ управління в органах і підрозділах пожежної безпеки потрібне не тільки керівникам різних рівнів, а й усім іншим праців­никам органів і підрозділів пожежної безпеки, яким, враховуючи специфіку їх обов'язків, належить знати норми соціального управління, своє місце в "ієрархії" управлінського процесу, тобто свої функціо­нальні обов'язки і методи їх реалізації, правила спілкування з людьми, порядок виконання функцій представника влади. Майже кожному працівникові органів і підрозділів пожежної безпеки в своїй про­фесійній діяльності доводиться виконувати обов'язки керівника, наставника, організатора, вихователя.

Зазначена мета конкретизована у наступних завданнях:

1. інтегрувати знання щодо управління Єдиною державною системою цивільного захисту (ЄДСЦЗ) у сфері реагування на надзвичайні ситуації (НС) в обсязі поняттєвого поля системи реагування на НС;

2. формувати готовність до виконання професійних обов’язків;

3. застосування технологій розв’язання завдань, які властиві системі реагування на НС тактичного рівня, сумірно поєднане із засвоєнням курсантами, студентами (слухачами) узагальненого алгоритму дій реагування оперативно-рятувальної служби при загрозі та виникненні НС об’єктового (О), місцевого (М), регіонального (Р) та державного рівня (Д);

4. розвивати спроможність самостійно приймати рішення в умовах розгортання механізмів державного управління у сфері цивільного захисту;

5. формувати навички творчого мислення категоріями взаємодії із суб’єктами функціональних та територіальних підсистем ЄДСЦЗ;

6. засвоєння навчального матеріалу на рівні його комплексного використання;

7. формувати, підтримувати та розвивати професійно-важливі управлінські якості.

Виховна:

1. формувати почуття гордості за професію, культуру діяльності управлінця;

2. формувати навички творчого мислення, здатності до професійного самовдосконалення,

3. допомагати у розвитку комунікативних вмінь, рефлексивного мислення, пізнавальної активності, якостей творчої особистості;

4. формувати:

— індивідуальний стиль спілкування,

— потреби та вміння саморозвитку творчого мислення,

— вміння раціональної навчальної діяльності,

5. допомагати оволодіти предметним та міжпредметним навчальним змістом.

Після вивчення дисципліни слухачі повинні:

Знати:

- основні категорії, етапи розвитку та напрямки вдосконалення науки управління;

- основні функції та методи управління органами та підрозділами пожежної безпеки;

- основи наукового формування колективу;

- вимоги, які пред'являються до інформації, інформаційний характер процесів управління;

- класифікацію, умови та етапи прийняття управлінських рішень;

- форми застосування влади та впливу в органах і підрозділах пожежної безпеки;

- стилі керівництва;

- напрямки наукової організації праці, її зміст та принципи, технічні засоби управління;

- організацію діловодства;

- основні рівні та напрямки прогнозування та планування протипожежного захисту, форми звітності;

- сутність, значення та основні напрямки аналітичної роботи в підрозділах пожежної безпеки;

  • основи документообігу;

  • сили, які входить до системи МНС, Державної пожежної охорони.

  • вид та структуру системи управління підрозділом;

  • основи управління конфліктами у підрозділі;

  • основи аналізу громадської думку у сфері Паблік Рілейшнз;

  • формування привабливого іміджу працівника пожежної безпеки.

Вміти:

  • обґрунтувати чисельність працівників, зайнятих пожежною профілактикою;

  • обґрунтовано прогнозувати кількість пожежних депо на потребу міста, операторів у системах зв’язку;

  • математичними, кваліметричними методами нормувати працю інспекторського складу;

  • використовувати сітьові графіки для планування (ПТО, інші види профілактичної роботи тощо);

  • давати характеристику різним категоріям підлеглих;

  • давати соціально-психологічну характеристику підрозділу;

  • формулювати завдання психологу на вивчення соціально-психологічних явищ в колективі;

  • визначати основні етапи, варіанти розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень;

  • виконати математичний розрахунок для проведення ПТО: раннього терміну настання подій, пізнього терміну настання подій, резерву часу настання подій;

  • працювати на посадах у аналітичних групах, заповнювати електронну картку обліку пожеж;

  • скласти графік сітьового планування при проведенні ПТО.