Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
системи технологій - лекції.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
7.04 Mб
Скачать

Різновиди

  • Мікросистема (рос. микросистема, англ. microsystem, нім. Mikrosystem n) – матеріальна система з мікрочастинок (атомів, нуклонів).

  • Відкрита система — система, яка постійно обмінюються речовиною і енергією з зовнішнім середовищем. ( Л. фон Берталанфі)

Зв'язки з іншими поняттями та дисциплінами

Системи вивчає та використовує знання про системи і системність світу системологія, технічні та інформаційні системи управління та моделювання (математичне, інформаційне, технічне)відносять до кібернетики, системи-об'єкти та їх класифікацію розглядає систематика, системи та системне проектування розробляються в межах інженерних напрямків та спеціалізації технічних дисциплін, соціальні та політекономічні системи розглядають на синтетичних рівнях відповідних продуктивних напрямків. Штучне виділення об'єктів розгляду на рівні псевдосистем є методологічним прийомом для можливості адекватного модельного опису на системному рівні формалізованого опису об'єктів за функціональними ознаками.

Будь-який неелементарний об'єкт можна розглянути як підсистему цілого (до якого відноситься даний об'єкт), виділивши в ньому окремі частини і визначивши взаємодії цих частин, службовців якої-небудь функції.

Властивості систем Пов'язані з цілями та функціями

  1. Ефект синергії — односпрямованість (або цілеспрямованість) дій компонентів посилює ефективність функціонування системи.

  2. Пріоритет інтересів системи більш широкого (глобального) рівня перед інтересами її компонентів (ієрархічність).

  3. Емерджентність — цілі (функції) компонентів системи не завжди збігаються з цілями (функціями) системи.

  4. Мультиплікативність - і позитивні, і негативні ефекти функціонування компонентів в системі мають властивість множення, а не додавання.

  5. Цілеспрямованість — діяльність системи підпорядкована певній цілі.

  6. Альтернативність шляхів функціонування та розвитку.

  7. Робастність - здатність системи зберігати часткову працездатність (ефективність) при відмові її окремих елементів чи підсистем.

Пов'язані зі структурою

  1. Цілісність - первинність цілого по відношенню до частин: появи у системи нової функції, нової якості, органічно випливають зі складових її елементів, але не властивих жодному з них, взятому ізольовано.

  2. Неадитивності - принципова несвідомих властивостей системи до суми властивостей складових її компонентів.

  3. Структурність - можлива декомпозицію системи на компоненти, встановлення зв'язків між ними.

  4. Ієрархічність - кожен компонент системи може розглядатися як система (підсистема) більш широкої глобальної системи.

Пов'язані з ресурсами та особливостями взаємодії із середовищем

  1. Комунікативність - існування складної системи комунікацій із середовищем у вигляді ієрархії.

  2. Взаємодія і взаємозалежність системи і зовнішнього середовища.

  3. Адаптивність - прагнення до стану стійкої рівноваги, яке передбачає адаптацію параметрів системи до мінливих параметрами зовнішнього середовища (проте «нестійкість» не у всіх випадках є дисфункціональному для системи, вона може виступати і як умови динамічного розвитку).

  4. Надійність - функціонування системи при виході з ладу однієї з її компонент, збереженість проектних значень параметрів системи протягом запланованого періоду.

  5. Інтерактивність.

Інші

  1. Інтегративність - наявність системоутворювальних, системозберігальних факторів.

  2. Еквіфінальность - здатність системи досягати станів, що не залежать від вихідних умов і визначаються тільки параметрами системи.

  3. Спадковість.

  4. Розвиток - характеризує зміну стану системи у часі. Це поняття допомагає пояснити складні термодинамічні й інформаційні процеси у природі та суспільстві.

  5. Порядок.

  6. Самоорганізація.

Фізи́чна систе́ма — об'єкт фізичних досліджень, множина взаємопов'язаних елементів, відокремлена від навколишнього середовища й така, що взаємодіє з ним, як ціле[1] . При цьому під елементами слід розуміти фізичні тіла або інші фізичні системи. Взаємодія фізичної системи з оточенням, а також зв'язок між окремими складовими фізичної системи реалізується за допомогою фундаментальних фізичних взаємодій (гравітація, електромагнітна взаємодія, сильна взаємодія, слабка взаємодія), або взаємождій (сил), що зводяться до фундаментальних (тертя, пружність, вага тощо). Виокремлення конкретнї фізичної системи із оточення залежить від конкретних мети й завдань дослідження.

Прикладами фізичних систем є: атом; атомне ядро; галактика; ідеальний газ; коливальний контур, математичний маятник; Сонячна система, тверде тіло; телескоп тощо.