
- •2. Інтелектуальні системи керування з використанням нечіткої логіки
- •2.1 Нечітка логіка: історія проблеми
- •2.2 Нечіткі множини й лінгвістичні змінні
- •2.3 Операції над нечіткими множинами
- •2.4 Нечіткі алгоритми
- •2.5. Загальні принципи побудови нечітких алгоритмів керування динамічними об'єктами
- •2.6 Процедура синтезу нечітких регуляторів
- •2.7 Синтез адаптивної caк з еталонною моделлю на основі нечіткій логіки
- •2.8 Нечіткий регулятор Токагі-Сугено
- •2.9. Стійкість систем з нечіткими регуляторами
- •2.10. Програмна й апаратна реалізація нечітких регуляторів
2.3 Операції над нечіткими множинами
Визначення операцій, над нечіткими множинами, багато в чому аналогічно операціям над звичайними («чіткими») множинами. Допустимо, що дві нечітких множини А и В задані своїми функціями приналежності μА(х) і μВ(х) (рис. 2.4. а). Тоді над цими множинами можна виконувати наступні операції.
Еквівалентність. Дві нечітких множини А і В еквівалентні (це позначається як А≡В) тоді й тільки тоді, коли для всіх х Є X має місце μА (х) = μВ(x).
Рис. 2.4. Операції над нечіткими множинами
Включення. Нечітка множина А
належить
до нечіткої множини В(А
В)
тоді
й тільки тоді, коли
μA(x)
≤ μB(x),
x
Є
Х. (2.7)
Об'єднання, або диз'юнкція
(disjunction),
А
В
двох нечітких множин А
і
В
відповідає
логічній операції «АБО» і визначається
як найменша нечітка множина, що містить
обидві множини А
і
В.
Функція
приналежності для цієї множини знаходиться
за допомогою операції узяття максимуму
(рис. 2.4. б)
(2.8)
Перетинання, або кон’юнкція
(conjunction),
А
В
відповідає
логічній операції «І» і визначається
як найбільша нечітка множина, що є
одночасно підмножиною обох множин.
Функція приналежності множини А
В
виражається
за допомогою операції знаходження
мінімуму (рис. 2.4. в)
(2.9)
Доповнення (complement)
нечіткої множини А, що позначається
через
(або
–А), відповідає логічному
запереченню "НЕ" і визначається
виразом (рис. 2.4. г)
(2.10)
Очевидно, що стосовно до класичних «чітких» множин, для яких функції приналежності приймають тільки 2 значення: 0 або 1, вираз (2.8) - (2.10) визначають відомі операції логічного «АБО», «І», «НЕ».
Приведемо визначення ще двох досить розповсюджених операцій над нечіткими множинами - алгебраїчного добутку й алгебраїчної суми нечітких множин.
Алгебраїчний добуток АВ нечітких множин А і В визначається в такий спосіб:
(2.11)
Алгебраїчне додавання А
В:
(2.12)
Крім перерахованих, є й інші операції, називані іноді модифікаціями, які виявляються корисними при роботі з лінгвістичними змінними.
Операція концентрації (concentration) CON (А) визначається як алгебраїчний добуток нечіткої множини А на саму себе: CON (А) = А2, т.т.
(2.13)
У результаті застосування цієї операції
до множини А
зменшуються ступені приналежності
елементів х цієї множини, причому якщо
,
то це зменшення відносно мало, а для
елементів з малим ступенем приналежності
- відносно велико. У природній мові
застосування цієї операції до того або
іншого значення лінгвістичної змінної
А
відповідає
використанню посилюючого терма «дуже»
(наприклад, «дуже високий», «дуже старий»
і т.д.).
Операція розтягання (dilation) DIL(A) визначається як:
DIL(A) = A0,5. (2.14)
де
Дія цієї операції протилежна дії операції концентрації й відповідає невизначеному терму «досить», що виконує функцію ослаблення наступного за ним (основного) терма А: «досить високий», «досить старий» і т.п.
Можна ввести й інші аналогічні за змістом операції, що дозволяють модифікувати значення лінгвістичної змінної, збільшуючи в такий спосіб їх кількість. Так, терм «більш ніж» можна визначити в такий спосіб:
"більш ніж А"=
, (2.15)
складений терм «дуже дуже»:
"дуже дуже А"=
CON(CON(A))
=
(2.16)
і т.д.