3. Характеристика функцій та принципів організації соціального страхування

Соціальному страхуванню властиві дві функції: розподільна та контрольна.

Розподіл відбувається у формі руху грошових коштів:

1. між окремими державними соціальними фондами;

2. між бюджетами та соціальними фондами;

3. шляхом виплати пенсій, соціальних допомог фізичним особам;

4. шляхом направлення коштів на утримання органів управління;

5. шляхом інвестування у цінні папери тощо.

Суб’єктами розподілу є держава, підприємства, організації, фізичні особи.

Об’єктом розподілу виступає ВВП, створений у суспільстві за рік.

В процесі розподілу ВВП роботодавці та фізичні особи сплачують внески на соціальне страхування у державні цільові фонди.

В системі загальнообов’язкового державного соціального страхування всі працівники зобов’язані брати участь у формуванні соціальних страхових фондів, сплачуючи встановлені внески.

Цільові фонди як самостійні фінансові системи створені за кожним видом страхування. Розміри соціальних виплат залежать від внеску застрахованого, а часто і від його заробітку. Поряд із орієнтацією на індивідуальні внески в системі соціального страхування мають місце елементи солідарного перерозподілу.

Внукова Н. М., Кузьминчук Н. В. виділяють такі функції:

1. формування грошових фондів, з яких покриваються витрати, пов’язані з життєдіяльністю непрацездатних осіб, що з огляду на обставини не беруть участі в трудовому процесі;

2. забезпечення потрібної структури трудових ресурсів;

3. зменшення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих і непрацюючих (безробітні, інваліди) громадян;

4. сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу;

5. підтримка сформованого матеріального рівня застрахованого, якщо звичайне джерело доходу стає для нього недоступним (захисна функція);

6. відшкодування збитку з втрати працездатності і збитку здоров'я за допомогою матеріального відшкодування втрати заробітку, а також оплати послуг у зв’язку з лікуванням і реабілітацією (компенсаційна функція);

7. забезпечення застрахованим (і членам їхніх родин) покриття усіх витрат, достатніх для нормального протікання відтворювального циклу, що охоплює практично весь життєвий цикл, у випадку хвороби, старості, інвалідності, безробіття, вагітності (відтворювальна функція);

8. вплив на суспільний розподіл і перерозподіл: соціальні виплати збільшують частку вартості, що направляється в поділі матеріальної відповідальності за соціальні ризики між усіма застрахованими, роботодавцями і державою (перерозподільча функція);

9. узгодження інтересів соціальних суб’єктів з ряду принципових для життєдіяльності найманих робітників питань (стабілізуюча функція).

Контрольна функція здійснюється у формі фінансового контролю за рухом грошових коштів. Вона забезпечує повне та своєчасне надходження коштів до соціальних фондів та їх цільове використання згідно з плановими завданнями. Контроль проводиться з метою перевірки дотримання суб’єктами розподілу чинного законодавства та узгодження суспільних, колективних та приватних інтересів у державі.

Принципи організації соціального страхування:

1) солідарність - роботодавці, працівники та держава приймають фінансову участь у страхуванні, надаючи своїми внесками матеріальну допомогу (при настанні страхових випадків) менш забезпеченим верствам населення.

Солідарність означає перерозподіл коштів від працездатних непрацездатним, від здорових – хворим, від працюючих – безробітним.

При цьому держава повинна виступати гарантом того, що в майбутньому працюючу нині частину населення будуть опікувати наступні покоління;

2) особиста відповідальність - самі працівники беруть участь у фінансуванні страхування, розмір виплат залежить від попередніх внесків працівників та їх страхового стажу;

3) організаційне самоврядування - керівництво органами соціального страхування здійснюється повноважними представниками працівників і роботодавців, що зміцнює солідарність двох соціальних суб'єктів і страхових співтовариств, робить систему соціального страхування «прозорою» для громадськості, сприяючи соціальній стабільності, формування демократичної свідомості населення;

4) обов'язковість (примусовість) соціального страхування незалежно від волі і бажання роботодавців та застрахованих, що знаходить вираження в обов'язковому характері (за законом) сплати страхових внесків роботодавцями та працівниками, а також у певних випадках і державою (з державного бюджету)

5) державне регулювання - законодавче закріплення гарантій прав в області страхового захисту, рівня виплат та якості послуг, умов призначення допомоги, контролю над правильністю використання фінансових коштів.

Питання для самоконтролю

1. Поясніть співвідношення категорій: соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальне страхування, соціальна допомога.

2. Визначте місце соціального страхування в системі соціального захисту населення.

3. Яка сутність соціального страхування?

4. Що є головною метою соціального страхування?

5. Назвіть загальні принципи організації соціального страхування.

6. У чому полягає сутність та відмінності між добровільним і обов’язковим соціальним страхуванням?

7. Що собою являють соціальні, економічні та правові аспекти соціального страхування?

8. Назвіть функції, властиві соціальному страхуванню.

9. Визначте особливості соціального страхування.

10. Яке місце займає соціальне страхування у фінансовій системі України?

Лекція 2. Становлення та розвиток соціального страхування.

План

1. Концепція індивідуального страхування.

2. Модель Бісмарка і план Беверіджа.

3. Зародження соціального страхування в Україні.

Мета:

охарактеризувати етапи становлення та системи соціального страхування в Україні та країнах Європи

Література:

[1], c.39-47; [2], c. 27-29