3. Доходи бюджету Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

До джерел доходів бюджету ФСС НВВ належать:

1) внески роботодавців: для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва; для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

2) капіталізовані платежі у випадках ліквідації страхувальників;

3) доход, одержаний від тимчасово вільних коштів ФСС НВВ на депозитних рахунках;

4) кошти, одержані від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

5) добровільні внески та інші надходження, отримання яких не суперечить законодавству.

Сума страхових внесків страхувальників до ФСС НВВ повинна забезпечувати:

1) фінансування заходів, спрямованих на вирішення планових завдань;

2) створення резерву коштів для забезпечення його стабільно­го функціонування;

3) покриття витрат, пов’язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від не­щасного випадку.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не вносяться до складу Державного бюджету України та вико­ристовуються виключно за їх прямим призначенням.

Питання для самоконтролю:

1. Які завдання страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань?

2. На яких принципах ґрунтується соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві?

3. Хто підлягає обов’язковому страхуванню від нещасного випадку на виробництві?

4. Які джерела формування доходів ФСС НВВ?

5. Кого відносять до платників страхових внесків?

Лекція 2. Матеріальне забезпечення у разі настання нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

План

1. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги у разі настання нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

2. Порядок призначення та здійснення страхових виплат

Мета:

охарактеризувати різновиди матеріального забезпечення та соціальні послуги у разі настання нещасного випадку на виробництві; визначити порядок призначення страхових виплат.

Література:

[12]; [13]

1. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги у разі настання нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

У разі настання страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати шкоду, за­подіяну працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

- допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

- одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної пра­цездатності або смерті потерпілого;

- щомісячну грошову суму у разі часткової або повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраче­ного заробітку потерпілого;

- пенсію за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на ви­робництві або професійного захворювання;

- пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внас­лідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- грошову суму за моральну шкоду за наявності факту запо­діяння цієї шкоди потерпілому;

- допомогу дитині;

2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі на­стання нещасного випадку, швидкої допомоги у разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворю­вання;

4) організувати ефективне лікування потерпілого з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

5) забезпечити потерпілому повний обсяг постійно доступної медичної допомоги;

6) вжити заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;

7) забезпечити домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства;

8) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого, працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;

9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом із органами виконавчої влади та органами місцевого са­моврядування;

10) у разі невідкладної потреби надавати інвалідам разову гро­шову допомогу;

11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;

12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадсь­кому житті.

Компенсація шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, здійснювалась власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Страховими виплатами є грошові суми, які виплачуються застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу проводиться у разі:

1. зміни ступеня втрати професійної працездатності;

2. зміни складу сім'ї потерпілого;

3. підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат проводить­ся також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статис­тики. Таке перерахування проводиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Для призначення страхових виплат при нещасному випадку на виробництві працівнику необхідно пройти обстеження в МСЕК, яка має право встановити ступінь втрати працездат­ності.

У роботі МСЕК беруть участь представники ФСС НВВ, що дозволяє найбільш об'єктивно оцінити ситуацію при кожному нещасному випадку та уникнути розбіжностей при призна­ченні страхових виплат.

Направляють хворого на огляд МСЕК лікарсько-консуль­таційні комісії відповідної лікувально-профілактичної устано­ви за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я (ф. 88-у), після клінічних досліджень, що підтверджують стійкий або безповоротний характер захворювання, а також у тому ви­падку, коли хворий був звільнений від роботи протягом чоти­рьох місяців з дня тимчасової втрати працездатності або протя­гом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останні дванадцять місяців, а хворий на туберкульоз — про­тягом десяти місяців із дня втрати працездатності.

Огляд потерпілого від нещасного випадку проводиться МСЕК за наявності:

1. акту про нещасний випадок на виробництві або професійного захворювання (ф. Н-1, ф. Н-5, ф. П-4);

2. висновку спеціалізованого медичного закладу про професійний характер захворювання;

3. направлення власника (керівника) або профспілкового органу підприємства, установи, організації, на якому потерпі­лий одержав травму;

4. вироку, рішення суду, постанови або направлення прокурора, слідчого органу дізнання.

МСЕК оглядає хворого і робить висновок:

1. про ступінь обмеження життєдіяльності людини, стан пра­цездатності, групу інвалідності, причину і час настання інва­лідності внаслідок загального захворювання, трудового ка­ліцтва або професійного захворювання;

2. про ступінь втрати працездатності (у відсотках);

3. про необхідність додаткових видів відшкодування потерпі­лому (догляд, харчування, протезування, санаторно-курор­тне лікування);

4. про медичні показання на право одержання інвалідами ав­томобілів з ручним керуванням і протипоказання до керу­вання ними;

5. про причинний зв'язок смерті інвалідів з наслідками рані­ше одержаного каліцтва або професійним захворюванням.

МСЕК встановлює дату, з якої ФСС НВВ повинен почати страхові виплати. По закінченні обстеження МСЕК робить вис­новок.

ФСС НВВ зобов'язаний прийняти рішення про призначен­ня страхових виплат у десятиденний строк із дня подання доку­ментів, не враховуючи дня, коли ці документи надійшли.

ФСС НВВ може відмовити у страховій виплаті застрахованому, якщо мали місце:

- навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;

- подання роботодавцем або потерпілим свідомо неправди­вих відомостей про страховий випадок;

- вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Страхова виплата може бути припинена:

1. на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, у разі не­подання ним щороку в грудні документів, якими засвід­чується факт перебування в живих;

2. на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на дер­жавному утриманні, за умови, що частка виплати, яка пере­вищує вартість такого утримання, надається особам, які пе­ребувають на утриманні потерпілого;

3. якщо з'ясувалося, що виплати призначено на основі неправ­дивих відомостей;

4. якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5. якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установлен­ням чи переглядом обставин страхового випадку тощо.

У разі настання страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:

1. допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2. одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;

3. щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

4. грошову суму за моральну шкоду за наявності факту запо­діяння цієї шкоди потерпілому;

5. виплату потерпілому в розмірі його середньомісячного за­робітку при тимчасовому переведенні його на більш легку роботу;

6. виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;

7. одноразову допомогу в разі смерті потерпілого;

8. щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

9. витрати на поховання потерпілого.

ФСС НВВ також фінансуються пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який по­мер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профе­сійного захворювання, які призначаються та виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ.