Організація роботи центральних органів виконавчої влади

Порядок організації роботи центрального органу виконавчої влади передбачений Типовим регламентом роботи центрального органу виконавчої влади, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 19 вересня 2007 року № 1143. Так, центральний орган виконавчої влади розробляє та затверджує річний план заходів із виконання покладених на нього завдань (далі — річний план). Заходи, передбачені у річному плані, повинні відповідати напрямам робіт, визначених бюджетними програмами, а результативні показники річного плану — результативним показникам відповідних бюджетних програм. Річний план розробляється структурним підрозділом апарату центрального органу виконавчої влади, визначеним керівником такого органу. Структурні підрозділи провадять свою діяльність згідно з квартальним або місячним планами, що розробляються на підставі річного плану та затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади або його заступником (відповідно до розподілу обов'язків). По закінченні строку дії річного плану центральний орган виконавчої влади готує звіт про його виконання, який підлягає опублікуванню та громадському обговоренню.

Розроблення проекту нормативно-правового акта у центральному органі виконавчої влади покладається на структурний підрозділ відповідно до його компетенції. Для розроблення проекту нормативно-правового акта може утворюватися за наказом керівника центрального органу виконавчої влади робоча група. У процесі розроблення проекту нормативно-правового акта:

— проводиться аналіз стану справ у відповідній сфері правового регулювання та причин, що обумовлюють необхідність підготовки проекту;

— визначається предмет правового регулювання, механізм вирішення питання, що потребує врегулювання;

— перевіряється його відповідність актам законодавства вищої юридичної сили, чинним міжнародним договорам України та забезпечується опрацювання проекту з урахуванням acquis communautaire, якщо проект за предметом правового регулювання належить до сфери, правовідносини в якій регулюються законодавством ЄС;

— забезпечується погодження проекту з іншими заінтересованими органами виконавчої влади та у разі потреби вносяться необхідні поправки;

— вживаються заходи до усунення розбіжностей, зокрема організовується та проводиться за участю заінтересованих органів виконавчої влади, які мають зауваження до проекту, детальне обговорення шляхів вирішення спірних питань.

Проект нормативно-правового акта перед поданням на розгляд керівникові центрального органу виконавчої влади обов'язково узгоджується з усіма заінтересованими структурними підрозділами, юридичною службою та заступником керівника центрального органу виконавчої влади (відповідно до розподілу обов'язків). Нормативно-правові акти, що стосуються прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають в установленому порядку реєстрації в Мін'юсті.

Організація діловодства у центральному органі виконавчої влади покладається на його керівника. До основних видів роботи з документами належать:

— реєстрація вхідної кореспонденції;

— робота з документами у структурних підрозділах;

— підготовка документів для доповіді керівництву;

— підготовка та узгодження проектів нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру;

— організація виконання рішень Кабінету Міністрів України;

— підготовка та оформлення документів до засідань колегії;

— оформлення копій та додатків до документів;

— реєстрація та надсилання вихідної кореспонденції;

— організація та здійснення контролю за виконанням документів;

— складення номенклатури та формування справ;

— підготовка справ до архівного зберігання та користування архівною документацією;

— ведення обліку, зберігання та використання бланків, печаток і штампів центрального органу виконавчої влади.

Порядок проведення нарад. Апаратні наради проводяться щотижня. Керівник центрального органу виконавчої влади або в разі його відсутності заступник керівника проводить апаратні наради для розгляду та вирішення питань, що належать до повноважень центрального органу виконавчої влади.

Рішення, прийняті на апаратних нарадах, оформлюються не пізніше ніж у дводенний строк протоколами. Протоколи підписуються головуючим і доводяться до відома учасників апаратної наради.

З метою розгляду та оперативного вирішення окремих питань, що належать до повноважень центрального органу виконавчої влади, керівник центрального органу виконавчої влади або його заступник проводять оперативні наради. Рішення, прийняті на оперативній нараді, оформлюються у дводенний строк протоколом. Протокол наради підписує головуючий.

Для вирішення питань міжвідомчого характеру у центральному органі виконавчої влади можуть проводитися міжвідомчі наради із залученням представників інших органів виконавчої влади.

Контроль за виконанням доручень, наданих на нарадах, здійснює відповідний структурний підрозділ.

Центральний орган виконавчої влади, взаємодіючи з Верховною Радою України:

— забезпечує представлення у Верховній Раді України внесеного Кабінетом Міністрів України законопроекту та його супроводження на всіх стадіях розгляду;

— визначає посадову особу, яка представлятиме позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду законопроекту, внесеного на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України;

— готує висновки до законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України;

— розглядає депутатські звернення і запити, звернення та рекомендації комітетів Верховної Ради України;

— готує матеріали до проведення години запитань до Уряду та до парламентських слухань, слухань у комітетах Верховної Ради України.

Центральний орган виконавчої влади взаємодіє із Секретаріатом Кабінету Міністрів України з питань, що виникають у відносинах з Кабінетом Міністрів України, проводить консультації стосовно процедури підготовки проектів актів законодавства та інших документів, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, організації контролю за виконанням рішень Кабінету Міністрів України, а також з інших питань.

Центральний орган виконавчої влади розглядає звернення, пропозиції, інші матеріали та документи, що надходять від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, забезпечує своєчасне узгодження проектів нормативно-правових актів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України.

З метою забезпечення участі громадськості у процесі підготовки проектів рішень та моніторингу громадської думки під час їх виконання при центральному органі виконавчої влади діє громадська рада. Центральний орган виконавчої влади створює необхідні умови для роботи громадської ради та проведення її засідань. Рішення громадської ради мають рекомендаційний характер і є обов'язкові для розгляду центральним органом виконавчої влади.

З метою організації ефективної взаємодії між центральним органом виконавчої влади, засобами масової інформації та об'єднаннями громадян центральний орган виконавчої влади забезпечує:

— проведення в установленому порядку консультацій з громадськістю;

— організацію вивчення громадської думки стосовно проблем, пріоритетів та перспектив розвитку у відповідній сфері;

— проведення моніторингу громадської думки під час підготовки та виконання рішень центрального органу виконавчої влади;

— інформування громадськості про діяльність центрального органу виконавчої влади шляхом проведений прес-конференцій, брифінгів, Інтернет-конференцій, прямих телефонних ліній, розміщення в засобах масової інформації статей, інтерв'ю, коментарів, підготовки теле- і радіопередач, виготовлення та розповсюдження інформаційно-презентаційної продукції про діяльність центрального органу виконавчої влади;

— проведення моніторингу повідомлень у засобах масової інформації стосовно своєї діяльності та реагування на критичні зауваження;

— організацію та проведення роз'яснень цілей, змісту і порядку реалізації державної політики у відповідній сфері.

Розгляд звернень громадян, організація їх особистго прийому здійснюється відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та інших актів законодавства. У разі потреби розгляд звернень громадян покладається на відповідну посадову особу чи структурний підрозділ, які забезпечують:

— кваліфікований та своєчасний розгляд звернень громадян, що надійшли на адресу центрального органу виконавчої влади;

— ведення окремого діловодства за зверненнями громадян;

— здійснення контролю за дотриманням порядку і строків розгляду та вирішення питань, порушених у зверненнях громадян; проведення систематичного аналізу та узагальнення звернень громадян із метою виявлення суспільно значущих проблем, які потребують негайного розв'язання, інформування про це керівництва центрального органу виконавчої влади та Кабінету Міністрів України;

— вносять пропозиції і вживають заходів до поліпшення організації роботи із зверненнями громадян, вирішення порушених у них питань та вдосконалення законодавства у відповідній сфері.

Особистий прийом громадян регулярно проводять керівник, його заступники, керівники структурних підрозділів та інші посадові особи центрального органу виконавчої влади згідно з графіком, затвердженим наказом керівника центрального органу виконавчої влади, який доводиться до відома громадян. У разі відсутності посадової особи, яка проводить особистий прийом громадян згідно із затвердженим графіком, прийом здійснює посадова особа, на яку покладено виконання її обов'язків.

Постійним консультативно-дорадчим органом, що утворюється для погодженого вирішення питань, які належать до компетенції центрального органу виконавчої влади, та для колективного і вільного обговорення найважливіших напрямів діяльності, є колегія центрального органу виконавчої влади. Загальне положення про колегію центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1569.

Рішення про утворення колегії центрального органу виконавчої влади приймається його керівником, а про утворення колегії місцевої держадміністрації — головою держадміністрації. Колегія виконує такі функції:

1) обговорює і приймає рішення щодо перспектив і найважливіших напрямів діяльності відповідного центрального органу виконавчої влади, місцевої держадміністрації;

2) розглядає пропозиції щодо: удосконалення законодавства; забезпечення співпраці з центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування під час виконання покладених на них завдань; розширення міжнародного співробітництва у відповідній галузі (сфері діяльності), регіоні, на території;

3) обговорює прогнози і програми соціально-економічного розвитку відповідної галузі (сфери діяльності), регіону, території, інші державні програми та визначає шляхи їх реалізації;

4) розглядає питання про стан дотримання фінансової, бюджетної дисципліни, збереження та використання державного майна, здійснення внутрішнього фінансового контролю та усунення виявлених недоліків;

5) розробляє пропозиції щодо вдосконалення діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів, урядових органів державного управління, що діють у складі центрального органу виконавчої влади, місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;

6) аналізує стан роботи центрального органу виконавчої влади, місцевої держадміністрації з питань забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

7) розглядає результати роботи центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів, урядових органів державного управління, що діють у складі центрального органу виконавчої влади, місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, а також інших підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування (в межах компетенції);

8) аналізує стан дотримання законодавства з питань державної служби, організаційно-кадрової роботи та виконавської дисципліни;

9) розглядає інші питання, пов'язані з реалізацією завдань, покладених на центральний орган виконавчої влади, місцеву держадміністрацію.

До складу колегії центрального органу виконавчої влади входять: керівник (голова колегії), перший заступник та заступники керівника (за посадою), керівники урядових органів державного управління, що діють у складі центрального органу виконавчої влади, інші керівні працівники зазначеного органу; у разі потреби — керівники інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, керівники його територіальних органів, народні депутати України, представники інших органів державної влади (за згодою). У випадках, передбачених положеннями про відповідні центральні органи виконавчої влади, до складу колегій можуть входити представники громадських організацій, творчих спілок, підприємств, наукових установ та інших організацій.

До складу колегії місцевої держадміністрації входять: голова місцевої держадміністрації (голова колегії), його перші заступники та заступники голови (за посадою), керівник апарату, керівники інших структурних підрозділів держадміністрації; у разі потреби — керівники територіальних органів центральних органів виконавчої влади, голови місцевих держадміністрацій нижчого рівня, посадові особи органів місцевого самоврядування (за згодою). До складу колегії місцевої держадміністрації за пропозицією громадських організацій, творчих спілок, підприємств, наукових установ та інших організацій можуть бути включені їх представники.

Організаційною формою роботи колегії є засідання. Періодичність проведення засідань колегії визначається її головою. На розгляд колегії подаються:

1) проект порядку денного засідання колегії з визначенням доповідача з кожного питання;

2) довідка з питань порядку денного засідання колегії з викладенням обґрунтованих висновків і пропозицій;

3) проект рішення колегії;

4) список членів колегії;

5) список запрошених осіб, які виявили бажання взяти участь в обговоренні питань порядку денного засідання колегії, із зазначенням їх прізвищ, імен та по батькові, місця роботи та займаних посад;

6) довідкові матеріали (розрахунки, статистичні матеріали, звіти, діаграми, таблиці тощо), які безпосередньо стосуються порядку денного.

Засідання колегії веде її голова, а у разі його відсутності — особа, на яку покладено виконання обов'язків керівника центрального органу виконавчої влади, голови місцевої держадміністрації. Засідання проводиться у разі, коли у ньому беруть участь не менше ніж дві третини загальної кількості членів колегії.

Члени колегії беруть участь у засіданнях колегії особисто. Якщо член колегії не може бути присутнім на засіданні, він має право попередньо подати голові колегії відповідні пропозиції у письмовій формі.

Рішення колегії приймаються з кожного питання порядку денного відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів колегії. За рішенням головуючого може застосовуватися процедура таємного голосування. Думка відсутнього члена колегії з питань порядку денного засідання, подана у письмовій формі, розглядається на засіданні колегії і враховується під час голосування.

Рішення колегії проводяться у життя, як правило, наказом керівника центрального органу виконавчої влади або розпорядженням голови місцевої держадміністрації. У разі виникнення розбіжностей між головою та іншими членами колегії під час прийняття рішення керівник центрального органу виконавчої влади, голова місцевої держадміністрації проводить у життя своє рішення, доповідаючи у разі потреби про розбіжності, що виникли, керівництву Кабінету Міністрів України. Члени колегії також можуть повідомити свою думку керівництву Кабінету Міністрів України. Рішення колегії з організаційних, процедурних і контрольних питань вносяться до протоколу засідання (без видання наказу або розпорядження).

Держа́вна слу́жба  — професійна діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави особами, які мають посади в державних органах та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Державна служба в Україні

Завдання Д. с. зумовлюються функціями держави і полягають у забезпеченні внутрішньої і зовнішньої безпеки, ефективного функціонування інфраструктури економіки, національної сфери та ін. На Д. с. покладено відповідальність за збереження стабільності та принципів правової держави, забезпечення свобод окремих громадян, тобто цілей, закріплених Конституцією України.

Д. с. ґрунтується на таких основних принципах:

• служіння народу України;

• демократизм і законність;

• гуманізм і соціальна справедливість;

• пріоритет прав людини і громадянина,

• професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі;

• персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і дисциплінованість;

• дотримання прав і законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;

• дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Право на Д. с. мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які здобули відповідну освіту і професійну підготовку.

Державні службовці користуються всіма правами і свободами, крім деяких правових обмежень, безпосередньо пов'язаних з етикою їх поведінки. Органом управління Д. с. в державних органах та їх апараті є Головне управління державної служби України.

Правовою основою державної служби є Закон України «Про державну службу»^[1]. З 1 січня 2014 року набирає чинність новий Закон України «Про державну службу»^[2]

Державнi службовцi - працiвники, на яких поширюється дiя Закону України „Про державну службу” i трудовi вiдносини регулюються тiльки цим законом: зайнятi в мiсцевих державних адмiнiстрацiях, органах судової влади, територiальних органах виконавчої влади.

Служба в органах місцевого самоврядування — це професійна діяльність громадян України, що займають посади в органах місцевого самоврядування і їх апараті та спрямована на забезпечення завдань і функцій місцевого самоврядування, реалізацію повноважень цих органів. Діяльність посадових осіб місцевого самоврядування регулюється муніципальним правом (закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про службу в органах місцевого самоврядування»), що впорядковує такі суспільні відносини: пов’язані з діяльністю місцевого самоврядування і його органів з управління муніципальною власністю, муніципальним господарством, формуванням і виконанням місцевого бюджету; пов’язані з управлінською, контрольною діяльністю в соціально-економічній сфері місцевого життя суспільства; що виникають у процесі здійснення делегованих повноважень з боку державної влади органами місцевого самоврядування; що виникають у процесі формування органів місцевого самоврядування; пов’язані з реалізацією органами місцевого самоврядування конституційного права на судовий захист у зв’язку з неправомірними діями органом державної влади і т. ін. По даному поняттю можна визначити характерні риси посадової особи місцевого самоврядування: здійснює управлінську і консультативну діяльність в органах місцевого самоврядування; одержує заробітну плату за свою діяльність за рахунок місцевого бюджету. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» так визначає поняття «посадова особа місцевого самоврядування»: особа, що працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження в здійсненні організаційно-розпорядницьких і консультативно-дорадчих функцій і одержує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посада в органах місцевого самоврядування — це передбачена законодавством України, статутом відповідної територіальної громади та визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця органів місцевого самоврядування та їх апарату з установленими повноваженнями щодо виконання завдань і функцій місцевого самоврядування та відповідальністю за здійснення цих повноважень. Посади в органах місцевого самоврядування поділяються на: виборні посади, на які провадиться обрання територіальною громадою або відповідною радою; виборні посади, на які провадиться обрання відповідною радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови; посади, призначення на які та звільнення з яких здійснюється сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради одноособове або за погодженням з відповідними органами виконавчої влади; інші посади, які заміщуються шляхом укладання трудового договору на конкурсній основі або за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Правовий статус сільського, селищного, міського голови, голів районних, обласних та районних у містах рад, інших виборних посад визначається законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», а також іншими законами України. Розглянемо особливості вирішення кадрових питань в органах місцевого самоврядування. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає порядок зайняття певних посад в органах місцевого самоврядування: вибори населенням, вибори сесіями, одноособове призначення сільським, селищним, міським головою, головою районної, обласної ради. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова обирається відповідною громадою. Закон України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних і міських голів» не встановлює граничного віку для депутатів та сільських, селищних і міських голів. Депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років. Не можуть обиратися громадяни, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку. Особа, яка дала згоду балотуватися кандидатом у депутати на посаду сільського, селищного, міського голови, повинна подати до окружної (територіальної) виборчої комісії заяву про свою згоду балотуватися, а також про зобов’язання припинити у разі обрання депутатом, сільським, селищним, міським головою трудову чи іншу діяльність, що є несумісною з його статусом. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається радою з числа її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуванням. Статтею 56 Закону передбачено, що районна рада, районна у місті (у разі її утворення) обирає заступника голови відповідної ради у межах строку її повноважень з числа депутатів шляхом таємного голосування. Заступник голови ради працює у раді на постійній основі. На нього поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» для голови ради. Відповідно до ст. 50 цього Закону за пропозицією сільського, селищного, міського голови відповідною радою з числа її депутатів на строк повноважень ради обирається секретар сільської, селищної, міської ради та працює в раді на постійній основі. Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщувати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та іншої творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом. Секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради. Відповідно до ст. 42 (п. 10) і 54 (п. 3) Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті ради одноособово призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності, відповідних територіальних громад. Відповідно до ст. 55 (п. 6, абзац 9) голова районної, обласної, районної у місті ради призначає та звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради. Радою затверджується персональний склад виконавчого комітету ради за пропозицією сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради (ст. 51, п. 2.). Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови з питань діяльності ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради. На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови (ст. 51, п.7.). Пунктом 5 ст. 47 передбачено, що постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань. Прийняття на посади працівників органів місцевого самоврядування здійснюється шляхом конкурсного відбору.

Посадовi особи органiв мiсцевого самоврядування - працiвники, на яких поширюється дiя Закону „Про службу в органах мiсцевого самоврядування”, зайнятi в: обласнiй та районних радах; мiських, районних у мiстах, селищних, сiльських радах та утворених ними органах мiсцевого самоврядування.

До працiвникiв органiв державного управлiння згiдно з КВЕД належать найманi працiвники установ, органiзацiй державного управлiння, якi здiйснюють управлiння загального характеру в економiчнiй та соцiальнiй сферi, або дiяльнiсть яких належить до компетенцiї держави, а також здiйснюють керiвництво у сферi обов'язкового соцiального страхування. У зазначенiй кiлькостi не враховуються вiйськовослужбовцi кадрової служби.