3.10. Лінія електропередачі

Розглянемо ідеальне джерело, яке через лінію електропередачі живить активно-індуктивне навантаження. Складаємо розрахункову схему, для чого приймаємо для джерела е = u₁, опори прямого і зворотнього проводів лінії r_л і x_л зосереджуємо в одному місці, навантаження представляємо параметрами r_н і x_н (рис.3.44).

Будуємо векторну діаграму кола, прийнявши i = I_m sin t (рис.3.45).

Діюче значення струму в колі

.

(3.131)

Діюче значення напруги на навантаженні

,	(3.132)
де .	(3.133)

Уведемо три нових поняття: втрата напруги в лінії, спадання напруги в лінії і відхилення напруги на затисках приймача (навантаження).

Втрата напруги в лінії – це різниця між напругами на початку і в кінці лінії:

Uл = U1 – U2.

(3.134)

Спадання напруги в лінії – це добуток повного опору лінії на діюче значення струму, що у ній протікає:

,	(3.135)
де .	(3.136)

Відхилення напруги на затисках приймача (навантаження) – це різниця між напругою на навантаженні і номінальною напругою приймача U_н, під якою розуміється напруга, зазначена в паспорті приймача (на яку він розрахований при виготовленні):

Uл = U2 – Uн .

(3.137)

Втрата активної потужності в лінії

Рл = rлI2.

(3.138)

Реактивна потужність лінії

Qл = хлI2.

(3.139)

Повна потужність лінії

Sл = I2.

(3.140)

Коефіцієнт потужності лінії

.

(3.141)

Кут зсуву фаз лінії

.

(3.142)

Активна потужність приймача (навантаження)

Р2 = rнI2.

(3.143)

Реактивна потужність приймача (навантаження)

Q2 = хнI2.

(3.144)

Повна потужність приймача (навантаження)

S2 = I2.

(3.145)

Коефіцієнт потужності приймача (навантаження)

.

(3.146)

Кут зсуву фаз приймача (навантаження)

.

(3.147)

Загальний активний опір кола

r = rл + rн .

(3.148)

Загальний реактивний опір кола

х = хл + хн .

(3.149)

Повний опір кола

.

(3.150)

Активна потужність кола

Р = rI2.

(3.151)

Реактивна потужність кола

Q = хI2.

(3.152)

Повна потужність кола

S = I2.

(3.153)

Коефіцієнт потужності кола

.

(3.154)

Кут зсуву фаз кола

.

(3.155)