1.2.2. Розробка та аналіз виховного заходу

Методичні рекомендації. Виховний захід може бути у межах одного з предметів чи інтегрованого характеру, у межах плану виховної роботи вчителя. До оформлення сценаріїв масових заходів також висуваються методичні вимоги: обов’язково необхідно зазначити мету заходу, обладнання, ролі та зміст підготовчої роботи, якщо вона необхідна. Хід свята також краще подавати структуровано: кожен вид діяльності виокремлювати. Це, по-перше, полегшує користування конспектом, а, по-друге, дозволяє одразу побачити все розмаїття видів діяльності, передбачених сценарієм. Наводимо алгоритм підготовки та проведення позакласного заходу. Приклад оформлення дивіться у додатку З.

Алгоритм підготовки та проведення виховної справи

1. Визначити тему та мету справи.

2. Створити організаційний комітет.

3. Скласти план підготовки та визначити основні завдання.

4. Розподілити обов’язки, визначити термін виконання:

• підготовки сценарію;

• проведення репетицій;

• оформлення оголошення;

• випуску газети, плакатів, листівок;

• оформлення залу;

• запрошення гостей;

• музичного оформлення;

• підготовки технічних засобів;

• чергування під час справи.

5. Провести нараду.

6. Перевірити готовність.

7. Провести виховну справу.

8. Обговорити з виконавцями та учасниками хід підготовки та проведення заходу, підвести підсумки [].

Аналіз виховного заходу можна проводити за схемою, що наведена нижче:

Цілісний аналіз виховної справи

Основні напрями, за якими може здійснюватися цілісний аналіз справи:

1. Актуальність та педагогічна доцільність проведення виховної справи (визначення того, що спричинило вибір).

2. Доцільність методів та форм виховання щодо мети та завдань виховної справи.

3. Діяльність школярів в процесі виховної справи (їх активність та самостійність, співпраця, співтворчість, відповідальність).

4. Комплексний вплив на всі сторони особистості школяра (пізнавальну, емоційну, мотиваційну та діяльнісно-вольову).

5. Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

6. Участь у роботі важковиховуваних, слабковстигаючих учнів.

7. Рівень взаємодії та співробітництва в системі “учень-учень” та “вчитель-учень”; колективна творчість.

8. Стиль міжособистісного спілкування учнів, а також учнів з вчителем.

9. Результативність виховної справи: що зроблено корисного для свого колективу, для людей, для суспільства.

10. Оцінка професійної діяльності вихователя щодо його організаторських вмінь, комунікативності, здатності орієнтуватися в складних педагогічних ситуаціях, вплив на учнів, його особистісні якості [].

1.2.3. Розробка уроків

Методичні рекомендації. Вам необхідно розробити по 2 уроки з кожного навчального предмету: математики, російської та української мови. Один урок має бути із використанням інноваційної технології, а другий – у нетрадиційній формі. Інноваційну технологію краще використовувати одну (ту, за якою працює вчитель, або ту, яку Ви оберете для роботи). Форми ж проведення краще використовувати різні.

У додатку Е надана повна класифікація сучасних освітніх технологій, розроблена Г. К. Селевко. Найбільш розповсюдженими у початковій школі є такі технології:

• розвивального навчання;

• модульно-розвивального навчання;

• проблемного навчання;

• інтерактивного навчання;

• ТРВЗ-технологія;

• проектна технологія;

• диференційованого навчання;

• програмованого навчання.

Наведемо орієнтовні структури уроків за деякими технологіями.

Орієнтовна структура проблемного уроку:

1. Комунікативні ігри, налаштування на урок.

2. Мотивація діяльності.

3. Постановка проблеми.

4. Висунення гіпотез.

5. Полілог.

6. Перевірка гіпотез.

7. Розв’язання проблеми.

8. Формулювання висновків.

Орієнтовна структура інтерактивного уроку:

1. Організація класу.

2. Комунікативна гра.

3. Постановка проблеми.

4. Обговорення з використанням інтерактивних технологій.

5. Організація групової роботи.

6. Презентація результатів групової роботи (або взаємонавчання).

7. Підведення підсумків (рефлексія).

Орієнтовна структура уроку-проекту:

1. Підготовчий етап:

– постановка проблеми;

– обговорення теми проекту;

– розподіл ролей;

– надання необхідної інформації.

2. Дослідно-творчий етап:

– обговорення в групах;

– пошукова діяльність;

– обчислення;

– створення моделей, заповнення таблиць;

– малювання;

– оформлення результатів.

3. Заключний етап:

– презентація проекту;

– рефлексія.

Орієнтовна структура уроку за ТРВЗ-технологією:

1. Початок уроку.

2. Пояснення нового матеріалу.

3. Закріплення, тренування, відпрацювання умінь.

4. Повторення.

5. Контроль.

6. Домашнє завдання.

7. Кінець уроку.

Орієнтовна структура уроку за технологією

модульно-розвивального навчання:

Чуттєво-естетичний етап:

1. Експозиція.

2. Зав’язка.

3. Розвиток особистісної причетності учня.

Настановчо-мотиваційний етап:

1. Позитивна установка на паритетну діяльність.

2. Зав’язка.

3. Розвиток пізнавально-інформаційних подій.

Змістовно-пошуковий етап:

1. Пізнавально-емоційна кульмінація.

2. Мобілізація всіх психосоціальних засобів.

3. Формально-групова розв’язка пізнавально-емоційного конфлікту.

Оцінювально-смисловий етап:

1. Змістовно-особистісна розв’язка пізнавально-емоційного конфлікту.

2. Згасання власне пізнавальних подій.

3. Нормативно-регулятивна зав’язка.

Адаптивно-перетворювальний етап:

1. Регулятивно-нормативна кульмінація.

2. Нормотворче згасання подій.

3. Формально-групова розв’язка проблеми.

Системно-узагальнюючий етап:

1. Змістовно-особистісна розв’язка нормативно-регуляційного конфлікту.

2. Розвиток внутрішньої драми подій.

3. Вартісно-пристрасна зав’язка.

Контрольно-рефлексивний етап:

1. Кульмінація ціннісно-етична.

2. Згасання внутрішньої драми подій.

3. Відносна внутрішня розв’язка.

Духовно-естетичний етап:

1. Змістовно-особистісна розв’язка.

2. Згасання подій міжсуб’єктної соціальної взаємодії.

3. Відносна внутрішня розв’язка ціннісно-етичного конфлікту.

Спонтанно-креативний етап:

1. Кульмінація духовного самоочищення.

2. Перипетії внутрішньої боротьби.

3. Ситуативно-смислове зняття конфлікту духовного самоочищення учня.

Приклади уроків із використанням деяких інноваційних технологій можна подивитися у додатку Є.

Уроки у нетрадиційній формі передбачають незвичайну фабулу, хоча при цьому можуть проводитися у межах традиційної технології. Чіткою класифікації нетрадиційних уроків не існує, оскільки їх дуже багато: кожен учитель може винайти свою. Пропонуємо користуватися класифікацією нетрадиційних уроків С. Кульневич, Т. Лакоценіної, які побудували її на основі традиційної класифікації уроків за дидактичною метою.

1. Уроки формування нових знань:

   • уроки-експедиції;

   • уроки-дослідження;

   • уроки-інсценування;

   • уроки-прес-конференції.

2. Уроки формування умінь та навичок:

   • уроки-діалоги;

   • уроки з рольовими (діловими) іграми;

   • практикуми.

3. Уроки узагальнення та систематизації знань:

   • ігрові диспути;

   • уроки-КВК;

   • “Що? де? коли?”

   • театралізовані уроки;

   • уроки-конкурси;

   • уроки-змагання.

4. Уроки перевірки та контролю знань, умінь, навичок:

• вікторини;

• конкурси,

• захист творчих робіт;

• творчі звіти.

Наведемо перелік найбільш розповсюджених нетрадиційних уроків:

• урок-подорож;

• урок-діалог;

• урок-дослід;

• урок-змагання;

• урок-конкурс.

Ми не будемо наводити структурних моделей нетрадиційних уроків, оскільки жорсткої макроструктури такі уроки не мають. Приклади оформлення нетрадиційних уроків можете розглянути у додатку Ж.