VI. Заходи щодо подальшого згуртування колективу класу

1. Які педагогічні заходи слід провести в класі з метою згуртування і організації класного колективу?

2. Як можна використати класний колектив для виховного впливу на окремих учнів?

Додаток Д

Вимоги до складання шкільної характеристики особистості учня

1. Матеріалом для характеристик є факти, зібрані в процесі спостереження за учнем.

2. Характеристикою охоплюються всі сторони особистості учня, які створюють цілісне і повне уявлення про нього.

3. Виділяються основні індивідуальні особливості учня, які необхідно враховувати в процесі навчально-виховної діяльності.

4. У змісті характеристики розкриваються особливості, які за певних умов можуть розвинутися.

5. У характеристиці школяра відзначаються позитивні і негативні риси його характеру.

6. Виокремлюються ті риси (позитивні чи негативні), які потребують особливої уваги вчителя.

7. Розкривається динаміка розвитку особистості школяра, його “зона найближчого розвитку”.

8. Указуються види діяльності, які сприяють найбільшому розкриттю особистості учня.

9. Розкривається внутрішній світ дитини, спрямованість особистості, мотиви її поведінки, моральні якості.

10. Важливо уникати узагальнень, що принижують гідність дитини і призводять до “навішування ярликів”, стереотипізації ставлення до дитини.

Орієнтовна схема характеристики особистості

Школа __________________________ Клас_____________________

Прізвище ________________________ Ім’я _____________________

Дата народження _________________ Навчальний рік_____________

Студент практикант _________________________________________

1. Загальні відомості про учня: прізвище, ім’я учня; вік, стан фізичного розвитку і здоров’я; аналіз умов проживання у родині – склад сім’ї, заняття батьків, матеріальні та житлові умови, взаємовідносини членів сім’ї, їх вплив на дитину, ставлення до дитини, до її навчання, громадських доручень; як ставляться члени сім’ї до школи, учителів, друзів дитини; режим дня, чим зайнятий у позашкільний час, трудові обов’язки школяра вдома.

2. Навчальна діяльність: ставлення школяра до навчання, ступінь його усвідомлення (інтерес до навчання, до різних предметів, ставлення до оцінок). Основний мотив навчальної діяльності, успішність (успішність з предметів у минулому і на даний час, причини неуспішності, якщо вони є) і шляхи їх усунення); рівень знань, кругозору, начитаності, до яких навчальних предметів виявив здібності; розумовий розвиток школяра (оволодіння раціональними методами пізнання: чи знаходить самостійно раціональні шляхи виконання навчальної роботи, відмовляючись від шаблону; чи переносить відомі йому методи пізнання з однієї ситуації на іншу). Розвиток мовлення: вміння висловити свою думку в усному і писемному мовленні, запас слів, образність та емоційність мови.

Сумлінність, старанність у навчальній роботі. Уміння вчитися (дотримання режиму дня, організованість, вміння самостійно працювати з книгою, контролювати себе).

3. Афективно-емоційна сфера: темперамент; тривожність (особистісна, ситуативна) у відносинах з дорослими, однолітками, на уроках; агресивність.

4. Особливості пізнавальних психічних процесів: особливості уваги (ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість, здатність до розподілу, швидкість переключення; увага на різних уроках); усвідомлення сприйняття навчального матеріалу, швидкість усвідомлення; особливості пам’яті учня (рівень і характер розвитку довільної пам’яті; індивідуальні особливості пам’яті; переважаючий тип пам’яті); розвиток мислення (розуміння в процесі засвоєння навчального матеріалу, вміння робити самостійні висновки, міра оволодіння вміннями аналізувати, порівнювати, узагальнювати, систематизувати; критичність і швидкість мислення, допитливість).

5. Особливості характеру: яскраво виражені позитивні і негативні риси характеру; ставлення до праці (працьовитість, охайність, сумлінність, ретельність), до самого себе (самооцінка учня): скромний, впевнений у собі або навпаки – пихатий, самовпевнений, сором’язливий, відсутнє почуття особистісної гідності тощо; прояв особливостей характеру учня у процесі спілкування з іншими людьми (товариськість, замкнутість, взаємодопомога, егоїзм, чуйність, відвертість, правдивість, брехливість, хитрість); характерна для школяра оцінка своїх можливостей (впевненість, скромність, самовпевненість тощо); вимоги до себе та інших; вольові риси характеру (наполегливість, самостійність, ініціативність) у навчанні, праці, громадському житті, іграх; моральні риси характеру (почуття обов’язку і відповідальності, правдивість і чесність, щирість, добросовісність у виконанні обов’язків, доручень).

6. Громадська діяльність та активність: ставлення до громадських доручень у класі, школі; якість їх виконання (причини пасивності і недобросовісного виконання громадських доручень); прояв громадської активності (у класі, гуртку, секції, клубі); інтерес до громадського життя країни (читання газет, перегляд телепередач, слухання радіопередач, обговорення суспільних подій з учителями і товаришами).

7. Спрямованість особистості учня і його індивідуальні особливості – інтереси: прояв інтересів до будь-якої області знань, їх глибина, широта, активність, стійкість; переконання, ідеали, особливі здібності до будь-якого виду діяльності (до музики, малювання, техніки, організаторські тощо) і в чому вони проявляються.

8. Стосунки з колективом і ставлення до школи: ставлення до однокласників – любить їх чи байдужий, цінує їхню думку, з ким товаришує, чи бувають конфлікти з однолітками, в чому їх причина; становище в класі – користується любов’ю, авторитетом, чим відзначається те чи інше ставлення; офіційне, неофіційне становище і місце в шкільному колективі; проведення вільного часу поза школою і сім’єю (з однокласниками, в спортивній секції, художньому гуртку тощо). Ставлення до школи. Стосунки з учителями і вихователями – чи є контакт, любить, поважає їх.

9. Загальні висновки. Найбільш характерні особливості учня, які слід врахувати при індивідуальному підході до нього. Першочергові педагогічні заходи, які потрібні для поліпшення навчання і виховання [].

Додаток Е