МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

КАФЕДРА ОСНОВ АРХІТЕКТУРИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

"ОСНОВИ ШРИФТОВОЇ ГРАФІКИ"

з дисципліни "Архітектурне проектування

для студентів професійного спрямування 12.01 "Архітектура"

денної форми навчання

ПОЛТАВА 2007

Методичні вказівки "Основи шрифтової графіки" з дисципліни "Архітектурне проектування для студентів професійного спрямування 12.01 "Архітектура" денної форми навчання. Полтава: ПолтНТУ, 2007. – 43 с.

Укладачі: О.Ю.Бєлявська, старший викладач; Т.Ю.Перкун, старший викладач.

Рецензенти: Г.А.Негай, кандидат архітектури, доцент кафедри основ архітектури; В.А.Ніколаєнко, голова методичної ради архітектурного факультету, доктор архітектури, професор, завідувач кафедри ДАС та М.

Відповідальний за випуск: В.О.Трегубов, кандидат архітектури, завідувач кафедри основ архітектури.

Затверджено науково-методичною радою університету

Протокол №___ від ___________________2007 р.

Редактор Н.В.Жигилій

Коректор Н.О.Янкевич

Загальні положення

Шрифт – це сукупність спільних закономірностей накреслення літер і цифр, що надають їм єдиний характерний вигляд.

Головним призначенням будь-якого шрифту є зручність його сприйняття, що забезпечується індивідуальністю знаків та спільністю їхнього накреслення.

Кожна літера алфавіту має свою індивідуальність і відрізняється від інших літер своїм накресленням. Одночасно форми всіх літер повинні мати загальні риси, що зв'язують їх у єдину стилістичну систему.

Специфіка архітектурного шрифту

Шрифт в архітектурному кресленні повинен відповідати характеру зображення, становлячи з ним єдине стильове та композиційне ціле. Шрифт архітектурного креслення має чітко визначену мету – сприяти естетичній виразності проекту. Відповідність шрифтів і зображень на архітектурному кресленні полягає у взаємозумовленій загальній конструктивній простоті або складності вирішення всіх елементів проекту. Складнішим конфігураціям фасадів та планів відповідає й складніша форма літер і, навпаки, прості форми проекцій зумовлюють застосування простих геометричних шрифтів.

Якість архітектурного проекту визначається не тільки правильним графічним зображенням, але й оформленням, одним з елементів якого є написи. Креслення вважаються закінченими, коли вони, крім правильного графічного виконання, гармонійно, співмасштабно і розбірливо надписані. Шрифти для надписів повинні відповідати характеру та масштабу креслення. Занадто великі написи "випирають" із креслення, а занадто дрібні надписи "губляться".

Основні вимоги до архітектурного шрифту:

– Стильова та композиційна єдність шрифту і зображення на листі.

– Композиція (накреслення) літер і цифр повинна бути простою, чіткою та легкою для сприйняття; індивідуальність форм літер має гарантувати безпомилковість прочитання.

– Забезпечення співрозмірністі шрифту й креслення.

– Надписи повинні легко і швидко виконуватися від руки або за допомогою найпростіших пристосувань.

– Повинні бути відсутні зайві елементи та деталі, які начебто прикрашають шрифт.

– Чіткість шрифтів досягається тим, що літерам і цифрам надаються індивідуальні накреслення, підбирається оптимальна пропорційність літер та цифр.

– Літери в словах і цифри в числах не повинні з'єднуватися між собою.

Компонування та розмітка шрифтового надпису

Шрифтове оформлення архітектурного креслення починається з визначення місця кожного шрифтового рядка та його висоти. Після цього наноситься розмітка горизонтальної лінії, на якій будуть розташовані поперечні елементи літер. Потім розраховується кількість літер у кожному слові та величина проміжків між словами, яка повинна бути не меншою за висоту літери. Якщо відстань між словами буде більше від указаної величини, то це призведе до втрати зорового та смислового зв'язку між словами (іл. 1). У побудовану сітку вписуються окремі літери.

Невиправдано велика відстань між словами

Оптимальне розташування слів у рядку

Іл. 1

Загальні принципи побудови і взаємного розташування літер шрифту

1. Усі літери і надписи повинні бути побудовані за одним принципом. Наприклад, у межах одного тексту побудова літер О, С, Є, Ю здійснюється на основі кола або еліпса. Тоді конструктивна єдність шрифту не буде порушена.

2. Основним критерієм правильності побудови тексту є оптичне сприйняття елементів тексту – літер і цифр. Таким чином:

1) усі літери повинні бути побудовані на основі кола, еліпса, прямокутника і трикутника;

2) відповідно до законів зорового сприйняття літери, що побудовані на основі трикутника чи кола, маючи однакову висоту з літерами, які будуються на основі прямокутника, будуть здаватися нижчими. Тому для створення оптичної рівноцінності їх варто робити трохи вищими;

3) літери, що мають горизонтальні елементи (А, Б, В, Є, Е, Ж, 3, К, Н, Р, Ф, X, Ч, Я), виглядають більш стійкими, якщо ці елементи розташовані в літері вище від середини. Небажаним є розташування горизонтальних елементів посередині, бо верхня і нижня частина літер зорово будуть здаватися нерівними, причому верхня частина – більшою;

4) пропорційні співвідношення між основними і додатковими елементами написання літер мають деякі закономірності. У шрифтах з геометрично рівною товщиною елементів горизонтальні елементи завжди здаються більш товстими, ніж вертикальні, що надає шрифту неврівноваженості та нестійкості. Помірний контраст елементів забезпечує шрифту легкість сприйняття. У довгих текстах сильний контраст елементів стомлює зір;

5) відстань між літерами визначається композиційними вимогами до надпису. Якщо літери звернені одна до одної замкненими сторонами, як, наприклад, ПН, то відстань між ними повинна бути максимальною (іл. 2). Якщо це дві напіввідкриті сторони – БО, відстань буде меншою (іл. 3). Якщо протистоять дві відкриті сторони – ГА, відстань потрібно вибирати мінімальну (іл. 4):

Іл. .2 Іл. 3 Іл.4

6) міжрядкова відстань залежить від місця, яке займає надпис у загальній композиції креслення. Вона не повинна бути занадто великою чи малою, тому що надпис має бути компактним та легким у читанні. Виходячи із загальноприйнятого правила висота літери в середньому повинна бути не менше ніж 1/35 та не більше ніж 1/20 від загальної висоти креслення, а відстань між рядками – трохи менше від висоти рядка.