3. Вибір методів виробництва основних видів будівельно-монтажних робіт.

У цьому розділі пояснювальної записки проекту має бути наведено короткий опис прийнятої технології та організації будівництва в цілому та виконання основних будівельно-монтажних робіт в їх технологічній послідовності. Цей опис має містити відомості про типи (марки) використовуваних машин і механізмів, оснастки, обладнанні, пристосуванні і риштованні. Для провідних машин (екскаватори, монтажні та вантажопідіймальні крани) повинні бути приведені розрахунки необхідних параметрів для техніко-економічного обгрунтування вибору їх типів і марок.

4. Складання календарного плану будівництва

В якості організаційно-технологічної моделі календарного плану будівництва в курсовому проекті розробляються лінійні графіки або мережеві моделі.

Розробка календарного плану будівництва проектованого об'єкта здійснюється в наступній послідовності:

1. З метою організації поточного методу будівництва і на підставі прийнятих рішень про методи виконання робіт здійснюється розбивка об'єкта на пускові комплекси, ділянки і захватки.

2. На підставі відомості трудових витрат (табл.2) визначається укрупнена номенклатура робіт, що включаються в календарний план. Роботи, які виконуються одним виконавцем (бригадою) об'єднуються, їх обсяги і трудомісткості підсумовуються. Роботи ці займають окремий рядок в картці визначнику робіт і відображаються окремою лінією в лінійному графіку або окремої стрілкою в мережевому графіку. Крім укрупнення, роботи можуть також розбиватися на окремі частини по захватках. Спеціальні роботи, об’єми яких невідомі, а трудомісткості визначаються за відсотковими показниками (санітарно-технічні, електромонтажні роботи тощо) зображуються в календарному плані укрупнено по організаціям-виконавцям.

3. Складається ліва частина лінійного календарного плану або картка-визначник робіт мережного графіка, в яких визначається тривалість робіт, чисельний склад бригад, змінність робіт. Фрагмент картки-визначника робіт мережного графіка наведено в таблиці 3. Тривалість механізованих робіт (графа 8) визначається діленням кількості машино-змін (графа 7) на число провідних машин і прийняту змінність роботи (графа 9). При цьому чисельність робочої бригади (графа 10) визначається діленням трудовитрат роботи (графа 5) на отриману тривалість роботи. Зауважимо, що до механізованих робіт відносять роботи з монтажу збірних залізобетонних і металевих конструкцій, занурення та влаштування паль, механізовані земляні роботи та ін.)

Тривалість немеханізованих робіт (графа 8) визначається діленням трудовитрат роботи (графа 5) на прийняті змінність роботи (графа 9) і чисельний склад бригади (графа 10).

4. Організаційно-технологічна взаємоув'язку робіт календарного плану в просторі і часі (топологія мережі мережевого графіка) здійснюється паралельно з процесом складання лівої частини лінійного графіка і картки-визначника робіт мережевого графіка. Метою взаємоув'язування робіт є організація потокових методів виробництва робіт і раціональної технології будівництва, з дотриманням вимог охорони праці та техніки безпеки.

Картка-визначник робіт мережевого графіка

Таблиця 13

Шифр робіт	Найменування робіт	Од. вим.	К-сть	Трудо- витрати чол. дні	Найм. машин, тип, марка		Кіль- кість маш. зм. (шт.)	Трива лість робіт, дні		Кіль кість змін	Кіль кість робо- чих
1	2	3	4	5	6	7			8	9	10
11-12	Влаштування монолитных з. б. фундаментів	100 м3	1,9	152	Кран МКГ-10	(1)			15	1	10
13-14	Монтаж колон	100 шт	0,88	108	Кран МКГ-16	12			12	1	9

5. Загальна тривалість будівництва об'єкта згідно розробленого календарного плану не повинна перевищувати плановий термін будівництва, що задається керівником курсового проекту. В іншому випадку проводиться корегування лінійного або мережевого графіка за часом. Коригування графіків проводиться також для рівномірного використання робочих і будівельних машин.

6. Після остаточного корегування календарного плану складаються графік надходження на об'єкт основних конструкцій і матеріалів, графік руху робочих кадрів по об'єкту, графік потреби в основних машинах і механізмах. Форми графіків приймаються відповідно до ДБН А.3.1-5-2009. «Організація будівельного виробництва».

7. Проектування будівельного генерального плану.

У курсовому проекті розробляється об'єктний будгенплан на період одного з етапів будівництва (нульовий цикл, монтаж будівлі, влаштування покрівлі, оздоблювальні роботи).

На будгенплані повинні бути вказані:

- межі будівельного майданчика і види його огородження;

- місця розміщення знаків геодезичної основи;

- діючі та тимчасові підземні, надземні і повітряні мережі та комунікації;

- Постійні і тимчасові дороги, схеми руху транспорту та механізмів; - Місця установки будівельних і вантажопідйомних із зазначенням шляхів іх пересування і зон дії; - Розміщення постійних, споруджуваних і тимчасових будівель і споруд, розташування приміщень для санітарно-побутового обслуговування будівельників, питні установки і місця відпочинку; - Небезпечні зони, шляхи і засоби пiдйому працюючих на робочі яруси (поверхи), а також проходи в будівлі і споруди, зони виконання робіт підвищеної небезпеки; - Розміщення джерел і засобів енергопостачання і освітлення будівельного майданчика.; - Розташування пожежних гідрантів і щитів; - Майданчики і приміщення для складування матеріалів і конструкцій; - Майданчики укрупнювального складання конструкцій.

Розробці креслення будгенплану повинні передувати розрахунки необхідних площ складських приміщень і майданчиків, розрахунок потреби будівництва в електроенергії і воді, розрахунок потреби в тимчасових будівлях і спорудах.

Порядок розробки будівельних генеральних планів викладено в «Методичних вказівках з проектування будгенплану», розроблених кафедрою будівельного виробництва і геодезії.