Порядок Мезотенієві (Mesotaeniales)

Відомо 75 видів. Слань одноклітинна, інколи у вигляді ниток або колоній. Клітини одноядерні, хроматофори різні, часто спіральні. Поширені в прісних водоймах, а також на снігах Арктики.

Мезотеніум (Mesotаenium) – одноклітинна водорість циліндричної чи еліптичної форми. Кінчики закруглені. Зустрічається на снігах, кризі, скелях, вологому ґрунті.

Спіротенія (Spirotaenia) – одноклітинна, спіральний хроматофор з багатими пиреноїдами.

Анциклонема (Ancyclonema) поширена на снігах Арктики. Оскільки клітинний сік містить антоціан, снігова поверхня має мальовниче забарвлення («червоний сніг»), який дивував першопрохідців арктичних просторів.

Порядок Десмідієві (Desmidiales)

В основному одноклітинні форми, що мають симетричну будову тіла. Клітини одноядерні, хроматофор в центрі, з двох половинок. Форми клітин різні, оболонка шарувата, шипувата, борозниста, часто просякнута солями заліза. Клітини активно рухаються. Розмножуються поділом клітин і статево (кон’югація). Поділяються клітини поперечною перегородкою. Дочірні клітини відтворюють симетричну половину оболонки, якої не вистачає.

Клостеріум (Closterium) – одноклітинна водорість півмісячної форми, хроматофорів два з піреноїдами, розміщені симетрично в центрі клітини. Ядро розміщене посередині й ділить протопласт на дві частини.

Коcмаріум (Cosmarium) – одноклітинна водорість, у якої клітина з хвилястими краями, має перетяжку посередині, яка ділить клітину на дві симетричні половини, з’єднані вузьким перешийком, де і міститься ядро.

Десмідіум (Desmidium) – нитчаста водорість, яка складається з чотирикутних клітин, вкритих загальним слизовим чохлом.

Мікрастеріас (Micrasterias) – одноклітинна водорість, клітини якої сплюснуті, з глибокою перетяжкою. Краї клітини почленовані на лопаті.

Поширені в торф’яних болотах, деякі зустрічаються в гарячих джерелах з температурою води до 65 ^оС.

Рис. Зелені водорості – кон’югати: 1. – мезотеніум ; 2. – зигнема; 3. – мужоція; 4. – клостеріум; 5. – десмідіум; 6. – космаріум; 7. – мікрастеріас.

Порядок Зигнемові (Zygnematales)

Спірогіра (Spirogira) – багатоклітинна нитчаста водорість. Розмножується діленням нитки і статево. Нитка складається із видовжених циліндричних клітин. Має спіральні хроматофори, зависле ядро. Статевий процес зигогамний: дві нитки наближаються, утворюють копуляційний канал, вміст клітини з однієї нитчастої особини переливається до клітини іншої нитчастої особини ( драбинчаста кон’югація). Інколи статевий процес відбувається в межах однієї нитчастої особини між двома сусідніми клітинами (бічна кон’югація). Утворюється диплоїдна зигоспора, вкрита трьома оболонками. Після періоду спокою зигоспора, вкрита ділиться редукційно, утворюючи 4 гаплоїдних ядра. Три з них відмирають, а одне проростає в нову нитчасту особину спірогіри.

Поширена в прісних водоймах спiрогіра мінлива (S. varians), яка утворює м’які пасма на поверхні річок. Мужоція (Mougeotia) – має центральний гребінчастий хроматофор.

На болотах зустрічається зигнема гребінчаста (Zygnema pectinatum).

Походження, еволюція та філогенетичні зв’язки

У філогенетичному плані кон’югати виникли, очевидно, від давніх одноклітинних протококових і представляють собою бічну гілку еволюції зелених водоростей. В межах класу вихідною ланкою вважають представників порядку мезотенієвих (Mesotaeniales), які дали початок паралельним групам десмідієвих (Desmidiales) з їх ускладненням будови клітин і зменшенням кількості проростків до двох та зигнемових (Zygnematales), у яких виникли нитчасті форми, а кількість проростків зменшилась до одного.

Таким чином, у зелених водоростей представлено три типи розвитку:

І. Гаплобіонт, диплоїдна тільки зигота (улотрікс, хламідомонада).

ІІ. Ізоморфне чергування дипло і гаплофаз, мейоз у спорангіях (ульва, кладофора).

ІІІ. Диплобіонт, гаплоїдні лише гамети (ацетабулярія, каулерпа).