Порядок Протококові (Protococcales)

До порядку належать одноклітинні, ценобіальні, колоніальні організми, які є нерухливими у вегетативному стані (на відміну від вольвоксових). Кількість видів – понад 700. Переважно прісноводні, деякі аерофіти, симбіонти на лишайниках, тваринах. Позитивно реагують на органічне забруднення води. Слугують кормом для риб. Окремі види є об`єктами для масового (виробничого) культивування.

Клітина має целюлозну оболонку, одне або кілька ядер, чашовидний хроматофор, піреноїд, вакуолю. Запасні речовини – крохмаль, олія.

Розмножуються зооспорами, вегетативним поділом клітин (ценобіальні форми). Статеве розмноження – ізогамія, гетерогамія.

Типовим представником є хлорокок (Chlorococcum) схожий на хламідомонаду, однак, не має пульсуючих вакуолей, вічка. Його кулясті клітини, поодинокі або у скупченнях, можна зустріти у прісних водах, на корі дерев, на ґрунті. Розмножується зооспорами або ізогамно.

Відомим класичним об’єктом у фізіологічних дослідженнях є одноклітинна водорість хлорела (Chlorella), що нараховує понад 40 видів. Куляста, овальна, має складну, субмікроскопічну будову, оболонка товщиною від 350А до 1500А. Хроматофор чашовидний, ламелярної структури, між пучками ламел – крохмальні зерна. У цитоплазмі добре помітні ядро, ендоплазматична сітка, мітохондрії. Розмножується апланоспорами. В природних умовах зустрічаеться там, де і хлорокок. Перспективна для космічної галузі, оскільки швидко розмножуються, активно фотосинтезує, а отже, може поповнювати запаси кисню і використовуватись в їжу під час тривалих космічних мандрівок.

Протокок (Protococcum)– зустрічається на корі дерев у вигляді окремих клітин і ценобіїв.

Сценедесм (Scenedesmus) – ценобіальний організм із 4-8 клітин, при чому крайові клітини на кінцях з двома виростами. Розмножується апланоспорами. Поширений у планктоні прісних вод. Перспективний для масового культивування.

В стоячих забруднених водоймах, збагачених на сполуки азоту, зустрічається своєрідна колоніальна водорість гідродікціон (водяна сіточка (Hydrodyction). Її оригінальні колонії мають вигляд замкненої мішковидної сітки довжиною до 0,5 м, завширшки 10-15 см. Кількість клітин у колонії сягає до 20 тис. Клітини циліндричні, довжиною до 0,5-1 см, з’єднані кінцями по 3-4 у вигляді сітки з комірками. Всередині клітини містяться кілька тисяч ядер, велика вакуоля з клітинним соком. Біля стінки клітини розташований складно-розсічений хроматофор з багатьма пиреноїдами. При нестатевому розмноженні відбувається розпадання пристінного шару протопласту клітини на дрібні ділянки з ядром і шматочком хроматофору, які розвиваються у зооспори по кілька тисяч в одній клітини. Зооспори, рухаючись всередині клітини, формують нову дочірню сіточку, яка звільняється назовні в результаті ослизнення материнської клітини. Статевий процес характеризується утворенням великої кількості дводжгутикових гамет, які виходять у воду і попарно копулюють. Із зиготи розвивається нова колонія.

Порядок Улотріксові (Ulothrichales )

Об`єднує багатоклітинні водорості нитчастої, пластинчастої або трубкоподібної форми, як правило, прикріплені до предметів за допомогою базальної клітини, вторинних ризоїдів або підошви. Талом не розгалужений, вкритий слизом. Характерним є наростання талому протягом вегетативної фази шляхом поділу клітин.

Розмноження. Нестатеве розмноження – зооспори, апланоспори, акінети – спочиваючі спори. Статеве розмноження – ізо-, гетеро-, оогамія.

Типовий представник улотрікс (Ulotrix) – однорядна нитка, прикріплюється до субстрату базальною клітиною. Звичайно трапляється у наших річках, де утворює яскраво-зелені обростання підводних предметів близько до поверхні води. Гетероталічна (+ і -). При сприятливих умовах розмножується нестатево з утворенням 2-4 джгутикових зооспор. При несприятливих умовах переходить до статевого розмноження, коли утворюються ізогамети, які копулюють по гетероталічному типу. Зигота після спокою дає 4 гаплоїдні зооспори, які проростають.

Ульва (Ulva)– морська водорість, слань якої має вигляд широкої пластинки, прикріпленої вузьким кінцем до субстрату. Слань – двошарова багатоклітинна пластинка, звужена у коротку ніжку.

У циклі розвитку має місце ізоморфне чергування поколінь: розрізняють нестатеву рослину (спорофіт) і статеву (гаметофіт), які зовні схожі і різняться лише на цитогенетичному рівні. Зигота проростає у спорофіт без редукційного поділу.. Поширена в бухтах і гирлах далекосхідних і південних морів. Ульва салатна (U. lactuca) – схожа на листя салату зустрічається в злегка забруднених бухтах Чорного моря.