6. Вимоги до оформлення роботи

6.1. Загальні вимоги

Курсова робота повинна бути виконана й оформлена з додержанням вимог до наукових робіт. Оптимальний обсяг курсової роботи – 60–65 друкованих сторінок, список використаної літератури –  близько 20 джерел.

Обов’язковою вимогою до курсової роботи є написання її державною мовою, за винятком списку використаної літератури, де використане джерело записується мовою видання. Цитати з цих джерел наводяться в тексті виключно українською мовою.

Після завершення етапу підготовки до написання роботи магістрант може приступати до безпосереднього її написання.

Оформлення магістерської роботи має відповідати вимогам ДСТУ 3008–95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), через півтора міжрядкові інтервали, шрифтом Times New Roman. Кегель шрифту – 14. Обсяг роботи має дорівнювати 5,5 – 6,5 авторського аркуша (100 – 120 друкованих сторінок).

Текст роботи слід друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве –10 мм, верхнє –20 мм, нижнє –20 мм.

Шрифт друку має бути чітким, стрічка – чорного кольору, середньої жирності. Щільність тексту має бути однакова.

У текст роботи можна вписувати окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки лише чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, причому щільність вписаного тексту має бути наближена до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки, графічні неточності, виявлені у процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням засобом для виправленням помилок у тексті “Штрих” та нанесенням на тому ж місці, або між рядками виправленого тексту машинописним способом.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, "РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту (посередині рядка) без підкреслень. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацного відступу, в розрядку, в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставлять крапку.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має бути три – чотири інтервали.

Кожну структурну частину роботи треба розпочинати з нової сторінки на аркуші з великою рамкою (додаток Д).

6.2. Нумерація матеріалів рукопису

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульна, яку включають до загальної кількості сторінок роботи. На ній номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім – з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між яким ставлять крапку. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад 3.2. (другий підрозділ третього розділу). Потім – заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. У кінці номера має стояти крапка, наприклад 2.1.3. (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Потім, у тому ж рядку, – заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту, за такими само правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід розміщувати у роботі безпосередньо після того місця у тексті, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або схему, розміри яких більші за А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях – після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.”, нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад Рис. 1.3 (третій рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і розшифровки позицій розміщують під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її не нумерують.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці має складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад “Таблиця 2.1” (перша таблиця другого розділу).

Якщо в роботі одна таблиця, її не нумерують.

У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку слово “Таблиця” і її номер вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл. “ із зазначенням номера таблиці, наприклад “Продовження табл. 2.1”.

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули у розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша, на рівні відповідної формули, в круглих дужках, наприклад (2.1) (перша формула другого розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, її не нумерують, а після слова “Примітка” ставлять крапку.