2. Небезпеки техногенного характеру.

До НС техногенного характеру належать:

■ транспортні аварії і катастрофи;

■ виробничі пожежі і вибухи;

■ аварії з викидом (загрозою викиду або розливу) СДОР на об'єктах економіки (включаючи і транспортні);

■ аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин на об'єктах атомної енергетики і атомної промисловості;

■ раптове руйнування будівель і споруд;

■ гідродинамічні аварії (руйнування гребель, дамб, ГЕС).

Найбільший «внесок» в забруднення навколишнього середовища вносять теплові електростанції, транспорт, металургійні і хімічні заводи. На частку ТЕС припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря.

Ризик виникнення техногенних НС в Україні дуже великий. Основні причини: надмірна концентрація небезпечних виробництв у деяких регіонах країни, катастрофічне застарівання основних ви­робничих фондів велика щільність населення, що проживає поблизу потенційно небезпечних об'єктів.

Потенційно небезпечним об'єктом вважається об'єкт господарської діяльності, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспорту­ються небезпечні радіоактивні, хімічні, пожежо-, вибухонебезпечні і біологічні речовини, а також гідротехнічні, транспортні споруди, і інші об'єкти економіки, які створюють реальну загрозу виник­нення НС техногенного характеру.

В Україні налічується близько 2 тис ПНО.

1. Транспортні аварії і катастрофи;

Будь-який транспортний засіб - це джерело підвищеної небезпеки. В основному транспортні аварії і катастрофи мають локальне значення і не супроводжуються значними екологічними наслідками. Вони можуть привести до загибелі десятків і сотень осіб, а збитки можуть обчислюватися величезними сумами, проте значних змін в екосистемах вони не створюють.

До транспортних аварій і катастроф належать:

■ автомобільні аварії (займають перше місце за кількістю серед решти транспортних аварій). У світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тисяч людей і приблиз­но в 30 разів більша кількість отримує травми. Причини, що їх виклика­ють: погані дороги і невідповідність тактико-технічних характеристик автотранспорту цим дорогам, відсутність у водіїв професіоналізму, порушення правил дорожнього руху, керування транспортними засобами в нетверезому вигляді, погодні умови;

■ авіаційні катастрофи в більшості випадків пов'язані з по­милками пілотів і діями обслуговуючого персоналу або дис­петчерів, дефектами при конструюванні літальних апаратів, погодними умовами, терористичними актами.

У середньому щорічно в світі стається близько 60 авіаційних катастроф, в 35 з яких гинуть усі пасажири та екіпаж. Близько двох тисяч людських життів щорічно забирають авіаційні катастрофи, а на дорогах світу щорічно гине понад 250 тисяч чоловік. Отже, ризик потрапити під колеса машин в 10—15 разів вищий від ризику загинути в авіакатастрофі.

■ НС на залізничному транспорті пов'язані з: порушенням переводу стрілок; несправними гальмами і помилками ма­шиністів в сприйнятті сигналів світлофора; неузгодженістю дій персоналу при проведенні маневрових робіт; незадовіль­ним станом доріг і зношеністю рухомого составу; зіткнення на переїздах з автотранспортом, а також з пожежами і вибухами в поїздах.

■ НС на морському і річковому транспорті. Основна при­чина всіх аварій і катастроф на воді пов'язана зі зношеністю суден і несправністю навігаційного устаткування. Крім того причинами загибелі кораблів є: посадка на рифи, зіткнення, перекидання, пожежі, порушення норм експлуатації та правил безпеки, помилкові функціональні дії команди, стихійні явища природи (шторми, урагани, цикло­ни, цунамі).

Можливий ризик для життя людини на морських транспортних засобах значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніж на автомобільних.

У світовому морському транспорті щорічно зазнають аварій по­над 8000 кораблів, з них гине понад 200 одиниць. Безпосередньої небезпеки для життя під час аварії зазнають понад 6000 людей, з яких біля 2000 гине.

■ трубопровідний транспорт: магістральні газо- і на­фтопроводи, аміакопроводи, водопроводи, газо- і нафтопе­рекачувальні станції. Аварії і катастрофи на магістральних трубопроводах виникають: через помилки у розрахунках, допущених при проектуванні і будівництві; недотримання термінів проведення регламентних робіт; пориви в трубах з-за недотримання технічних режимів і умов під час прове­дення зварювальних робіт; при виникненні стихійних лих (землетруси, обвали, зсуви, повені); при виході з ладу запір­ної арматури і помилок, допущених обслуговуючим персо­налом; при розгерметизації зварних швів, а також у резуль­таті диверсій і терористичних актів.