Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 1.2.Небезпеки, що призводять до надзвича...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
269.31 Кб
Скачать

18

Тема 1.Негативні фактори в житті людини природного, техногенного,

Соціально-політичного і воєнного характеру.

Лекція 1.2.Небезпеки, що призводять до надзвичайних ситуацій

Та заходи зниження їх наслідків.

План

1.Природні небезпеки.

1.1. Тектонічні стихійні лиха.

1.2. Топологічні стихійні лиха.

1.3. Метеорологічні (атмосферні) стихійні лиха.

2. Небезпеки техногенного характеру.

3. Соціально-політичні небезпеки.

4. Комбіновані небезпеки.

4.1. Природно-техногенні небезпеки.

4.2. Природно-соціальні небезпеки.

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, терористичними актами, збройними конфліктами, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті чи території загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування та пошкодження будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - грецьке слово (небесне тіло), яке означає пере­ворот, знищення, руйнування, приголомшливу раптову біду, що має згубний кінець (обов'язково є людські жертви).

Стихійне лихо - це явище природи, що носить надзвичайний характер і призводить до порушення нормальних умов життєдіяль­ності населення, руйнування і знищення матеріальних цінностей та загибелі людей.

До НС природного характеру належать небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтового покриву і надр Землі, пожежі в екосистемах, зміна складу повітряного басейну, масова загибель ди­ких тварин, поразка рослин різними хворобами тощо.

Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40 %), на другому місці – тропічні циклони (20 %), на третьому і четвертому (по 15 %) – землетруси та посухи.

Найбільш частими причинами прояву природних катастроф на Землі були і залишаються події пов'язані з:

■ періодичним падінням на планету космічних тіл (астероїди, комети, метеорити);

■ явищами тектонічного походження (виверження діючих і но­вих вулканів, землетруси);

■ ураганами і смерчами, циклонами і тайфунами;

■ цунамі і приливами різного походження;

■ засухами і проливними дощами тощо.

1.1. Тектонічні стихійні лиха.

Тектонічні стихійні лиха пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах землі. До них належать виверження вулканів та землетруси.

Виверження вулканів.

Вулкани (від лат. слова vulcanize - вогонь, полум'я) - геологіч­не утворення, сукупність явищ, зумовлених проникненням магми з глибин Землі до її поверхні. Під час виверження вулкана на земну поверхню піднімається розжарена лава (магма), що має температуру в 1000°С, викидається попіл, уламки гірських порід і гарячі вулканіч­ні гази.

Саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людства як за руйнівною силою, так і за кількістю виділеної енергії. На земній кулі нараховується приблизно 600 активних вулканів, тобто таких, які після більш–менш тривалої перерви можуть знову ожити. 

Найбіль­шою тектонічно-активною зоною вважається Тихоокеанський вогняний пояс, що налічує 526 вулканів, з яких 328 діючі. Навколо Індонезії більше 100 вулканів, на Західному узбережжі Америки – 10 вулканів. Камчатка, Курили, Японія – найбільш активні вулканічні зони нашої планети.

Вулкани можуть бути як на суші, так і на морському дні.

Під попелом та лавою гинули цілі міста. Найбільшим було виверження Везувію 24 серпня 79 р., яке знищило стародавні міста Помпею, Геркуланум та Стабію. В січні 2011 р. в Італії почалося виверження найбільшого в Європі вулкана Етна.

В чому небезпека вулканів?

  1. В радіусі декількох кілометрів небезпечними є розпечені гази;

  2. Лавовий потік може розповсюджуватися до 30- 100 км;

  3. До 400–500 км розповсюджується зона випадання кислотних дощів, які викликають опіки у людей, отруєння рослинності, ґрунту.

  4. Внаслідок танення снігу та льоду на вершинах вулканів виникають селеві потоки довжиною від декількох десятків кілометрів до 100–300 км.

  5. Прогнозувати виверження вулканів дуже складно.

Розроблені та застосовуються заходи захисту та зменшення негативного впливу вулканічної діяльності. Наприклад, для запобігання негативного впливу потоку лави використовується метод відведення його в бік від населених пунктів шляхом створення штучного русла, можливе будівництво дамб, охолодження лавових потоків водою.

Землетруси

Землетруси – це раптові підземні поштовхи і струси, що виникають внаслідок розривів та зміщень пластів та блоків земної поверхні., які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.

Ті місця у надрах землі, де виникає розрив чи зміщення пластів, називають осередками (гіпоцентрами) землетрусів. Здебільшого вони знаходяться на глибині декількох десятків кілометрів у земній корі. Рідше лежать у верхній частині мантії на глибинах до 600-700 км. При глибокому заляганні гіпоцентру коливання земної поверхні можуть поширитись на значно більшу площу (декілька мільйонів км2).

   Місце на поверхні Землі, що міститься над осередком, називають епіцентром землетрусу. Руйнування тут найбільші. Чим далі від нього, тим сила землетрусу слабшає.

Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. із яких відчуваються людьми та 1тис. завдають значних збитків. 

До 30–х років нашого сторіччя сила землетрусу вимірювалась спричиненими збитками. Зараз використовується більш досконалий засіб, так звана шкала Ріхтера, градуйована на 12 балів.

Схематизована сейсмічна шкала

Бали

Загальна характеристика

Зовнішні ефекти

1.

Непомітний

Коливання ґрунту реєструються тільки приладами, людьми не відчуваються

2.

Дуже слабкий

Слабкі поштовхи, ледь відчуваються відчувається окремими людьми, які перебувають стані цілковитого спокою та окремими тваринами (риби, собаки, коти, коні, ведмеді)

3.

Слабкий

Коливання добре відчуваються невеличкою часткою населення у середині будівель;

4.

Помірний

Поштовхи відчуваються людьми, б’ється або дзвенить посуд, тріскають шибки у вікнах. Надворі майже не відчутний

5.

Досить сильний

Відчувається всіма. Відбувається Загальне трясіння будівель, коливання меблів. Тріщини в віконному склі та штукатурці. Прокидаються ті, хто спить

6.

Сильний

Більшість людей вибігають з помешкань на вулицю. Картини падають зі стін, осипається штукатурка

7.

Дуже сильний

У будинках з’являються пошкодження, трі­щини у стінах, окремі будівлі руйнуються. Зсуви на берегах річок. Невеликі гірські обвали

8.

Руйнівний

Руйнація і пошкодження будівель, людям важ­ко встояти на ногах. Тріщини в ґрунті. Гірські обвали

9.

Спустошливий

Руйнування будівель. Викривлення залізничних колій. Тріщини в ґрунтах завширшки 10 см. Зсуви, великі гірські обвали

10.

Нищівний

Руйнування будівель та пам’ятників. Тріщини у ґрунті до 1 м шириною, великі зсуви та обвали

11.

Катастрофічний

З’являються широкі тріщини в землі. Відбуваються численні зсуви та обвали, кам’яні будинки руйнуються повністю, завалюються мости

12.

Дуже катастрофічний

Предмети підкидаються у повітря. Повсюдне руйнування будівель і споруд. Масова загибель людей і тварин. Значні зміни рельєфу місцевості

На сьогодні відсутні надійні методи прогнозування землетрусів. Однак за зміною характерних властивостей грунту, незвичайною поведінкою живих організмів перед землетрусом вченим досить часто вдається складати прогнози.   Відомо, що деякі тварини можуть відчувати наближення землетрусів і виразно на них реагують. Їх є понад 70, серед них – риби, собаки, коти, коні, ведмеді та ін.

Серед ознак близького землетрусу – запах газу, де раніше цього не відмічалось; тривога птахів та домашніх тварин.

Деякі найсильніші землетруси описані в історії за останні 100 років.

Японія, 1 вересня 1923 року. Опівдні землетрусом зруйновані Токіо та Іокогама. Знищені сотні тисяч будинків, зруйновані мости й тунелі, страшні пожежі. Загинуло близько 150 тисяч чоловік.

Вірменія, Спітак, Ленінакан, 7 грудня 1988 року. Сила землетрусу – 8 балів. Ушкоджені дороги, залізниця. Спітак зруйнований вщент, Ленінакан – на 80 %. Загинуло понад 25 тисяч чоловік.

В Україні сейсмічно небезпечними є Картати та гірський Крим. Тут відбувалися руйнівні землетруси силою 6-8 балів (Ялта, 1927 р.). У 1977 р. відбувся землетрус у східній частині Карпат, сейсмічні хвилі якого досягли Львова, рівного, Києва і навіть Москви.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу

· При землетрусі ґрунт відчутно коливається від декількох секунд до 4 хвилин. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій та самовладання.

· Якщо відчувається здригання ґрунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам’ятаючи, що найбільш небезпечні предмети – які падають.

· Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це пройоми капітальних внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними. Можна заховатись під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом.

· Слід пам’ятати, що частіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.

· Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце.

· Знаходячись всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу.

· Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів падаючих уламків.

· Знаходячись в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатись у машині до припинення поштовхів. 

· Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв’язку з тими, хто перебуває ззовні завалу (голосом, стуком).

Єдиним засобом захисту населення від землетрусу – це евакуація.