9.3. Облік інвестицій, які засвідчують право власності на частку в майні підприємств

Інвестиції, які засвідчують право власності, набуваються з метою безпосереднього одержання доходу у вигляді дивідендів або для створення бажаних відносин з об’єктом інвестування, і тому в обліку та звітності також оцінюються по-різному (рис. 9.4).

Рис. 9.4. Способи оцінки фінансових інвестицій, які засвідчують право власності

Облік інвестицій, які утримуються для перепродажу або отримання доходу в майбутньому

Фінансові інвестиції можуть придбаватися для перепродажу або для отримання доходу в майбутньому (якщо діяльність об’єкта інвестування прогнозується зі збитками протягом періо­ду, що перевищує 12 місяців). Їх облік ведеться аналогічно обліку інвестицій, які засвідчують відносини позики та утримуються для продажу. Тобто, кожна фінансова інвестиція повинна бути переоцінена за справедливою (ринковою або експертною) вартістю на дату балансу. При реалізації собівартість інвестицій та будь-які інші витрати, пов’язані з реалізацією, списуються в дебет рахунка 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій», а виручка — в кредит рахунка 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій».

Облік інвестицій, які утримуються з метою отримання спільного доходу або здійснення суттєвого впливу над об’єктом інвестування

Інвестор може здійснювати інвестиції також і з метою отримання спільного результату (вести спільну діяльність) або характер здійсненої інвестиції свідчить про те, що об’єкт інвестування перебуває під суттєвим впливом інвестора.

Підприємства, на яке інвестор може здійснювати значний вплив або контролювати його діяльність, називають асоційованим, дочірнім, спільним підприємством. Відносини між ними обумовлюють можливість однієї сторони (інвестора) контролювати або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оператив­них рішень іншої (об’єкта інвестування) і вони, таким чином, стають пов’язаними сторонами.

Свідченням наявності суттєвого впливу є: представництво в раді директорів або аналогічного керівного органу, участь у прийнятті рішень, взаємообмін персоналом та забезпечення підприємства необхідною технічною інформацією.

Такі фінансові інвестиції обліковуються за методом участі в капіталі, сутність якого полягає в тому, що балансова вартість інвестицій збільшується (зменшується) на суму відповідного збіль­шення (зменшення) частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування. Цей метод припиняють застосовувати з останнього дня місяця, в якому об’єкт інвестування перестає відповідати критеріям асоційованого, дочірнього або спільного підприємства.

Первинна вартість придбаної фінансової інвестиції оцінюється за собівартістю і відображається на рахунку 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі». Проте в подальшому, балансова вартість інвестицій повинна бути:

— зменшена на суму одержаних дивідендів пропорційно своєї частки;

— збільшена або зменшена на суму прибутку (або зменшена на суму збитку) одержаного об’єктом інвестування пропорційно своєї частки;

— збільшена або зменшена на суму будь-яких інших змін у власному капіталі об’єкта інвестування пропорційно своєї частки.

Отримані від асоційованого, дочірнього або спільного підприємства дивіденди обліковуються за дебетом рахунка 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» і кредитом 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі».

Якщо за результатами діяльності асоційованого, дочірнього або спільного підприємства отримано прибутки, то частка інвестора у прибутках такого підприємства відображається за кредитом рахунка 72 «Дохід від участі в капіталі», а якщо збитки — то за дебетом рахунка 96 «Втрати від участі в капіталі».

Будь-яке збільшення власного капіталу асоційованого, дочірнього або спільного підприємства відповідно до частки інвестора відображається також за кредитом рахунка зменшення 72 «Дохід від участі в капіталі», а зменшення — за дебетом рахунка 96 «Втрати від участі в капіталі».

Застосування цього методу обумовлене тим, що об’єкт інвестування перебуває у відносинах, які зумовлюють його безпосеред­ню залежність від інвестора у розмірі, пропорційному частці в статутному капіталі.

Приклад:

Підприємство володіє 30 % акцій іншого підприємства, тобто виступає пов’язаною стороною, що означає здійснення контролю над його діяльністю. Первісна вартість придбаних акцій становила 200 000 грн. Протягом року об’єктом інвестування отримано прибуток у розмірі 80 000 грн, проведена уцінка основних засобів в сумі 10 000 грн і виплачено дивіденди на суму 60 000 грн.

Балансова вартість інвестиції на кінець звітного періоду повин­на бути скорегована на суму:

частки інвестора в чистому прибутку об’єкта інвестування — 24 000 грн (80 000  30 %);

частки інвестора у зменшенні іншого додаткового капіталу (від уцінки основних засобів) об’єкта інвестування — 3000 грн (10 000  30 %);

частки інвестора у дивідендах — 18 000 грн (60 000  30 %) і становитиме:

Балансова вартість інвестиції на початок періоду	200 000
Частка інвестора в чис­тому прибутку	+ 24 000
		Частка інвестора в іншому капіталі	3000
		Частка інвестора у дивідендах	18 000
Балансова вартість інвестиції на кінець періоду	203 000

У бухгалтерському обліку операції з врегулювання суми інвестиції, яка обліковується за методом участі в капіталі, будуть відображені:

Збільшення вартості інвестиції на частку в чистому прибутку:

Д-т 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»	24 000
К-т 72 «Дохід від участі в капіталі»	24 000

Зменшення вартості інвестиції на частку в зменшенні іншого додаткового капіталу:

Д-т 96 «Втрати від участі в капіталі»	1000
К-т 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»	1000

Зменшення вартості інвестиції на частку отриманих дивідендів:

Д-т 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»	18 000
К-т 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»	18 000