Тема 9. Управління персоналом в міжнародних компаніях.

1. Кадрові стратегії міжнародних компаній.

2. Управління міжнародними колективами.

3. Стратегії підбору персоналу в міжнародних компаніях.

1. Кадрові стратегії міжнародних компаній.

Пітер Друкер, один з найвидатніших вчених в галузі управління, стверджує, що багатонаціональна компанія потребує від своїх менеджерів, щоб у світі, де бушують національні пристрасті, вони думали й поступали як міжнародні бізнесмени. Саме цей принцип – принцип глобального мислення – лежить в основі кадрових стратегій міжнародних компаній.

Можна виділити такі основні кадрові стратегії міжнародних компаній:

• стратегія глобального управління людськими ресурсами;

• стратегія підготовки менеджерів для міжнаціонального управління;

• стратегія пристосування системи кадрового менеджменту до національних особливостей країн, що приймають;

• стратегія мотиваційних та оціночних факторів;

Розробку своєї кадрової стратегії міжнародна компанія починає з вивчення потреб в кадрах для кожного зарубіжного підрозділу за різними категоріями, потім визначає свої пріоритети у відношенні кандидатур у відповідності з принципами кадрової політики (перевага місцевих або зарубіжних спеціалістів). В процесі роботи виникає потреба у підвищенні кваліфікації персоналу, його навчанні, просуванні по службі.

Важливою складовою кадрової стратегії міжнародних компаній є трудові відносини, перш за все відносини з профспілками країн, що приймають. Наприклад, в країнах, що розвиваються, досить висока ступінь невизначеності в цій галузі, сильні націоналістичні тенденції. В таких країнах міжнародні компанії намагаються максимально використати різні фактори зовнішнього середовища.

По перше, компанії впроваджують спеціальні системи оплати праці (політика більш високої заробітної плати в зрівнянні з національними компаніями). По-друге, розробляють спеціальні програми підвищення кваліфікації співробітників зарубіжних підрозділів, які передбачають відрядження з метою вивчення досвіду, спільні з представниками інших підрозділів семінари тощо. По-третє, залучають співробітників до управління компанією через володіння акціями. Такі дії дозволяють підвищити ступінь мотивації співробітників, рівень прибутковості, і, звичайно, благотворно впливають на імідж компанії.

Як правило, кадрова стратегія включає в себе такі розділи:

1. Пріоритет процвітання компанії.

2. Загальна політика компанії по всіх категоріях робітників (етноцентрична, поліцентрична, регіональна або геоцентрична).

3. Постановка загальних цілей по відношенню до людських ресурсів.

4. Заходи по зниженню напруження між адміністрацією підрозділів та підлеглими.

5. Розвиток атестаційних програм та програм з навчання персоналу.

6. Формування та розвиток мотиваційних принципів в управлінні персоналом.

Дослідження міжнародних компаній виявили п′ять основних різновидів кадрових стратегій. До них належать:

1. глобальна стратегія, яка передбачає поєднання різних стилів управління персоналом, визначення оптимального рішення кадрових проблем (притаманна дійсно глобальним компаніям з високим рівнем організації управління);

2. стратегія, в якій домінує головна компанія. Полягає в намаганні перенести всі елементи стилю управління персоналом на зарубіжні підрозділи (в основному використовується компаніями, що починають свою міжнародну експансію);

3. пристосування до умов кожного національного ринку (як правило, застосовують компанії на початкових етапах міжнародної діяльності);

4. стратегія нейтрального стилю керівництва, що приймається в різних культурах (застосовується при регіональному керівництві, тобто в країнах з невеликими культурними відмінностями, наприклад, в європейському, північноамериканському регіонах);

5. комбінована стратегія. Сполучає в собі глобальний та регіональний підходи (використовує більшість сучасних компаній).

необхідно відмітити, що у будь-якому випадку загальна стратегія в галузі управління персоналом повинна сполучатися із загальною корпоративною стратегією міжнародної компанії.