
- •Київ нухт 2011
- •Тема 1. Міжнародні компанії та їх роль в сучасному світі
- •Глобалізація світової економіки
- •Основні риси міжнародного бізнесу.
- •Рейтинг компаній по обсягу міжнародних операцій
- •Сутність, структура та особливості розвитку міжнародного менеджменту.
- •Країнний бізнес – міжнародний бізнес
- •Міжнародні компанії та їх роль в процесі глобалізації.
- •Тема 2. Зовнішнє середовище міжнародної компанії
- •Політичний, правовий та економічний аналіз зовнішнього середовища міжнародної компанії.
- •Структура аналізу зовнішнього середовища міжнародної компанії
- •Стартовий маркетинговий аналіз зовнішнього середовища.
- •Структура основних даних стартового маркетингового аналізу
- •Комплексний аналіз культурного зовнішнього середовища міжнародного підприємства.
- •3.1. Загальне поняття культури.
- •Основні чинники, що визначають культуру.
- •Політична система
- •Економічна система
- •Соціальна структура
- •Мови, які населення вважає рідними
- •Модель Гофстеда.
- •Оцінювання моделі Гофстеда
- •Цінності, пов’язані з роботою, для 20 вибраних країн
- •Тема 3. Стратегія розвитку міжнародного підприємства
- •Основні шляхи отримання прибутку підприємством від глобального розширення його діяльності.
- •1.1. Передача базових знань
- •1.2. Економія на місцезнаходженні компанії
- •1.3. Економія за рахунок кривої досвіду
- •Вибір підприємством стратегії його розвитку
- •Інтернаціональна стратегія
- •2.2. Мультинаціональна стратегія
- •Глобальна стратегія
- •Транснаціональна стратегія
- •Стратегії міжнародного бізнесу
- •Тема 4. Стратегія виходу підприємства на зовнішній ринок
- •Вибір ринку або країни розташування.
- •Метод перевірки списку
- •Диференціація глобальних умов зовнішнього середовища певної країни за р.Фармером-б.Річманом
- •Метод оцінювання пункту (Scoring-Models – оціночні моделі)
- •Визначення індексу Operation Risk Index (ori)) (операційного ризику) для Німеччини, Туреччини і Мексики
- •Послідовний метод оцінювання
- •Портфельний метод
- •Загальний висновок
- •2. Вибір форми виходу підприємства на зовнішній ринок Експорт
- •Проекти «під ключ»
- •Ліцензування
- •Франчайзинг
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •Спільні підприємства
- •Власні філії
- •Загальний висновок
- •Переваги та недоліки способів входження підприємства до іноземного ринку
- •3. Вибір часу виходу підприємства на міжнародний ринок
- •Тема 5. Стратегічні альянси
- •1. Основні відмінності стратегічних альянсів.
- •2. Організаційні аспекти побудови стратегічних альянсів.
- •Критерії вибору партнера по альянсу.
- •Основні переваги та недоліки стратегічних альянсів.
- •Тема 6. Організаційна побудова міжнародних компаній
- •1. Організаційні форми міжнародних компаній.
- •Основні структурні елементи міжнародних компаній
- •3. Рівні управління в міжнародних компаніях
- •4. Моделі управління акціонерними товариствами
- •5. Трансформація організаційних структур управління в міжнародних компаніях.
- •Тема 7. Злиття та поглинання компаній.
- •Сутність та історія злиття і поглинання.
- •2. Класифікація угод із злиття та поглинання.
- •3. Мотиви об’єднання компаній.
- •4. Причини невдалого об’єднання компаній.
- •Ризик невдач на різних стадіях злиття, на думку менеджерів об’єднаних компаній
- •Тема 8. Корпоративна культура та імідж міжнародної компанії.
- •Корпоративна культура як важливий аспект управління компанією.
- •2. Компоненти корпоративної культури. Корпоративний імідж.
- •Особливості реалізації принципів корпоративної культури в міжнародних компаніях.
- •Тема 9. Управління персоналом в міжнародних компаніях.
- •1. Кадрові стратегії міжнародних компаній.
- •Управління міжнародними колективами.
- •Стратегії підбору персоналу в міжнародних компаніях.
- •Заключна частина
- •Перелік скорочень
- •Перелік використаних джерел
- •1. Основні джерела
- •2. Додаткові джерела
- •Глосарій
Ліцензування
Ліцензійний договір – це передавання за винагороду, як правило обмеженого в часі, права використання промислових прав або передавання не захищених застосовуваних у господарському значенні знань і досвіду (ноу-хау у менеджменті і виробництві). Інакше кажучи, при укладанні ліцензійної угоди фірма надає право на нематеріальну власність іншій фірмі на визначений період, а ліцензіат (отримувач ліцензії), як правило, платить за це роялті ліцензіарові (ліцензієдавачу).
Виділяють 5 категорій нематеріальних активів:
1) патенти, винаходи, формули, процеси, конструкції, схеми;
2) авторські права, літературні, музичні або художні композиції;
3) франшизи, ліцензії, контракти;
4) торгові марки, фірмові назви, фабричні марки;
5) методи, програми, процедури, системи.
Ліцензійна винагорода набуває різноманітних форм, серед яких:
паушальна плата у формі паушальних ліцензій, періодичних паушальних виплат;
поточні плати (royalties), що можуть належати до обороту, кількості, прибутку;
обмін ліцензіями (cross licensing);
плата у формі участі в капіталі;
зворотні поставки ліцензіарові на вигідних умовах;
плата за послуги підтримки і сервісу;
доходи від продажу ліцензіарові сировини і напівфабрикатів, машин та обладнання.
З метою створення перешкод для того, щоб ліцензіат з третіх ринків виступав як конкурент стосовно до ліцензіара, його права використання обмежують у часі, просторі і здійснюють речові обмеження. Крім цього, часто домовляються про приховані обмежувальні умови щодо незахищеного ноу-хау.
Перевага ліцензійних договорів, що відіграють значну роль, особливо на підприємствах США, можливість отримання певного прибутку при дуже незначному ризику. При цьому можуть бути використані близькість ринку і, можливо, налагоджені зв’язки зі споживачами партнера з ліцензування, що, у свою чергу, полегшить входження товарів або послуг на відповідний ринок. На противагу створенню іноземних філій щодо ліцензійних угод не існує небезпеки експропріації урядом країни, що приймає, тому що не відбувається трансфер власності.
На відміну від іноземної філії, ліцензійні договори мають набагато більші проблеми з контролем при одночасно дуже обмежених можливостях впливу на ділову політику ліцензіата, і таким чином, знову ж таки зростає небезпека трансферу негативного іміджу ліцензіата на ліцензіара. До того ж їх недоліки – це пов’язані з можливою передачею ноу-хау проблеми, зумовлені збереженням таємниці. Ця небезпека особливо виражена у країнах з недостатнім захистом патентів.
Франчайзинг
Франчайзинг – вертикальна кооперація між самостійними з юридичної точки зору підприємствами на основі довготермінових боргових відносин. Це видача монопольним виробником кому-небудь ліцензії (франшизи) на виробництво або продаж товарів чи послуг під фірмовою маркою даної компанії. Франшизові виплати становлять залежно від галузі від 1% до 10 % від обороту. Компанія, що видає франшизи, зобов’язана навчити і постійно інформувати компанію, яка бере франшизи, і має право контролювати її підприємницьку діяльність. У багатьох випадках франшизер бере на себе і функцію постачання.