Послідовний метод оцінювання

Вихідний пункт послідовного методу оцінювання – створення переліку критеріїв для оцінювання доцільності підприємницької діяльності і визначення критичного мінімального або максимального значення для кожного критерію. Нарешті, окремі критерії оцінюють щодо їхньої важливості для кожної з досліджуваних країн, і країни, які мають вищі або нижчі значення виявлених граничних величин, викреслюють з поданого нижче розгляду (мал. 4.1).

Як приклад послідовного методу оцінювання можна використати оцінювання можливої діяльності компанії «Bosch» на ринку Китаю. Вихідний пункт – аналіз господарської ситуації країни. У зв′язку з тим, що прогнозоване економічне зростання становило 8,5 % на рік, воно було оцінено позитивно.

На другому етапі були проаналізовані демографічна структура, розподіл доходу, господарське і суспільне середовище. Разом з кількістю населення і його розвитком, кількістю домашніх господарств були проаналізовані демографічна структура населення і вікова структура. Як індикатори загальногосподарської ситуації були підсумовані поряд з розподілом доходу рівень інфляції, державна й іноземна заборгованість, інвестиційна і податкова квота (частка капіталовкладень у соціальному продукті і процент податків у соціальному продукті). Нарешті, особливе значення було надано політичному ризику, тому що якраз на зростаючих ринках часто існує недостатній правовий захист.

На третьому етапі було зроблене оцінювання характерних для галузі критеріїв. До них належать визначення потенціального попиту на холодильники і пральні машини та власні ринкові шанси. У зв′язку з високим рівнем зростання збуту в межах країни і широким обмеженням імпорту завдяки високим митним бар’єрам, ці критерії також були позитивно оцінені. Тому аналіз потреби було доповнено аналізом змагання важливих конкурентів, а також аналізом вирішальних для покупки факторів (наприклад, усвідомлення ціни або марки, дизайну, якості товару), що надають бажаних якостей товарові.

У результаті такого послідовного методу оцінювання діяльність в Китаї була визначена як доцільна. Переваги Китаю порівняно з іншими азіатськими країнами у високому потенціалі зростання ринку поряд з дуже низькими витратами. Крім цього, зростаючий освітній рівень було оцінено як конкурентну перевагу порівняно з іншими країнами.

Переваги даного методу полягають у тому, що на відміну від методу оцінювання пункту можуть бути розглянуті найменші вимоги до окремих критеріїв, до того ж найбільші та найменші оцінки не стираються через знаходження середнього значення. Перелік оцінних критеріїв і величина граничних величин можуть бути диференційовані відповідно до конкретної мети підприємства.

Портфельний метод

Під час портфельного аналізу припускають, що між можливостями і ризиками діяльності в окремій країні існує взаємозв’язок. Країни, щодо яких роблять оцінювання, можна помістити в двовимірну матрицю, причому можливі різні ключові виміри. При цьому Х.Мейснер і С.Гербер вибирають привабливість ринку і політичну стабільність країни, В.Карл і К.Бакхауз пропонують як виміри взяти привабливість ринку і ринкові бар’єри (мал. 4.2).

Ринкова привабливість	Значна	Ключові ринки	Ринки надії
	Незначна	Периферійні ринки	Ринки помірної активності ∕ Стагнуючі
		Низькі	Високі
Ринкові бар’єри

Малюнок 4.2. Портфельний аналіз вибору ринку або країни перебування

Практичне групування окремих країн відбувається, як і для BERI, на основі опитування експертів, причому можливе як загальне оцінювання обох ключових вимірів, так і їхня диференціація в окремі часткові критерії і завершальне узагальнення у кінцевий індекс.

Портфельний аналіз має вказувати на ті країни, в яких може бути отримана певна доходність при найменшому рівні ризику або певна дохідність при існуючому рівні ризику. Тому даний метод особливо ефективний для диверсифікації ризиків іноземної діяльності, причому він ідентифікує перелік країн, що відповідають прийнятному рішенню.