1.2. Економія на місцезнаходженні компанії

Необхідно відмітити, що країни відрізняються між собою цілою низкою показників – економічних, політичних, юридичних та культурних. Ці відмінності можуть збільшувати або зменшувати витрати на ділову діяльність. Крім того, з теорії міжнародної торгівлі відомо, що через відмінності у факторних затратах деякі країни мають конкурентну перевагу у виробництві певних продуктів. Наприклад, Японія є лідером у виробництві автомобілів та електронних приборів. США ведуть перед у виробництві фармацевтичних препаратів, програмного забезпечення комп’ютерів, біотехнологічних продуктів та фінансових послуг. Швейцарія лідирує у виробництві точних приладів та фармацевтичних препаратів.

Очевидно, що за наявності торгових бар’єрів та витрат на перевезення фірма виграє, розміщуючи свої операції по створенню цінності в тих місцевостях, де економічні, політичні й культурні умови, а також відносні факторні затрати найсприятливіші для здійснення цієї діяльності. Так, якщо найкращі дизайнери продукту мешкають у Франції, фірма повинна розмістити свою дизайнерську діяльність у цій країні. Якщо найпродуктивніша робоча сила для конвеєрних операцій проживає в Мексиці, складальні операції слід розташувати в цій країні. Якщо найкращі маркетологи перебувають у США, стратегія маркетингу має формулюватися у США. І так далі.

Фірми, які дотримуються такої стратегії можуть домогтися того, що називається економією на масштабах. Це поняття визначається як економія, одержана завдяки створенню цінності в оптимальному середовищі, незалежно від того, в якій країні це відбувається (враховуючи витрати на перевезення і торговельні бар’єри). Розташування діяльності по створенню цінності в оптимальному для цього місці може мати позитивні наслідки. Це може зменшити витрати на створення цінності і допомогти фірмі стати низькозатратною і ∕ або може сприяти фірмі у диференціюванні своєї товарної пропозиції від пропозицій конкурентів.

У теорії фірма, що домагається економії на місцезнаходженні, розподіляючи кожний зі своїх видів діяльності по створенню цінності за їхнім оптимальним розташуванням, повинна мати конкуренту перевагу щодо фірми, яка зосереджує всі види діяльності в одній місцевості. Вона повинна вміти краще диференціювати свою товарну пропозицію та зменшувати структуру витрат, ніж це робить її конкурент, що зосередив свою діяльність в одній-єдиній місцевості. У світі, де конкурентна боротьба загострюється дедалі більше, така стратегія може стати імперативом до виживання.

Але ситуація дещо ускладнюється, якщо до неї додати витрати на перевезення і торговельні бар’єри. Саме транспортними витратами та торговельними бар’єрами пояснюється прагнення багатьох американських фірм перемістити центр виробництва з Азії до Мексики. Мексика порівняно з багатьма азіатськими країнами має 3 очевидні переваги. По-перше, дешева робоча сила робить Мексику сприятливим місцем для трудомістких процесів виробництва. Останніми роками ставки зарплатні значно зросли в Японії, Гонконзі й на Тайвані, однак вони залишилися низькими в Мексиці. По-друге, близькість Мексики до США зменшує витрати на перевезення. Цей факт має особливе значення для виробів з високим коефіцієнтом «вага – цінність» (скажімо, для автомобілів). І, по-третє, Північно-американська угода з питань зон вільної торгівлі скасувала багато торговельних бар’єрів між Мексикою, США й Канадою, посиливши привабливість Мексики як виробничого плацдарму для північноамериканського ринку. Хоч додаткова цінність і витрати на створення цінності мають важливе значення, у прийнятті рішення щодо місця розташування необхідно враховувати й транспортні витрати та торговельні бар’єри.

У прийнятті рішення щодо розміщення виробництва необхідно враховувати ще й політичні та економічні фактори ризику. Навіть якщо країна виглядає за всіма стандартними показниками дуже привабливою для цього, за наявності в ній нестабільного або тоталітарного правління розміщувати виробничі потужності в ній не варто. Так само, якщо уряд країни дотримується неадекватної економічної політики, то, за всіх інших сприятливих умов, місцезнаходження виробництва в цій країні може бути недоцільним.