
- •Київ нухт 2011
- •Тема 1. Міжнародні компанії та їх роль в сучасному світі
- •Глобалізація світової економіки
- •Основні риси міжнародного бізнесу.
- •Рейтинг компаній по обсягу міжнародних операцій
- •Сутність, структура та особливості розвитку міжнародного менеджменту.
- •Країнний бізнес – міжнародний бізнес
- •Міжнародні компанії та їх роль в процесі глобалізації.
- •Тема 2. Зовнішнє середовище міжнародної компанії
- •Політичний, правовий та економічний аналіз зовнішнього середовища міжнародної компанії.
- •Структура аналізу зовнішнього середовища міжнародної компанії
- •Стартовий маркетинговий аналіз зовнішнього середовища.
- •Структура основних даних стартового маркетингового аналізу
- •Комплексний аналіз культурного зовнішнього середовища міжнародного підприємства.
- •3.1. Загальне поняття культури.
- •Основні чинники, що визначають культуру.
- •Політична система
- •Економічна система
- •Соціальна структура
- •Мови, які населення вважає рідними
- •Модель Гофстеда.
- •Оцінювання моделі Гофстеда
- •Цінності, пов’язані з роботою, для 20 вибраних країн
- •Тема 3. Стратегія розвитку міжнародного підприємства
- •Основні шляхи отримання прибутку підприємством від глобального розширення його діяльності.
- •1.1. Передача базових знань
- •1.2. Економія на місцезнаходженні компанії
- •1.3. Економія за рахунок кривої досвіду
- •Вибір підприємством стратегії його розвитку
- •Інтернаціональна стратегія
- •2.2. Мультинаціональна стратегія
- •Глобальна стратегія
- •Транснаціональна стратегія
- •Стратегії міжнародного бізнесу
- •Тема 4. Стратегія виходу підприємства на зовнішній ринок
- •Вибір ринку або країни розташування.
- •Метод перевірки списку
- •Диференціація глобальних умов зовнішнього середовища певної країни за р.Фармером-б.Річманом
- •Метод оцінювання пункту (Scoring-Models – оціночні моделі)
- •Визначення індексу Operation Risk Index (ori)) (операційного ризику) для Німеччини, Туреччини і Мексики
- •Послідовний метод оцінювання
- •Портфельний метод
- •Загальний висновок
- •2. Вибір форми виходу підприємства на зовнішній ринок Експорт
- •Проекти «під ключ»
- •Ліцензування
- •Франчайзинг
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •Спільні підприємства
- •Власні філії
- •Загальний висновок
- •Переваги та недоліки способів входження підприємства до іноземного ринку
- •3. Вибір часу виходу підприємства на міжнародний ринок
- •Тема 5. Стратегічні альянси
- •1. Основні відмінності стратегічних альянсів.
- •2. Організаційні аспекти побудови стратегічних альянсів.
- •Критерії вибору партнера по альянсу.
- •Основні переваги та недоліки стратегічних альянсів.
- •Тема 6. Організаційна побудова міжнародних компаній
- •1. Організаційні форми міжнародних компаній.
- •Основні структурні елементи міжнародних компаній
- •3. Рівні управління в міжнародних компаніях
- •4. Моделі управління акціонерними товариствами
- •5. Трансформація організаційних структур управління в міжнародних компаніях.
- •Тема 7. Злиття та поглинання компаній.
- •Сутність та історія злиття і поглинання.
- •2. Класифікація угод із злиття та поглинання.
- •3. Мотиви об’єднання компаній.
- •4. Причини невдалого об’єднання компаній.
- •Ризик невдач на різних стадіях злиття, на думку менеджерів об’єднаних компаній
- •Тема 8. Корпоративна культура та імідж міжнародної компанії.
- •Корпоративна культура як важливий аспект управління компанією.
- •2. Компоненти корпоративної культури. Корпоративний імідж.
- •Особливості реалізації принципів корпоративної культури в міжнародних компаніях.
- •Тема 9. Управління персоналом в міжнародних компаніях.
- •1. Кадрові стратегії міжнародних компаній.
- •Управління міжнародними колективами.
- •Стратегії підбору персоналу в міжнародних компаніях.
- •Заключна частина
- •Перелік скорочень
- •Перелік використаних джерел
- •1. Основні джерела
- •2. Додаткові джерела
- •Глосарій
1.2. Економія на місцезнаходженні компанії
Необхідно відмітити, що країни відрізняються між собою цілою низкою показників – економічних, політичних, юридичних та культурних. Ці відмінності можуть збільшувати або зменшувати витрати на ділову діяльність. Крім того, з теорії міжнародної торгівлі відомо, що через відмінності у факторних затратах деякі країни мають конкурентну перевагу у виробництві певних продуктів. Наприклад, Японія є лідером у виробництві автомобілів та електронних приборів. США ведуть перед у виробництві фармацевтичних препаратів, програмного забезпечення комп’ютерів, біотехнологічних продуктів та фінансових послуг. Швейцарія лідирує у виробництві точних приладів та фармацевтичних препаратів.
Очевидно, що за наявності торгових бар’єрів та витрат на перевезення фірма виграє, розміщуючи свої операції по створенню цінності в тих місцевостях, де економічні, політичні й культурні умови, а також відносні факторні затрати найсприятливіші для здійснення цієї діяльності. Так, якщо найкращі дизайнери продукту мешкають у Франції, фірма повинна розмістити свою дизайнерську діяльність у цій країні. Якщо найпродуктивніша робоча сила для конвеєрних операцій проживає в Мексиці, складальні операції слід розташувати в цій країні. Якщо найкращі маркетологи перебувають у США, стратегія маркетингу має формулюватися у США. І так далі.
Фірми, які дотримуються такої стратегії можуть домогтися того, що називається економією на масштабах. Це поняття визначається як економія, одержана завдяки створенню цінності в оптимальному середовищі, незалежно від того, в якій країні це відбувається (враховуючи витрати на перевезення і торговельні бар’єри). Розташування діяльності по створенню цінності в оптимальному для цього місці може мати позитивні наслідки. Це може зменшити витрати на створення цінності і допомогти фірмі стати низькозатратною і ∕ або може сприяти фірмі у диференціюванні своєї товарної пропозиції від пропозицій конкурентів.
У теорії фірма, що домагається економії на місцезнаходженні, розподіляючи кожний зі своїх видів діяльності по створенню цінності за їхнім оптимальним розташуванням, повинна мати конкуренту перевагу щодо фірми, яка зосереджує всі види діяльності в одній місцевості. Вона повинна вміти краще диференціювати свою товарну пропозицію та зменшувати структуру витрат, ніж це робить її конкурент, що зосередив свою діяльність в одній-єдиній місцевості. У світі, де конкурентна боротьба загострюється дедалі більше, така стратегія може стати імперативом до виживання.
Але ситуація дещо ускладнюється, якщо до неї додати витрати на перевезення і торговельні бар’єри. Саме транспортними витратами та торговельними бар’єрами пояснюється прагнення багатьох американських фірм перемістити центр виробництва з Азії до Мексики. Мексика порівняно з багатьма азіатськими країнами має 3 очевидні переваги. По-перше, дешева робоча сила робить Мексику сприятливим місцем для трудомістких процесів виробництва. Останніми роками ставки зарплатні значно зросли в Японії, Гонконзі й на Тайвані, однак вони залишилися низькими в Мексиці. По-друге, близькість Мексики до США зменшує витрати на перевезення. Цей факт має особливе значення для виробів з високим коефіцієнтом «вага – цінність» (скажімо, для автомобілів). І, по-третє, Північно-американська угода з питань зон вільної торгівлі скасувала багато торговельних бар’єрів між Мексикою, США й Канадою, посиливши привабливість Мексики як виробничого плацдарму для північноамериканського ринку. Хоч додаткова цінність і витрати на створення цінності мають важливе значення, у прийнятті рішення щодо місця розташування необхідно враховувати й транспортні витрати та торговельні бар’єри.
У прийнятті рішення щодо розміщення виробництва необхідно враховувати ще й політичні та економічні фактори ризику. Навіть якщо країна виглядає за всіма стандартними показниками дуже привабливою для цього, за наявності в ній нестабільного або тоталітарного правління розміщувати виробничі потужності в ній не варто. Так само, якщо уряд країни дотримується неадекватної економічної політики, то, за всіх інших сприятливих умов, місцезнаходження виробництва в цій країні може бути недоцільним.