2. Модель Гофстеда.

Найвідоміше дослідження зв′язку культури з цінностями, пов’язаними з роботою, було здійснене Гертом Гофстедом. Працюючи психологом у компанії «ІВМ», Гофстед збирав дані про ставлення працівників до роботи та до цінностей, пов’язаних з нею. За період 1967-1973 рр. було зібрано дані щодо 100000 працівників. На підставі цих даних вдалося порівняти різні аспекти культури у 40 різних країнах світу. Гофстед виділив 4 аспекти, за якими, на його думку, розрізняються культури, - нерівність можливостей, ставлення до невизначеності, індивідуалізм ∕ колективізм та маскулінізм ∕ фемінізм.

Аспект нерівність можливостей стосується того, як суспільство ставиться до факту, що всі люди мають неоднакові фізичні та інтелектуальні можливості. За Гофстедом, культури з високим ступенем нерівності можливостей існують у тих країнах, де індивідуальна нерівність із часом перетворюється на нерівність по відношенню до влади й добробуту. Культури з низьким ступенем нерівності можливостей зустрічаються в суспільствах, які намагаються максимально подолати згадані явища.

Аспект індивідуалізм ∕ колективізм стосується відносин індивіда зі своїми колегами. В індивідуалістичних суспільствах зв’язки між індивідами слабкі, а індивідуальна свобода й індивідуальні досягнення високо цінуються. У суспільствах, де зроблено наголос на колективізмі, зв’язки між індивідами дуже тісні. В таких суспільствах люди народжуються членами колективів, як, скажімо, сім’я у її широкому розумінні, і вважається, що кожен повинен обстоювати інтереси свого колективу.

Ставлення до невизначеності характеризує те, якою мірою різні культури готують своїх представників до сприйняття неоднозначних ситуацій і передбачають толерантне ставлення до невизначеності. Представники культур з нетерпимим ставленням до невизначеності високо цінують гарантії зайнятості, заздалегідь відомі схеми розвитку кар’єри, пільги при виході на пенсію тощо. Вони також відчувають велику потребу в законах і правилах. Вважається, що менеджер повинен віддавати чіткі й точні інструкції та суворо контролювати ініціативи своїх підлеглих. Культури з терпимим ставленням до невизначеності характеризуються високим рівнем готовності до ризику й менш негативно-емоційним ставленням до змін.

Аспект маскулінізм ∕ фемінізм характеризує зв′зок між гендерними та робочими ролями представників різної статі. У маскуліністичних культурах гендерні ролі строго диференційовано, і культурні ідеали визначаються традиційно «чоловічими цінностями», такими, як досягнення та ефективне використання влади. У феміністичних культурах гендерні ролі менш явно диференційовані, а ставлення до чоловіків і жінок на тій самій роботі майже не відрізняється.

За кожним із 4 аспектів Гофстед розробив спеціальний індекс, який міг набувати значення від 0 до 100. Значенню 100 відповідали максимальний рівень індивідуалізму, максимальна нерівність можливостей, максимально нетерпиме ставлення до невизначеності та максимальний рівень маскулінізму. Гофстед підрахував середній бал для працівників кожної країни. Результати підрахунків, що стосуються понад 20 країн, зведено у табл. 2.3. Окрім, іншого, ці дані свідчать, що західні держави, такі, як США, Канада і Велика Британія, характеризуються максимальними показниками за шкалою індивідуалізму та мінімальними – за шкалою нерівності можливостей. На іншому боці спектра опинилася група латиноамериканських та азіатських країн, що ставлять колективізм вище індивідуалізму й характеризуються нерівністю можливостей. Із табл. 2.3 ми можемо також дізнатися, що культура Японії характеризується різко негативним ставленням до невизначеності та високою маскуліністичністю. Ці дані загалом збігаються з уявленням про Японію як країну, де домінують чоловіки, а негативне ставлення до невизначеності виявляється через інститут довічного працевлаштування. Натомість культури Швеції та Данії характеризуються толерантним ставленням до невизначеності і низькою маскуліністичністю (тобто «жіночим» цінностям тут приділяють значну увагу).