6.4. О6лік стану I рухомості запасів

У процесі розробки родовищ корисних копалин за ступенем підготовленості до видобутку балансові запаси, як вже відзначалося, розподіляють на вихідні, промислові, розкриті, підготовлені та готові до виймання.

Вихідними балансовими називають запаси із числа затверджених ДКЗ, прийняті за проектом гірничого підприємства на момент введення його в експлуатацію в межах технічних кордонів або гірничого відводу, наданого підприємству.

Промисловими запасами називається частина балансових, яка підлягає вилученню iз надр згідно з проект або планом розвитку гірничих робіт.

До розкритих запасів корисних копалин належать запаси, для розробки яких при підземному способі не потрібно споруджувати додаткових капітальних гірничих виробок (рис. 6.10.), а при розробці відкритим способом проведено всі необхідні роботи з розкриття родовища (ділянки), пройдено дренажні виробки, траншеї або з'їзди, нарізано уступи для укладання транспортних шляхів, видалено розкривні породи (рис. 6.11).

Підготовленими називається частина розкритих запасів, яка при підземній розробці підсічена основними, підготовчими виробками i не потребує для виймання проведення додатково підготовчих виробок (див. рис. 6.10) при відкритій розробці – залишилися незачищеними від породи, яка залишилася на уступах після екскавації розкриву (див. рис. 6.11).

Готовими до виймання називається частина підготовлених запасів, вилучення яких при підземному способі проведено всі підготовчі та нарізні виробки (див. рив. 6.10), а при відкритому – виконано повну зачистку (див. рис. 6.10).

Гірничо-видобувні підприємства зобов'язані систематично вести облік стану i рухомості запасів корисних копалин з метою визначення забезпеченості шахти (кар’єру) кожною категорією запасів.

Рис. 6.10. Схема визначення розкритих (3), підготовлених (2), готових до виймання (1) запасів при підземній розробці рудного покладу.

Рис. 6.11. Схема визначення розкритих, підготовлених і готових до виймання запасів у кар’єрі: 1 – розвал гірської маси; 2-4 – запаси, відповідно готові до виймання, підготовлені і розкриті; Б – запобіжна берма; - тимчасовий цілик.

В о6ліку відображаються: фактичний стан запасів (кількість, якість i просторове розміщення корисних копалин у надрах) у межах кожного експлуатаційного блока або ділянки; ступінь підготовленості запасів до видобутку на кінець звітного періоду; кількісні та якісні зміни в запасах, пов’язані з уточненням геологічних контурів, щільності, вологості та вмісту корисного компонента, зміною проектних меж ділянок, які підлягають відпрацюванню, переходом запасів з однієї категорії до іншої та відпрацювання запасів. Облік сприяє раціональному плануванню гірничих робіт і оптимальному забезпеченню їх запасами різних категорій.

Облік стану і рухомості запасів проводиться як за звітний період (квартал, півріччя, рік), так і з початку розробки родовища маркшейдерською та геологічною службами гірничовидобувних підприємств. Вихідними даними для нього є:чна документація, результати замірів гірничих робіт, випробування і хімічні аналізи та інша геологічна документація. Обліку підлягають основні і супутні корисні копалини, які знаходяться на балансі запасів гірничовидобувного підприємства.

Вихідними запасами горизонту, уступу, поверху є запаси, передбачені технічним проектом розробки родовища. Вони коригуються в результаті уточнення геологічних контурів покладів, щільності та вологості корисних копалин і вмісту в них корисного компонента. Всі зміни запасів (погашення балансових запасів, переведення їх з однієї категорії в іншу тощо) вносяться у відповідну маркшейдерську документацію, яка ведеться протягом всього періоду експлуатації.