4.6 Маркшейдерське обслуговування буровибухових робіт.

Буровибухові роботи на кар’єрах виконуються окремими свердловинами, груповими свердловинами або масовими вибухами. Найбільш поширеним на сьогодні способом є підривання блоків довжиною 100÷200 м і в поперечнику в розмірі ширини уступу. Маркшейдерські роботи при цьому будуть такі:

1. підготовка графічної та аналітичної документації для складання проекту вибухових робіт;

2. перенесення проектного положення свердловин на уступ;

3. зйомки гирла свердловин, що вибурені в межах вибухового блоку, і контрольного вимірювання глибини свердловин;

4. зйомки схилів уступів та бортів кар’єру, будівель і споруд, що розміщенні в безпосередні близькості від меж небезпечної зони;

5. складання плану блока в масштабі 1:500÷1:1000 з нанесенням на ньому свердловин, їхньої глибини і позначки гирла, верхніх та нижніх майданчиків, схилів уступів, позначок бровок, меж блоку, геологічних контактів порід, великих шпар та геологічних порушень, меж зони розльоту уламків та предметів, що розташовані в ній. Плани блоків доповнюються вертикальними перерізами по І ряду свердловин з нанесенням контуру схилу та літологічного складу порід.

Після підривання свердловин виконують маркшейдерську зйомку, за результатами якої визначають кути розвалу і обсяги підірваної гірничої маси, лінію відколення та коефіцієнт розрихлення.

Кінцеву кількість підірваної гірничої маси визначають після прибирання підірваної маси, зйомки і нанесення на план та вертикальні перерізи нового положення верхнього та нижнього майданчиків, бровок і схилів уступу. Зйомка виконується способом ординат або тахеометричним.

Розділ 5 геометризація родовищ корисних копалин

5.1. Суть I завдання геометризації родовищ корисних копалин

Форма, умови залягання й розміщення в надрах компонентів твердих корисних копалин мають досить різноманітну, часто дуже складну, але цілком визначену геометрію. Виявити й виразити цю геометрію з певним ступенем точності - одне з головних завдань геометрії надр.

Під геометризацією родовищ корисних копалин розуміють сукупність спостережень, вимірювань, обчислювальних i графічних робіт, що мають на меті отримати геометричне вираження форм і властивостей корисних копалин, умов їх залягання та процесів, що відбуваються або відбувалися в надрах.

Якщо на маркшейдерських планах i розрізах не будуть зображені форма покладу,що розробляється, та умови залягання, розміщення запасів корисних копалин, різновидів і компонентів цього покладу, то не можна правильно спроектувати виконати будівництво гірничого підприємства, вибирати систему розробки родовища, вести розвідувальні та гірничі роботи.

Нову наукову дисципліну, яка займається геометризацією родовищ, П.К. Соболевський на відміну від гірничої геометрії назвав геометрією надр.

Геометрія надр спирається на безпосередні геологічні спостереження i геодезично-маркшейдерські зйомки, що виконуються в оголенні гірських порід на земній поверхні, у різник гірничих виробках; на дані розвідувальних 6урових свердловин, геофізичні спостереження та лабораторні дослідження.

Практичне значення геометрії надр полягає в тому, що вона може зобразити і з потрібною точністю графічно виразити на кресленні все те, що було об’єктом розвідки і що потрібно для раціонального освоєння надр.

Математична обробка інформації, моделювання родовищ на ЕОМ i прогнозування розміщення показників на сусідні ділянки дали змогу оперативно знаходити оптимальні напрямки розв'язання завдань комплексного освоєння надр з урахуванням геологічних, технологічних та економічних факторів.

У ході виконання геологорозвідувальних робіт нагромаджується велика кількість даних, що характеризують форму та умови залягання корисних копалин, їх різноманітні якісні показники. Характер розподілу показників корисних копалин може бути виражений аналітично (у вигляді функціональної залежності), таблично або графічно.

Аналітичне або математичне моделювання не завжди можливе. Табличний спосіб зручний для подання даних, але не зручний для узагальненого виявлення закономірностей їх розміщення в просторі. За допомогою графічного способу вдається простими засобами й методами геометричного моделювання закономірності просторового розподілу показника, що досліджується, будуючи гірничогеометричні графіки або плани.

Основними завданнями геометризації родовищ на сучасному етапі є розробка методів складання геометричних моделей, що наочно відображають закономірності розміщення структурних i якісних показників родовища корисних копалин.

Гірничогеометричні графіки поділяють на структурні та якісні.

Структурними називаються гірничогеометричні графіки, які дають наочне просторове уявлення про форму, елементи й умови залягання порід, геологічні порушення та інші геометричні особливості покладу. Це гіпсометричні плани покрівлі i підошви покладу. Це гіпсометричні плани покрівлі і підошви покладу, ізолінії потужності, ізоглибини залягання, ізогіпси поверхні водотривкого горизонту, поверхні тектонічного порушення тощо.

Якісними називаються гірничогеометричні графіки, що дають наочне просторове уявлення про характер зміни якісних властивостей корисних копалин, вміст корисних або шкідливих компонентів у них, тріщинуватість, пористість, міцність того чи іншого шару гірських порід.

Креслення в разі геометризації форм, властивостей і процесів повинні бути побудовані з урахуванням усієї здобутої інформації, що є основою для розв’язання комплексу питань регіональної розвідки й розробки родовищ.

Залежно від етапу вивчення родовища, конкретних завдань і масштабів складання гірничогеометричних креслень розрізняють регіональну, детально-розвідувальну та експлуатаційну геометризацію родовищ. Регіональна геометризація виконується в дрібних масштабах (1:50000 – 1:500000) за даними пошукових робіт, космічної, аерофотографічної, геологічної і геодезичної зйомок. Вона дає змогу робити широкі узагальнення і загальні прогнози, визначати райони, перспективні для подальшої розвідки родовищ. Детально-розвідувальна геометризація виконується в масштабах від 1:5000 до 1:50000 на основі даних детальної розвідки. До експлуатаційної геометризації вдаються в масштабах 1:1000 – 1:5000. Її проводять на підставі матеріалів детальної розвідки і гірничогеологічної інформації, здобутої під час проведення підготовчих та очисних гірничих робіт.

Гірничогеометричні графіки при геометризації будують у проекції на горизонтальну, похилу та вертикальну площини. Вибір площини проекції визначається кутом падіння й призначенням графіка. Найчастіше їх будують у проекції на горизонтальну площину і називають планами.