2. Види адміністративних процедур

1) В залежності від типу правовідносин:

-- Провадження за заявою суб'єкта звернення (заяви, щодо реалізації суб'єктами своїх прав, інтересів та обов'язків)

-- Провадження за ініціативою суб'єкта владних повноважень

-- Провадження, щодо реалізації статусу державного службовця

-- Провадження, щодо реалізації громадянами їх прав та обов'язків на участь в управлінні публічними справами, незаявного характеру (пропозиція).

До адміністративних проваджень заявного характеру відносять:

А) Надання адміністративних послуг: легалізаційні (встановлення певного факту, легалізація певних прав та обов'язків, легалізація правового суб'єкта або змін).

Реєстрація, як вид легалізації, завжди пов'язана із внесенням відповідних відомостей до певного реєстру (єдиний реєстр юридичних осіб та ФОП)

Реєстр - відповідна база даних, яка ведеться спеціально уповноваженим органом - суб'єктом владних повноважень, у встановленому законом порядку, в який заносяться відповідні дані про факт або певний суб'єкт.

Б) Легалізація фактів, що мають юридичне значення (укладення, розірвання шлюбу, місця проживання, народження чи смерті...)

В) Реєстраційні провадження, щодо забезпечення реалізації конкретних прав та свобод (об'єднань громадян, підприємницької діяльності, прав на нерухомість, підприємницької діяльності прав на нерухомість тощо.)

Дозвільні провадження - держава з метою забезпечення реалізації прав, свобод та інтересів відповідних суб'єктів права надає заявникам відповідний дозвіл.

Види дозвільний проваджень:

А) Ліцензійні провадження

Б) Надання спеціальних дозволів в сфері підприємницької діяльності

В) Дозвільні провадження в сфері органів внутрішніх справ.

Г) Надання інших дозволів

Провадження за ініціативою суб'єкта владних повноважень - регламентовані адміністративно-процесуальними нормами дії суб'єкта владних повноважень, щодо видання актів здійснення контролю (нагляду) та забезпечення законності, а також заходів адміністративного примусу

Індивідуальні акти спрямовані на реалізацію прав та обов'язків суб'єкта владних повноважень.

Контрольно-наглядові провадження. Такі провадження характеризуються тим, що перелік суб'єктів владних повноважень, які можуть ініціювати та здійснювати контрольно-наглядові функції обмежений та чітко визначений чинним законодавством.

Контрольні повноваження:

-- Повноваження в сфері фінансового контролю.

-- Податковий контроль

-- Статистичний контроль

-- Митний контроль

Провадження, щодо застосування заходів адміністративного примусу:

-- Притягнення до адміністративної відповідальності

-- Попередження правопорушень

-- припинення правопорушень

Переважна більшість всіх адміністративних проваджень закінчуються прийняттям відповідного акту.

Нормативно-правові акти в системі публічної адміністрації зустрічаються дуже рідко. Зазвичай це акти змішаного характеру, в яких містяться індивідуальні приписи.

Окрема група нормативно-правових актів має індивідуальний характер. але не відносяться до окремих видів проваджень (внутрішньо-організаційні, щодо реалізації внутрішньо технічних операцій).

Загальні риси проваджень, щодо видання актів:

-- Суб'єктний склад (суб'єкти публічної адміністрації). Громадяни інші суб'єкти приватного права приймають участь у таких проваджень в якості перекладачів, консультантів тощо. В деяких випадках громадські обговорення є обов'язковими.

Громадські ради складаються з представників громадських організацій.

Стадії видання актів:

-- Розробка проекту

-- Внесення проекту

-- Розгляд та ухвалення акту

-- Звернення до виконання та виконання акту (оприлюднення акту)

Загального кодифікованого переліку вимог до актів управління не існує.

Ст. 2 ч. 3 КАСУ встановлює перелік вимог до актів суб'єктів владних повноважень:

-- Видаються на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

-- Видаються з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

-- Видаються обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин.

-- Безсторонньо або неупереджено.

-- Добросовісно.

-- Розсудливо.

-- З дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

-- Пропорційна, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями на досягнення яких спрямоване це рішення.

-- З урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення

-- Своєчасно, тобто протягом розумного строку

Державна реєстрація актів регулюється указом Президента України "Про державну реєстрацію актів міністерств та інших органів виконавчої влади"

Рішення проходить експертизу, відбувається присвоюється реєстраційний номер та вноситься в реєстр НПА.

Реєструються нормативно-правові акти, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян, або мають міжвідомчий характер. Тобто не реєструються внутрішні акти (оперативно-розпрядчі, акти про звільнення/ прийняття на роботу, акти яким доводяться до виконавців рішення вище стоячих органів).

Суб'єктами реєстрації є орган, який прийняв акт та відповідний орган міністерства юстиції.

Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади реєструє сам Мінюст, акти органів АРК - головне управління юстиції АРК, акти органів обласного рівня - обласні управління юстиції, акти органів районних адміністрацій - районні управління юстиції.

Протягом 5 днів видавник подає акт (у 3 екземплярах) для реєстрації у відповідний орган. Якщо акт містить норму, яка стосується інших органів до нього додається акт погодження. Також до акту додається: обґрунтування, відомість з законодавства щодо цього питання. Державна реєстрація проводиться протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем надходження. Такий термін може бути продовжено, але не більше ніж на 10 робочих днів.

Причини, через які може бути відмовлено у реєстрації акту:

-- Невідповідність нормам державного та міжнародного законодавства

-- Невідповідність законодавству про мови

-- Порушення правила діловодства

-- Порушує правила погодження регуляторних актів (відповідність ЗУ "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності")

-- Неузгодженні у встановленому порядку

-- Викладено з порушенням правил правопису та норм проектувальної техніки

-- Неузгодження з дорученням даним видавнику

-- Порушує чи обмежує права, свободи та законні інтереси суб'єктів приватного права ч покладає на них не передбачені законом обов'язки

Відмову у реєстрації акту може бути оскаржено суб'єктам видання акту, в тому числі до вище стоячого органу юстиції.

У разі відмов в реєстрації акт підлягає скасуванню в 5-ти денний термін.

Після реєстрації акту видавники направляють акти до наступної процесуальної стадії на опублікування (оприлюднення).

Рішення про державну реєстрацію акту може бути скасовано.

Підстави скасування рішень про реєстрацію акту:

-- Зміна обставин

-- Набрання законної сили рішенням суду, яким акт визнано протиправним

-- Зупинення регуляторного акту в порядку визначеному чинним законодавством

-- Одержання висновку органів юстиції, щодо невідповідності акту міжнародним стандартам захисту прав особи

-- Невнесення в місячний термін змін до акту пов'язаних із змінами актів вищої юридичної сили.

Можливі й інші підстави скасування рішення про реєстрацію акту.

Реєстрація скасовується тим органом, який реєстрував акт. Таке скасування реєстрації можна оскаржити. Через 15 днів після скасування реєстрації акт має бути виключений з державного реєстру. Через 5 днів після отримання суб'єктом видання повідомлення про виключення акту з державного реєстру акт має бути скасований видавцем.

Доведення актів до відома виконавця.

Указ Президента України "Про офіційне оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" та указ Президент "Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені офіційний вісник України".

Акти, які повинні бути офіційно оприлюдненні:

Всі акти Президента та КМУ оприлюднюються не пізніше ніж у 15-денний строк.

Опублікування акту не пов'язана з набранням акту юридичної сили.

Загальне правило набрання чинності:

Акти ВРУ та Президента набирають чинності через 10 днів з дня прийняття акту, якщо інше не передбачено законом, але не раніше дня оприлюднення.

Акти КМУ набирають чинності з дня прийняття, а ті що стосуються прав та обов'язків громадян - після офіційного оприлюднення.

Безпосереднє доведення до виконавця застосовується у випадках, коли акт не має значення для прав та обов’язків інших осіб. Акти, які стосуються конкретного виконавця набираються чинності з моменту отримання їх виконавцем, якщо інше не передбачено самим актом. Кадрові акти набирають чинності з моменту прийняття.

Оприлюднення може бути офіційне:

-- Опублікування, тобто публічне оголошення тексту акта

-- Офіційне оприлюднення без опублікування, тобто безпосереднє доведення до відому.

Окремі провадження

Процедура видання актів КМУ.

Дане питання регулюється Регламентом КМУ.

Акти, які видаються КМУ:

-- Постанови - акти нормативного характеру

-- Розпорядження

Постанови можуть затверджувати положення, статути, порядки, регламенти, правила, методики та інші. Постанови також видаються з приводу приєднання до міжурядових договорів.

Розпорядження - індивідуальний акт, який приймається з організаційно-розпорядчих питань. Такими актами затверджують концепції. плани, програми, утворюються групи, консультативні органи, передається майно.

Постанови публікуються в Урядовому кур'єрі а офіційному віснику КМУ. Постанови набирають чинності з моменту офіційного опублікування або пізніше, якщо це передбачено постановою; розпорядження - з моменту прийняття. Дата видання - дата прийняття на засіданні уряду. Акти КМУ розміщуються на офіційному веб-сайті уряду.

Стадії прийняття:

-- Підготовка

Акти КМУ ініціюються на виконання Законів, актів доручень Президента актів самого КМУ, доручень прем'єр міністра України.

Ініціативою щодо прийняття актів члени КМУ, ВРУ, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів АРК, обласні адміністрації, державні комісії.

Основні суб'єкти підготовки акту:

-- Основний розробник - ініціатор, той суб'єкт, який вносить проект акту на розгляд КМУ. Головним розробником є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою.

-- Розробники

-- Заінтересовані особи

Всі акти перевіряються на відповідність національному та міжнародному законодавству, про що даються відповідні довідки.

Після розробки акту відбувається його погодження та консультація.