
- •Лекція 1. Предмет вікової і педагогічної психології
- •1.Предмет вікової психології
- •2. Предмет педагогічної психології
- •3. З історії вікової і педагогічної психології
- •4. Методи вікової та педагогічної психології.
- •Тема лекції 2. Методологія та організація наукових досліджень з вікової та педагогічної психології
- •Cхема щоденника спостереження.
- •Лекція 3. Закономірності та динаміка психічного розвитку й формування особистості в онтогенезі
- •1. Загальне поняття про психічний розвиток
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини
- •Стадії життєвого шляху особистості за е. Еріксоном
- •3. Психічний розвиток і навчання
- •Лекція 4. Психічний розвиток дитини дошкільного дитинства
- •Психологія немовлячого періоду.
- •Ранній вік (2-3 рік життя).
- •3. Дошкільний вік.
- •Лекція 5. Психічний розвиток та формування особистості в молодшому шкільному віці
- •1. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання.
- •2. 3Aгальні психологічні особливості молодших школярів.
- •3. Розвиток пiзнавальних процесiв у молодших школярiв.
- •4. Формування особистостi молодшого школяра
- •Лекція 6. Психологічні особливості розвитку та формування особистості в підлітковому віці
- •Загальна характеристика підліткового віку.
- •Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці.
- •3.Криза особистості підлітка.
- •Тема лекції 7. Психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці
- •1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників
- •2. Розумовий розвиток у старшому шкільному віці
- •3. Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці
- •4. Проблема сенсу життя в ранньому юнацькому віці
- •Тема лекції 8. Вік дорослості. Особливості розвитку зрілої особистості. Психологія пізнього віку
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості
- •2. Розвиток психічних процесів у період дорослості
- •3. Психосоціальний розвиток дорослих
- •4. Кризи віку дорослості
- •Лекція № 9: Психологія виховання і самовиховання як цілеспрямованого процесу формування особистості
- •2. Виховання як формування цілісної особистості
- •Поняття про моральність
- •Критерії оцінки вихованості учнів
- •Шкала оцінювання рівня вихованості особистості
- •4. Вікові аспекти виховання
- •Лекція 10. Психологія учіння, як специфічної форми самостійної пізнавальної діяльності людини
- •1. Поняття про учіння.
- •2. Історія психології учіння
- •3. Види учіння та структура учбової діяльності учнів
- •4. Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
- •5. Неуспішність, її причини та запобігання
- •Леція № 11: Психологія навчання і психологічні умови її оптимізації в школі
- •1. Поняття про навчання та його психологічні механізми
- •2. Психологічний погляд на дидактичні принципи
- •3. Класифікація навчання
- •4. Психологічні основи змісту навчання
- •Лекція 12. Психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
- •Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності
- •3. Структура педагогічних здібностей
- •4. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
- •5. Стилі педагогічної діяльності
- •Лекція 13. Психологічні основи використання тзн у навчальній діяльності
- •1. Поняття про технічні засоби навчання (тзн).
- •2. Особливості організації навчального процесу з використанням тзн.
- •3. Вплив тзн на психічний розвиток учнів.
- •4. Програмоване навчання.
Лекція 4. Психічний розвиток дитини дошкільного дитинства
Дошкільне дитинство включає такі періоди: немовлячий – до року; ранній вік – 2-3 роки життя; дошкільний вік – 4-6-й роки життя (4 рік – молодший дошкільник, 5 рік – середній дошкільник, 6 рік – старший дошкільник).
Психологія немовлячого періоду.
Анатомо-фізіологічні показники розвитку новонародженого (від народження до 1 місяця). Дитина, з’явившись на світ, сповіщає про це оточуючих своїм криком. Це перший критичний період розвитку дитини – період новонародженості. Криза новонародженості – це проміжний період між утробним (пренатальним) та поза утробним (постнатальним) способом життя. Перехід до нового способу існування забезпечується тільки дорослим.
Новонароджена дитина має такі анатомо-фізіологічні ознаки: вага – 3-4 кг, довжина тіла – 50-58 см., м’язи та зв’язки ще дуже слабкі, кісті не зміцнілі, не сформовані нервові механізми, що забезпечують рухи рук і самостійне пересування дитини. Вага головного мозку становить 370-400 г. з перших днів життя у дитини функціонує система безумовних рефлексів: харчових, захисних та орієнтувальних. Найважливішими з них, є ті, що регулюють внутрішнє середовище організму – дихання, кровообіг, температуру тіла, рефлекс на положення тіла під час годування. До захисних рефлексів належать – зажмурення очей від яскравого освітлення, рефлекс чіпляння у відповідь на тактильне подразнення долоні малюка, хапання, плавання (атавістичний рефлекс).
Основи соціалізації дитини в ранньому віці. Процес бондінгу (емоційного зв’язку новонародженого з батьками) - фундамент майбутніх стосунків. Це поглажування, погойдування, дотикання до маляти, ніжне вербальне загравання сприяють налагодженню між дитиною і батьками емоційного родинного взаємозв’язку.
Психічний розвиток новонародженого. Мозок продовжує розвиватися, але відчуття дитини не диференційовані: нерозривно пов’язані з емоціями. Основним пізнавальним органом маляти у перші місяці його життя є ротик, а пов’язані з харчуванням рухи найбільш сформовані й енергійні, в процесі годування бере участь широкий комплекс рефлексів: нюхових, смакових, температурних, тактильних – що позитивно впливає не лише на її швидкий фізичний, а й на психічний розвиток.
На 2-3 тижні життя з’являється слухове зосередження (різкий звук викликає зупинку рухів, дитина завмирає). На 3-4 тижні така ж реакція виникає на голос людини, дитина повертає голову в бік джерела звуку. На 4-5 тижні з’являється зорове зосередження, дитина затримує погляд на яскравому предметі.
Стійке зорово-слухове зосередження викликає в дитини перші позитивні емоції (наприклад при наданні тілу дитини вертикального положення).
«Комплекс пожвавлення» - це емоційно-позитивна реакція, яка виникає, коли мати нахиляється до маляти, у дитини з’являється посмішка, вона глибоко дихає, інтенсивно перебирає ручками і ніжками. Це перша соціальна реакція дитини, яка з’являється на початку 2-го місяця життя дитини. Комплекс пожвавлення знаменує собою кінець новонародженості і початок нової стадії розвитку – стадії немовляти (з 2 місяця до 1 року).
Ріст здорової дитини-немовляти за перший рік життя становить 80-90 см. Вага – 9-10 кг. Інтенсивно розвивається нервова система, вага мозку до кінця першого року життя 850-900 г. швидко розвиваються аналізатори. Соціальна ситуація сумісного життя дитини з матір’ю призводить до виникнення нового типу діяльності – безпосереднього емоційного спілкування дитини і матері, яке повинно носити емоційно-позитивний характер. Перша потреба, яка формується у дитини, - це потреба в іншій людині. Дефіцит спілкування в немовлячому віці має негативний вплив на все наступне психічне життя дитини. Відсутність вражень, емоційного контакту з дорослими призводить до затримки рухового, розумового і фізичного розвитку, це явище називається – госпіталізм.
Здорова дитина в 3-4 місяці дитина розрізняє інтонації дорослого, починає реагувати на різні кольори, в 5-6 місяців захоплює рукою предмети та маніпулює ними, сидить без підтримки дорослого; в 8 місяців сідає без сторонньої допомоги; в 9 місяців починає повзати; в 10-11 місяців намагається ходити, тримаючись однією рукою. Наприкінці першого року життя дитина розуміє до 20 слів, вимовляє свої перші слова (мамо, тато, дай, на) слів може бути 10-12.
Перехідний період між немовлячим періодом і раннім дитинством дослідники називають кризою 1 року. Оскільки дитина уже сама може пересуватися по кімнаті різко збільшується коло недоступних, недосяжних для неї предметів. Слово «не можна» набуває особливої актуальності: деякі діти кричать, падають на підлогу, б’ють по неї руками, тупають ногами тощо. Встановлення нових взаємин з дитиною, надання їй деякою самостійності, терпіння і витримка пом’якшує кризу, допомагає дитині уникнути гострих емоційних реакцій.