Лекція 4. Психічний розвиток дитини дошкільного дитинства

Дошкільне дитинство включає такі періоди: немовлячий – до року; ранній вік – 2-3 роки життя; дошкільний вік – 4-6-й роки життя (4 рік – молодший дошкільник, 5 рік – середній дошкільник, 6 рік – старший дошкільник).

1. Психологія немовлячого періоду.

Анатомо-фізіологічні показники розвитку новонародженого (від народження до 1 місяця). Дитина, з’явившись на світ, сповіщає про це оточуючих своїм криком. Це перший критичний період розвитку дитини – період новонародженості. Криза новонародженості – це проміжний період між утробним (пренатальним) та поза утробним (постнатальним) способом життя. Перехід до нового способу існування забезпечується тільки дорослим.

Новонароджена дитина має такі анатомо-фізіологічні ознаки: вага – 3-4 кг, довжина тіла – 50-58 см., м’язи та зв’язки ще дуже слабкі, кісті не зміцнілі, не сформовані нервові механізми, що забезпечують рухи рук і самостійне пересування дитини. Вага головного мозку становить 370-400 г. з перших днів життя у дитини функціонує система безумовних рефлексів: харчових, захисних та орієнтувальних. Найважливішими з них, є ті, що регулюють внутрішнє середовище організму – дихання, кровообіг, температуру тіла, рефлекс на положення тіла під час годування. До захисних рефлексів належать – зажмурення очей від яскравого освітлення, рефлекс чіпляння у відповідь на тактильне подразнення долоні малюка, хапання, плавання (атавістичний рефлекс).

Основи соціалізації дитини в ранньому віці. Процес бондінгу (емоційного зв’язку новонародженого з батьками) - фундамент майбутніх стосунків. Це поглажування, погойдування, дотикання до маляти, ніжне вербальне загравання сприяють налагодженню між дитиною і батьками емоційного родинного взаємозв’язку.

Психічний розвиток новонародженого. Мозок продовжує розвиватися, але відчуття дитини не диференційовані: нерозривно пов’язані з емоціями. Основним пізнавальним органом маляти у перші місяці його життя є ротик, а пов’язані з харчуванням рухи найбільш сформовані й енергійні, в процесі годування бере участь широкий комплекс рефлексів: нюхових, смакових, температурних, тактильних – що позитивно впливає не лише на її швидкий фізичний, а й на психічний розвиток.

На 2-3 тижні життя з’являється слухове зосередження (різкий звук викликає зупинку рухів, дитина завмирає). На 3-4 тижні така ж реакція виникає на голос людини, дитина повертає голову в бік джерела звуку. На 4-5 тижні з’являється зорове зосередження, дитина затримує погляд на яскравому предметі.

Стійке зорово-слухове зосередження викликає в дитини перші позитивні емоції (наприклад при наданні тілу дитини вертикального положення).

«Комплекс пожвавлення» - це емоційно-позитивна реакція, яка виникає, коли мати нахиляється до маляти, у дитини з’являється посмішка, вона глибоко дихає, інтенсивно перебирає ручками і ніжками. Це перша соціальна реакція дитини, яка з’являється на початку 2-го місяця життя дитини. Комплекс пожвавлення знаменує собою кінець новонародженості і початок нової стадії розвитку – стадії немовляти (з 2 місяця до 1 року).

Ріст здорової дитини-немовляти за перший рік життя становить 80-90 см. Вага – 9-10 кг. Інтенсивно розвивається нервова система, вага мозку до кінця першого року життя 850-900 г. швидко розвиваються аналізатори. Соціальна ситуація сумісного життя дитини з матір’ю призводить до виникнення нового типу діяльності – безпосереднього емоційного спілкування дитини і матері, яке повинно носити емоційно-позитивний характер. Перша потреба, яка формується у дитини, - це потреба в іншій людині. Дефіцит спілкування в немовлячому віці має негативний вплив на все наступне психічне життя дитини. Відсутність вражень, емоційного контакту з дорослими призводить до затримки рухового, розумового і фізичного розвитку, це явище називається – госпіталізм.

Здорова дитина в 3-4 місяці дитина розрізняє інтонації дорослого, починає реагувати на різні кольори, в 5-6 місяців захоплює рукою предмети та маніпулює ними, сидить без підтримки дорослого; в 8 місяців сідає без сторонньої допомоги; в 9 місяців починає повзати; в 10-11 місяців намагається ходити, тримаючись однією рукою. Наприкінці першого року життя дитина розуміє до 20 слів, вимовляє свої перші слова (мамо, тато, дай, на) слів може бути 10-12.

Перехідний період між немовлячим періодом і раннім дитинством дослідники називають кризою 1 року. Оскільки дитина уже сама може пересуватися по кімнаті різко збільшується коло недоступних, недосяжних для неї предметів. Слово «не можна» набуває особливої актуальності: деякі діти кричать, падають на підлогу, б’ють по неї руками, тупають ногами тощо. Встановлення нових взаємин з дитиною, надання їй деякою самостійності, терпіння і витримка пом’якшує кризу, допомагає дитині уникнути гострих емоційних реакцій.