- •Лекція 1. Предмет вікової і педагогічної психології
- •1.Предмет вікової психології
- •2. Предмет педагогічної психології
- •3. З історії вікової і педагогічної психології
- •4. Методи вікової та педагогічної психології.
- •Тема лекції 2. Методологія та організація наукових досліджень з вікової та педагогічної психології
- •Cхема щоденника спостереження.
- •Лекція 3. Закономірності та динаміка психічного розвитку й формування особистості в онтогенезі
- •1. Загальне поняття про психічний розвиток
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини
- •Стадії життєвого шляху особистості за е. Еріксоном
- •3. Психічний розвиток і навчання
- •Лекція 4. Психічний розвиток дитини дошкільного дитинства
- •Психологія немовлячого періоду.
- •Ранній вік (2-3 рік життя).
- •3. Дошкільний вік.
- •Лекція 5. Психічний розвиток та формування особистості в молодшому шкільному віці
- •1. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання.
- •2. 3Aгальні психологічні особливості молодших школярів.
- •3. Розвиток пiзнавальних процесiв у молодших школярiв.
- •4. Формування особистостi молодшого школяра
- •Лекція 6. Психологічні особливості розвитку та формування особистості в підлітковому віці
- •Загальна характеристика підліткового віку.
- •Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці.
- •3.Криза особистості підлітка.
- •Тема лекції 7. Психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці
- •1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників
- •2. Розумовий розвиток у старшому шкільному віці
- •3. Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці
- •4. Проблема сенсу життя в ранньому юнацькому віці
- •Тема лекції 8. Вік дорослості. Особливості розвитку зрілої особистості. Психологія пізнього віку
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості
- •2. Розвиток психічних процесів у період дорослості
- •3. Психосоціальний розвиток дорослих
- •4. Кризи віку дорослості
- •Лекція № 9: Психологія виховання і самовиховання як цілеспрямованого процесу формування особистості
- •2. Виховання як формування цілісної особистості
- •Поняття про моральність
- •Критерії оцінки вихованості учнів
- •Шкала оцінювання рівня вихованості особистості
- •4. Вікові аспекти виховання
- •Лекція 10. Психологія учіння, як специфічної форми самостійної пізнавальної діяльності людини
- •1. Поняття про учіння.
- •2. Історія психології учіння
- •3. Види учіння та структура учбової діяльності учнів
- •4. Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
- •5. Неуспішність, її причини та запобігання
- •Леція № 11: Психологія навчання і психологічні умови її оптимізації в школі
- •1. Поняття про навчання та його психологічні механізми
- •2. Психологічний погляд на дидактичні принципи
- •3. Класифікація навчання
- •4. Психологічні основи змісту навчання
- •Лекція 12. Психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
- •Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності
- •3. Структура педагогічних здібностей
- •4. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
- •5. Стилі педагогічної діяльності
- •Лекція 13. Психологічні основи використання тзн у навчальній діяльності
- •1. Поняття про технічні засоби навчання (тзн).
- •2. Особливості організації навчального процесу з використанням тзн.
- •3. Вплив тзн на психічний розвиток учнів.
- •4. Програмоване навчання.
3. Вплив тзн на психічний розвиток учнів.
Педагогічна ефективність використання ТЗІН навчально-виховному процесі особливо позначається на психічному розвитку, рівні інтелектуальної активності школярів.
Систематичне і педагогічно доцільне використання на уроках аудіовізуальних засобів сприяє вдосконаленню сенсомоторної сфери учнів, розвиває їх зорову і слухову чутливість, формує вміння сприймати, відкривати в предметах нові риси, відчувати ритм і гармонію звуків, розвиває спостережливість.
Поряд з розвитком сприймання в ході використання аудіовізуальних засобів розвивається перцептивна увага. Певні властивості подразників (динамізм, яскравість, контрастність, змістовність тощо), їх співвідношення сприяють виникненню мимовільної уваги, стійкості і зосередженості її. До ефективних засобі керування увагою належить, наприклад, монтажник збір режисерських планів аудіовізуального матеріалу, подвійна експозиція, зміна ракурсів, застосуванні засобів мультиплікації, уповільнення або прискорення зйомки, авторське читання тексту, музичне оформлення тощо.
Швидка зміна кадрів, затягнені режисерські плани в фільмі чи телепередачі негативно впливають наглядача, приводять до втрати зосередженості його уваги. Вчителю слід використовувати спеціальні методичні прийоми для зосередження учнівської уваги. З цією метою доцільно розкрити школярам теоретичне і практичне значення теми, яка подається аудіовізуальними засобами, поставити певні завдання. Ефективною мовою підтримання уваги є зміна видів діяльності учнів, а також чергування різних прийомів виконання завдань.
Поєднання аудіовізуального зображення і слова вчителя створює сприятливі умови для розвитку пам'яті учня. Психологічні дослідження показують, що ефективність запам'ятовування, збереження і відтворення елементів залежить від способу роботи з матеріалом: кількості повторень, їх розподілу, варіативності чи шаблонності тощо; особливостей організації навчального матеріалу (комбінації його елементів, виділення опорних пунктів і т. п.); трансформації часових уявлень в просторові і навпаки. При використанні аудіовізуальних засобів можливості формування мнемічних операцій значно зростають.
Технічні засоби навчання, передусім телебачення, сприяють активізації мовлення школярів за умови поєднання зображення і слова.
Використання ТЗН збільшує обсяг аудіовізуальної інформації для аналізу, зіставлень і порівнянь, спрямовує пізнавальну діяльність учнів у певному напрямі. Це сприяє розвитку їх мислення, формує систему розумових дій, здатність до самостійної творчої роботи.
ТЗН активно впливають не лише на логіку думки учня, а й на його уяву, почуття. Емоційно насичена інформація впливає на формування в учнів пізнавальних інтересів, співчуття, співпереживання. Тому автори наочних посібників повинні дотримуватись психологічної рівноваги між логікою і емоціями.
Отже, телебачення та інші технічні засоби навчання беруть на себе функцію не лише одного з каналів інформації, а й включилися в систему власне виховного впливу. При цьому слід мати на увазі, що ряд телевізійних передач спеціально адресовано дітям та юнацтву, маючи своєю метою насамперед формування у них ідейно-політичних, патріотичних, моральних, трудових та естетичних якостей.