
- •Лекція 1. Предмет вікової і педагогічної психології
- •1.Предмет вікової психології
- •2. Предмет педагогічної психології
- •3. З історії вікової і педагогічної психології
- •4. Методи вікової та педагогічної психології.
- •Тема лекції 2. Методологія та організація наукових досліджень з вікової та педагогічної психології
- •Cхема щоденника спостереження.
- •Лекція 3. Закономірності та динаміка психічного розвитку й формування особистості в онтогенезі
- •1. Загальне поняття про психічний розвиток
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини
- •Стадії життєвого шляху особистості за е. Еріксоном
- •3. Психічний розвиток і навчання
- •Лекція 4. Психічний розвиток дитини дошкільного дитинства
- •Психологія немовлячого періоду.
- •Ранній вік (2-3 рік життя).
- •3. Дошкільний вік.
- •Лекція 5. Психічний розвиток та формування особистості в молодшому шкільному віці
- •1. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання.
- •2. 3Aгальні психологічні особливості молодших школярів.
- •3. Розвиток пiзнавальних процесiв у молодших школярiв.
- •4. Формування особистостi молодшого школяра
- •Лекція 6. Психологічні особливості розвитку та формування особистості в підлітковому віці
- •Загальна характеристика підліткового віку.
- •Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці.
- •3.Криза особистості підлітка.
- •Тема лекції 7. Психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці
- •1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників
- •2. Розумовий розвиток у старшому шкільному віці
- •3. Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці
- •4. Проблема сенсу життя в ранньому юнацькому віці
- •Тема лекції 8. Вік дорослості. Особливості розвитку зрілої особистості. Психологія пізнього віку
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості
- •2. Розвиток психічних процесів у період дорослості
- •3. Психосоціальний розвиток дорослих
- •4. Кризи віку дорослості
- •Лекція № 9: Психологія виховання і самовиховання як цілеспрямованого процесу формування особистості
- •2. Виховання як формування цілісної особистості
- •Поняття про моральність
- •Критерії оцінки вихованості учнів
- •Шкала оцінювання рівня вихованості особистості
- •4. Вікові аспекти виховання
- •Лекція 10. Психологія учіння, як специфічної форми самостійної пізнавальної діяльності людини
- •1. Поняття про учіння.
- •2. Історія психології учіння
- •3. Види учіння та структура учбової діяльності учнів
- •4. Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
- •5. Неуспішність, її причини та запобігання
- •Леція № 11: Психологія навчання і психологічні умови її оптимізації в школі
- •1. Поняття про навчання та його психологічні механізми
- •2. Психологічний погляд на дидактичні принципи
- •3. Класифікація навчання
- •4. Психологічні основи змісту навчання
- •Лекція 12. Психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
- •Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності
- •3. Структура педагогічних здібностей
- •4. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
- •5. Стилі педагогічної діяльності
- •Лекція 13. Психологічні основи використання тзн у навчальній діяльності
- •1. Поняття про технічні засоби навчання (тзн).
- •2. Особливості організації навчального процесу з використанням тзн.
- •3. Вплив тзн на психічний розвиток учнів.
- •4. Програмоване навчання.
Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності
Як визначав С.Л. Рубінштейн: «Процес розвитку здібностей людини є процес розвитку людини. Засвоєння людиною певних знань та способів дій мають свосю передумовою, своєю внутрішньою умовою певний рівень розумового розвитку — розвитку розумових здібностей».
За Б.М. Тепловим, здібності не зводяться до навичок та умінь і відрізняють одну людину від Іншої в залежності від успішності виконання певної діяльності. Здібності утворюються в діяльності та проявляються в таких її динамічних характеристиках, як швидкість, глибина, міцність засвоєння. Можна говорити про те, що в залежності від виду діяльності виділяють загальноінтелектуальні та соціальні здібності.
М.Д. Левітов визначав як основні педагогічні здібності такі: здібність до передачі знань дітям скорочено, у цікавій формі; здібність до розуміння учнів, яка спирається на спостережливість; самостійний і творчий склад мислення; кмітливість чи швидку та точну орієнтацію; організаційні здібності, необхідні як для забезпечення роботи самого вчителя, так і для створення гарного учнівського колективу.
Подальший розвиток зробив Ф.М. Гоноболін, який деталізуючи зміст вищеназваних здібностей, визначав ще дванадцять, узагальнюючи які, отримаємо такі групи:
здібність робити учбовий матеріал доступний учням та пов'язувати його з життям — утворює групу дидактичних здібностей, чи загальних здібностей до передачі знань у скороченій та цікавій формі;
розуміння вчителем учня, інтерес до дітей, творчість у роботі, спостережливість по відношенню до дітей — група пов'язана з рефлексивно-гностичними здібностями людини:
вольовий вплив на дітей, педагогічна вимогливість, педагогічний такт, здібність до організації дитячого колективу— це інтерактивно-комунікативні здібності;
здібності, які характеризують змістовність, яскравість, образність та впевненість мовлення вчителя.
Найбільш узагальнено педагогічні здібності представлені В.А. Крутецьким, який дав такі загальні визначення.
1. Дидактичні здібності — здібність доступно передавати учням учбовий матеріал, розкривати матеріал, як проблему, ясно і зрозуміло, викликати інтерес до предмета, спонукати учнів до активного, самостійного мислення.
Академічні здібності — здібності до відповідної галузі знань (математики, фізики, біології, літератури і т.д.).
Перцептивні здібності — здібності проникати у внутрішній світ учня, вихованця, психологічна спостережливість, яка пов'язана з глибоким розумінням особистості учня, його тимчасових психічних станів.
Мовленнєві здібності — здібності ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою мовлення, а також міміки і пантоміміки.
Організаторські здібності — це, по-перше, здібності організовувати учнівський колектив, об'єднувати його, надихати на вирішення важливих задач і, по-друге, здібності правильно організовувати свою власну роботу.
Авторитарні здібності — здібність безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів і вміння на цій основі завойовувати у них авторитет (хоча авторитет складається не тільки на цій основі, а, наприклад, на основі знання предмету, чуйності і такту вчителя).
Комунікативні здібності — здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними доцільні, з педагогічної точки зору, взаємовідносини, наявність педагогічного такту.
Педагогічна уява (чи прогностичні здібності) — це спеціальні здібності, які виражаються у передбачуваності своїх дій, у виховному проектуванні особистості учнів, пов'язаному з уявленнями про те, що з учня вийде в майбутньому, в умінні прогнозувати розвиток тих чи інших якостей вихованця.
Здібність до розподілу уваги одночасно між кількома видами діяльності має особливе значення для роботи вчителя.
З наведених визначень педагогічних здібностей, вони в своєму змісті мають: 1) особистісні якості; 2) розглядаються через відповідні дії та вміння. При цьому є вміння, які входять до змісту декількох здібностей (наприклад, уміння, які розкривають перцептивні здібності близькі до умінь, які включені в здібність по розподілу уваги і т.д.).