- •Методи навчання економічних дисциплін
- •1. Зміст поняття. Загальна характеристика методів навчання, їх функції
- •2. Питання класифікації методів навчання
- •IV група методів
- •3. Характеристика методів навчання
- •Наочні методи – спостереження, ілюстрація, демонстрація
- •Практичні роботи ( вправи; лабораторні роботи; практичні роботи; графічні роботи; експеримент; виробнича (педагогічна) практика).
- •Іі підгрупа (с. Шаповаленко) - за логікою передачі та сприймання навчальної інформації.
- •Ііі підгрупа (м. Данилов, б. Єсипов) - за ступенем самостійного мислення школярів у процесі оволодіння знаннями, формуванням умінь і навичок.
- •IV підгрупа (п. Підкасистий, в. Паламарчук) - за ступенем керівництва навчальною роботою поділяють методи на два види:
- •Іі група. Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •Ііі група. Методи контролю, самоконтролю, взаємоконтролю,корекції, самокорекції та взаємокорекції
- •IV група
- •5. Методологічні та методичні основи інформаційного навчання.
- •6. Зумовленість і застосування методів активного навчання
- •7.Методика вибору методів навчання
IV група методів
Бінарні, інтегровані (універсальні) методи.
Але жодна із запропонованих класифікацій не позбавлена недоліків. На практиці вчителі інтегрують методи різних груп, утворюючи неординарні (універсальні) методи навчання, які забезпечують оптимальні шляхи досягнення навчальної мети.
3. Характеристика методів навчання
Розглянемо методи кожної з груп.
Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
І підгрупа за джерелом передачі навчальної інформації включає в себе: словесні методи – розповідь, пояснення, бесіду, лекцію, робота з підручником.
Розповідь — жвавий, образний, емоційний і водночас короткотривалий виклад питань, що містять переважно фактичний матеріал. Розрізняють художні, науково-популярні, описові розповіді.
Художня розповідь — образний переказ фактів, вчинків дійових осіб (наприклад історія якогось винаходу тощо).
Науково-популярна розповідь базується на аналізі фактичного матеріалу.
Розповідь опис дає послідовний виклад ознак, особливостей, якостей предметів та явищ (опис дії якогось приладу тощо). Розповіді застосовують на лекціях, практичних та лабораторних заняттях як фрагмент.
Бесіда відноситься до найдавніших і найпоширеніших методів дидактичної роботи. Її майстерно використовував ще Сократ. Провідною функцією даного метода є мотиваційно-стимулююча.
Бесіда - це діалог між учителем та учнем, який дає можливість за допомогою цілеспрямованих і вміло сформульованих питань спрямувати учнів на активізацію отриманих знань. Учені виділяють індуктивну та дедуктивну бесіду.
Лекція в 9¬12-х класах служить для пояснення важкої та складної теми; її типовими ознаками, перенесеними з вищої школи, є тривалість запису плану та рекомендованої літератури, уведення та характеристика нових понять, розкриття та деталізація матеріалу, завершальні висновки вчителя, відповіді на запитання.
Пояснення — доказовий виклад матеріалу, пов'язаний з вивченням правил, природничо-математичних законів та явищ. Викладач висуває певну тезу і подає систему її обґрунтування. Метод пояснення застосовують як на лекціях, так і під час практичних, лабораторних занять, консультацій тощо.
Робота з підручником - організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.
Існують різні види самостійної роботи з підручником:
- читання тексту підручника з метою закріплення знань, здобутих на уроці.
- відповіді на запитання, подані в підручниках після тексту .
- заучування текстів (правил, законів, віршів та ін.).
Інструктаж як метод має інформативний локальний характер, дуже близький до розпорядження алгоритмічного типу.
Основне джерело в перерахованих методах - слово вчителя. Мовна культура вчителя - одна з важливих умов його професіоналізму. «Добре вміє розповідати», «можна заслухатись» - часто говорять учні про вчителів, які досконало володіють методами навчання.
Наочні методи – спостереження, ілюстрація, демонстрація
Спостереження як метод навчання забезпечує безпосереднє сприйняття явищ дійсності, як-от: природні явища, поведінка тварин, робота механізмів тощо. Воно може проводитися безпосередньо або за допомогою спеціальних приладів (мікроскопів, телескопа, лупи та ін.).
Ілюстрація - допоміжний метод при словесному методі, її значення полягає в яскравішому викладенні та показі власної думки. Засоби ілюстрації (картинки, таблиці, моделі, муляжі, малюнки тощо) є нерухомими, вони мають «оживати» в розповіді вчителя. Дидактики не рекомендують вивішувати або виставляти засіб ілюстрації заздалегідь (на початку уроку), щоб не привернути до нього увагу учнів, щоб ілюстрація не була достроковою до того моменту, коли для вчителя настане час скористатися наочним посібником.
Демонстрація характеризується рухомістю засобу демонстрування: навчальна телепередача або кіно-відеофільм чи його фрагмент; діюча модель, дослід з фізики або хімії; спостереження за погодою (у початковій школі); досліди у шкільній теплиці, робота на пришкільних ділянках.
