
- •§ 92. Апостроф 72
- •Передмова
- •§ 2. Ненаголошені е, и
- •§ 6. Апостроф
- •Чергування голосних § 8. Чергування о – і, е – і
- •О, е, що не переходять в і
- •Відхилення в чергуванні о – і, е – і
- •§ 9. Чергування е – о після ж, ч, ш, щ, дж, й
- •Чергування голосних у дієслівних коренях § 10. Чергування о — а
- •Е (невипадний) — і (невипадний)
- •Е (випадний) — и
- •§ 11. Чергування у — в
- •§ 12. Чергування і — й
- •§ 13. Чергування з — із – зі(зо)
- •Приголосні § 14. Літера г
- •§ 15. Літера ґ
- •Позначення м’якості приголосних § 16. Коли пишеться ь
- •§ 17. Коли ь не пишеться
- •Зміни приголосних при збігу їх § 18. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст-
- •Зміни приголосних перед -ськ(ий), -ств(о)
- •Зміни приголосних перед -ш(ий) у вищому ступені прикметників (прислівників)
- •Спрощення груп приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних § 20. Подвоєння приголосних при збігу їх
- •Подовження приголосних перед я, ю, є, і
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів іменникові суфікси
- •-Альник, -ильник та ін.
- •Прикметникові та дієприкметникові суфікси
- •-Уват(ий) [-юват(ий)], -оват(ий), -овит(ий)
- •-Овува-
- •Правопис складних слів загальні правила правопису складних слів
- •§ 25. Сполучні звуки о, е (є)
- •Складні слова без сполучного звука
- •§ 26. Складні іменники
- •§ 27. Прикладки
- •§ 28. Складні числівники та займенники
- •§ 29. Складні прикметники
- •§ 30. Прислівники
- •§ 31. Прийменники
- •§ 32. Сполучники
- •§ 33. Частки
- •Вживання великої літери (букви) § 34. Велика літера на початку речення
- •§ 35. Велика літера при звертаннях і в ремарках
- •§ 36. Велика та мала літери в рубриках
- •§ 37. Велика літера після двокрапки, на початку цитати тощо
- •§ 38. Велика літера у власних назвах
- •§ 39. Велика літера в складноскорочених назвах
- •§ 40. Графічні скорочення
- •Правила переносу § 41. Орфографічні правила переносу
- •§ 42. Технічні правила переносу
- •§ 43. Знак наголосу ( ́)
- •Іі. Правопис закінчень відмінюваних слів іменник
- •§ 45. Поділ на групи
- •Чоловічий рід
- •Середній рід
- •2. М’яка група Чоловічий рід
- •3. Мішана група
- •§ 46. Зразки відмінювання іменників
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •Мішана група
- •Третя відміна
- •Четверта відміна
- •Уваги до правопису окремих відмінків
- •§ 47. А. Однина
- •§ 47. Б. Множина
- •А. Однина § 48. Родовий відмінок
- •§ 49. Давальний відмінок
- •§ 50. Знахідний відмінок
- •§ 51. Орудний відмінок
- •§ 52. Місцевий відмінок
- •§ 53. Кличний відмінок
- •Б. Множина § 54. Називний відмінок
- •§ 55. Родовий відмінок
- •§ 56. Давальний відмінок
- •§ 57. Знахідний відмінок
- •§ 58. Орудний відмінок
- •§ 59. Місцевий відмінок
- •§ 60. Кличний відмінок
- •§ 61. Однина
- •§ 62. Множина
- •§ 63. Відмінювання слова мати
- •§ 64. Однина
- •§ 65. Множина
- •§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
- •Прикметник § 67. Тверда та м’яка групи прикметників
- •§ 68. Зразки відмінювання прикметників
- •Множина
- •§ 69. Ступенювання прикметників
- •Числівник кількісні числівники § 70. Відмінювання кількісних числівників
- •Порядкові числівники § 71. Відмінювання порядкових числівників
- •Дробові числівники § 72. Відмінювання дробових числівників
- •Займенник § 73. Особові займенники Відмінювання особових займенників
- •§ 76. Вказівні займенники Відмінювання вказівних займенників
- •§ 77. Питальні займенники Відмінювання питальних займенників
- •§ 78. Означальні займенники Відмінювання означальних займенників
- •§ 79. Складні займенники (неозначені й заперечні) Відмінювання складних займенників
- •Дієслово § 80. Дійсний спосіб Теперішній час
- •Поділ дієслів за дієвідмінами
- •Друга дієвідміна
- •Перша дієвідміна
- •Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках і віддієслівних іменниках
- •Відмінювання дієслів дати, їсти, вісти (відповісти й под.), бути
- •Майбутній час
- •Минулий і давноминулий час
- •§ 81. Наказовий спосіб
- •§ 82. Умовний спосіб
- •§ 83. Неозначена форма дієслова (інфінітив)
- •§ 84. Дієприкметник
- •Дієприкметники активного стану
- •Дієприкметники пасивного стану
- •§ 85. Дієприслівник
- •Ііі. Правопис слів іншомовного походження приголосні
- •§ 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Передача звука j та голосних
- •Групи приголосних з голосними § 92. Апостроф
- •§ 94. Дифтонги au, ou
- •§ 95. Німецький дифтонг ei
- •§ 96. Кінцеві -tr, -dr
- •Відмінювання слів іншомовного походження
- •IV. Правопис власних прізвищ § 101. Українські прізвища
- •§ 102. Відмінювання прізвищ
- •§ 103. Відмінювання імен
- •Тверда група
- •Зразок відмінювання жіночого імені та по батькові
- •§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ
- •§ 105. Неслов’янські прізвища
- •Складні і складені особові імена та прізвища й похідні від них прикметники § 106. Імена та прізвища (прізвиська)
- •§ 107. Похідні прикметники
- •Географічні назви § 108. Українські географічні назви
- •§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн
- •§ 111. Іншомовні географічні назви
- •§ 112. Відмінювання географічних назв
- •§ 113. Правопис прикметникових форм від географічних назв Суфікси -инськ(ий), -інськ(ий)
- •Суфікси -овськ(ий) [-ьовськ(ий)], -евськ(ий) [-євськ(ий)], -івськ(ий) [-ївськ(ий)]
- •§ 114. Правопис складних і складених географічних назв
- •V. Найголовніші правила пунктуації § 115. Крапка (.)
- •§ 116. Знак питання (?)
- •§ 117. Знак оклику (!)
- •§118. Кома (,) Кома в простому реченні
- •Кома в складному реченні
- •§ 119. Крапка з комою (;)
- •§ 120. Двокрапка (:)
- •§ 121. Тире (—)
- •§ 122. Крапки (...)
- •§ 123. Дужки [( )]
- •§ 124. Лапки (« »)
- •§ 125. Розділові знаки при прямій мові
§ 82. Умовний спосіб
Частка б, би в умовного способі пишеться окремо: б пишеться після слів, що закінчуються на голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я б про це розповів; би – після слів, що закінчуються на приголосний: я хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це давно був зробив.
§ 83. Неозначена форма дієслова (інфінітив)
Неозначена форма дієслова закінчується на -ти: глибшати, годувати, годуватися (годуватись), жити, кинути, лізти, нести, пекти, пектися (пектись), ревти, ходити, хотіти.
Примітка 1. В усному мовленні, а відповідно й у художній літературі іноді вживаються також скорочені форми інфінітива на -ть, коли перед ним немає приголосного: брать, казать, кинуть, терпіть, ходить.
Примітка 2. Про форми з суфіксом -ну- й без нього див. § 80, п. 9, прим. 2; там же в прим. 3 див. про постфікс -ся (-сь).
§ 84. Дієприкметник
В українській мові вживаються дієприкметники:
Дієприкметники активного стану
1. Активного стану:
а) теперішнього часу на -чий (-а, -е) – зрідка: виконуючий, зростаючий, мобілізуючий, організуючий, перетворюючий, працюючий;
б) минулого часу на -лий (-а, -е): зжовклий, навислий, осілий, почорнілий.
Дієприкметники пасивного стану
2. Пасивного стану минулого часу:
а) на -ний, -а, -е (-аний, -яний, -ений, -єний, -ований, -йований, -ьований, -уваний, -юваний): (зі)гнаний, (по)сіяний, (с)творений, (за)гоєний, (з)будований, (с)копійований, (с)формульований, намічуваний, виготовлюваний;
б) на -тий (-а, -е): закритий, митий, початий, ужитий.
Примітка 1. а) Дієприкметники на -тий утворюються від односкладових дієслівних основ на -и, -і, -у, -я (після шиплячого -а), -ер: бити – битий, гріти – грітий, взути – взутий, взяти – взятий, м’яти – м’ятий, жати – жатий, терти – тертий.
б) Паралельні форми на -тий, -ний утворюються від дієслів із суфіксом -н- (-ну-): вернути – вернутий і вернений, замкнути – замкнутий і замкнений, кинути – кинутий і кинений, усунути – усунутий і усунений.
в) Паралельні форми на -тий, -ний утворюються й від дієслів з основою інфінітива на -оло-, -оро-: колоти — колотий і колений ; пороти — поротий і порений.
Від дієслова молоти паралельні форми – молотий і мелений.
г) Від інших дієслів утворюються дієприкметники на -ний: варити — варений; вертіти — верчений, вразити — вражений, громадити — громаджений, дарувати — дарований, копіювати — копійований, купити — куплений, малювати — мальований, писати — писаний, погасити — погашений.
Примітка 2. Дієприкметники від дієслів з основою інфінітива на приголосний, на -и, -і (-ї) перед -ний мають е (після голосних є): запрягти — запряжений, виїздити — виїжджений, засидіти — засиджений, вигоїти — вигоєний.
§ 85. Дієприслівник
1. Дієприслівники теперішнього часу утворюються від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи).
Суфікс -учи (-ючи) виступає в дієприслівниках, утворених від дієслів першої дієвідміни, а суфікс -ачи (-ячи) — в дієприслівниках, утворених від дієслів другої дієвідміни: беруть — беручи, виробляють — виробляючи, ідуть — ідучи, кажуть — кажучи; бачать — бачачи, летять — летячи, сидять — сидячи, сплять — сплячи.
2. Дієприслівники минулого часу утворюються від основи дієслова минулого часу чоловічого роду за допомогою суфікса -ши (після основи на приголосний) і -вши (після основи на голосний): брав — бравши, купував — купувавши, купив — купивши, налетів — налетівши; приніс — принісши, спік — спікши, став — ставши.