Аналіз міжтемних та міжпредметних зв’язків, визначення методів та засобів актуалізації базових знань та вмінь учнів

Назва навчальної дисципліни	Теми дисципліни з якими існують зв’язки	Базові знання та вміння	Тип зв’язків	Метод актуалізації базових знань	Засіб актуалізації базових знань

2.3 Аналіз навчальної літератури

Для добору та структурування необхідної для навчання інформації, а також створення переліку навчальної літератури, яку слід використовувати в навчальному процесі, педагогу необхідно провести її аналіз.

Аналіз навчальної літератури проводиться з метою:

1.Визначення можливостей використання підручника в навчальному процесі.

2.Визначення можливостей використання підручника як в навчальній аудиторії, так і для самостійної роботи учнів.

3.Вибору основного та допоміжного підручника.

Джерел для аналізу повинно бути не менш трьох. Аналіз навчальної літератури необхідно провести за допомогою органометричного (бального) методу, який містить необхідні показники якості та коефіцієнт їх значущості (бали). Характеристику показників якості підручника та їх кількісне значення наведено в таблиці Д.4, додаток Д. На підставі результатів аналізу (за найбільшою кількістю балів) обирається кращий підручник, який є основним, інші є допоміжними. Слід також вказати номера сторінок на яких наведено навчальний матеріал з теми уроку. Результати аналізу навчальної літератури слід представити у вигляді таблиць 10 та 11.

Таблиця 10

Аналіз навчальної літератури

№ з/п	Найменування показника	Коефіцієнт значущості (бали)	Автор та назва підручника
			1	2	3
	Загальна кількість балів		Σ	Σ	Σ

Таблиця 11

Перелік навчальної літератури

Назва	Сторінки, на яких наведено навчальний матеріал з теми
Основна навчальна література
1.
Допоміжна навчальна література
2.
3.

2.4 Розробка структурно-логічної схеми та плану викладання навчального матеріалу

Для складання плану вивчення конкретної теми уроку необхідно детально вивчити її зміст за навчальною програмою предмета та навчальною літературою, визначити місце і значущість цієї теми для подальшого навчання і майбутньої професійної діяльності, встановити і обґрунтувати доцільний метод побудови навчального матеріалу теми.

Далі необхідно розробити структурно-логічну схему вивчення навчального матеріалу за темою курсового проекту.

Структурно-логічна схема – це система внутрішніх зв’язків між поняттями окремої частини навчального матеріалу.

Структурно-логічна схема дозволяє наочно представити послідовність, підпорядкованість понять, закономірність зв’язків між ними.

Структурно-логічна схема розробляється у вигляді графа.

Граф – це система відрізків, які з’єднують вершини графа. В вершинах графа розміщуються поняття даного фрагмента навчального матеріалу.

Відрізки, що з’єднують вершини називаються ребрами, їх показують у вигляді векторів, які відображають зв’язки між поняттями та послідовність їх введення у навчальний процес.

При розробці структурно-логічної слід дотримуватись наступних правил:

• в кожну вершину графа слід поміщати тільки одне поняття;

• ребра, що з’єднують вершини графа, не повинні перетинатися, якщо перетину неможливо уникнути в навчальному матеріалі слід знайти таке поняття, яке буде відповідати точці перетину;

• підпорядкованість понять вказується за допомогою стрілки на ребрі графа;

• рівнозначні поняття повинні бути розташовані на одній лінії, підпорядковані на ступень нижче.

Приклад структурно-логічної схеми наведений на рис. Д.1, додаток Д.

З урахуванням структурно-логічної схеми розробляється план викладання навчального матеріалу конкретної теми уроку (що визначена в темі курсової роботи).

На основі плану обов’язково слід розробити опорний конспект – коротке відображення змісту навчального матеріалу у вигляді опорних сигналів, визначень, узагальнень (об’єм 1 сторінка). Приклад опорного конспекту наведений на рис. Д.2, додаток Д.